Рішення № 95734222, 17.03.2021, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/315/21 Єдиний унікальний № 748/427/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2021 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області

у складі:

Головуючого - судді Меженнікової С.П.,

при секретарі Красній О.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до територіальної громади села Хмільниця Чернігівського району Чернігівської області в особі Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Чернігівська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звертаючись до суду із вказаним вище позовом, просять визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, за позивачем ОСОБА_1 - на Ѕ частину як за спадкоємцем за законом першої черги після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на Ѕ частину за позивачем ОСОБА_2 як за колишнім членом колгоспного двору (1/3 частина) та як за спадкоємцем за законом першої черги, після смерті сина ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( 1/6 частина). Свої вимоги мотивували тим, що у свідоцтві на право власності на вказане домоволодіння, що видано на ім`я голови колгоспного двору ОСОБА_5 , не зазначені інші члени колгоспного двору, які також мають право на частку в майні колгоспного двору, а тому позивачі не мають можливості належним чином оформити свої права на зазначене домоволодіння, і вимушені звернутись з позовом до суду.

Позивачі та їх представник – адвокат Кравченко В.В. в судове засідання не з`явилися, через канцелярію суду представником позивачів надано заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити ( а.с. 60).

Відповідач - територіальна громада села Хмільниця Чернігівського району Чернігівської області в особі Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області в судове засідання явку свого представника не забезпечила, надала клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника. Позовні вимоги визнає ( а.с. 61).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Чернігівська районна державна нотаріальна контора в судове засідання явку свого представника не забезпечила, про день та час розгляду справи повідомлена.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Як слідує з положень ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи те, що відповідачем позов визнається, про що надана письмова заява, суд вважає можливим розглянути справу у підготовчому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 (із подальшими змінами) “ Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності”, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до записів погосподарських книг за 1990-1995 роки, станом на 15.04.1991 господарство по АДРЕСА_1 , відносилось до категорії „колгоспний двір”, головою якого був ОСОБА_5 , а членами колгоспного двору - його дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_4 (а.с. 29). Земельна ділянка за вищезазначеною адресою згідно земельно-кадастрової книги обліковується за ОСОБА_5 ( а.с. 30).

06 листопада 1990 року ОСОБА_5 як голові колгоспного двору видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 27).

Зі змісту указаного свідоцтва вбачається, що право власності на спірний будинок визнано не за одним ОСОБА_5 , а за колгоспним двором в цілому, головою якого був останній, при цьому в свідоцтві не перераховані всі члени двору та не визначені їх частки.

Згідно ст.120 ЦК УРСР колгоспний двір – це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР № 885-ХІІ був введений в дію Закон України “ Про власність”.

Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мали рівне право на майно колгоспного двору, а значить, і на вказаний вище житловий будинок з господарськими спорудами, тобто по 1/3 частині.

Разом з тим, згідно інформаційної довідки КП «Чернігівське районне бюро технічної інвентаризації» № 382 від 17.07.2020 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано в цілому за ОСОБА_5 , згідно Свідоцтва про право власності від 06.11.1990 ( а.с. 28).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер, про що виконавчим комітетом Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області зроблено відповідний актовий запис за № 25, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 16).

До спадкового майна спадкодавця ОСОБА_4 належала 1/3 частка спірного домоволодіння.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 02.03.2021, спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 не відкривалась. (а.с. 46).

На день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований і проживав по АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті були зареєстровані та проживали його батько - ОСОБА_5 , 1934 року народження та мати - ОСОБА_2 , 1935 року народження ( а.с. 17).

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 вважаються такими, що прийняли спадщину, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, його батьки - ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , оскільки на день смерті спадкодавця проживали разом із ним за однією адресою. Їх родинні відносини підтверджується копією свідоцтва про народження спадкодавця ОСОБА_4 ( а.с.23).

Отже, після смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 стала мати право на вказане вище домоволодіння - на 1/6 частину як спадкоємці першої черги за законом після смерті сина та на 1/3 частку, що належала їм, як колишнім членам колгоспного двору, а отже, кожний на Ѕ частину домоволодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 ( а.с. 18 ).

До спадкового майна спадкодавця ОСОБА_5 належала 1/2 частка спірного домоволодіння.

На день смерті ОСОБА_6 був зареєстрований і проживав по АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті була зареєстрована і проживала його дружина - ОСОБА_2 , 1935 року народження, що підтверджується довідкою Хмільницького старостинського округу Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області № 100 від 11.02.2021 ( а.с. 19).

Відповідно до копії спадкової справи № 514/2015, яка надійшла з Чернігівської районної державної нотаріальної контори (а.с.55-58), після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , спадщину за законом прийняв його син – ОСОБА_3 , який отримав свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Дружина померлого - ОСОБА_2 від прийняття спадщини відмовилася, про що 02.10.2015 подала нотаріусу відповідну заяву.

Отже, після смерті ОСОБА_5 , спадщина, в тому числі і на Ѕ частину вказаного вище домоволодіння перейшла до ОСОБА_3 , як спадкоємця першої черги за законом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 ( а.с. 20).

До спадкового майна відносилася і 1/2 частина спірного домоволодіння.

Як вбачається із копії спадкової справи № 49/2017, яка надійшла з Чернігівської районної державної нотаріальної контори (а.с. 48-54), після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадщину за законом прийняла його дружина – ОСОБА_1 , позивач по справі, яка отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна. Мати померлого, позивач по справі - ОСОБА_2 , а також діти померлого - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 від прийняття спадщини відмовилися, про що 31.01.2017 подали нотаріусу відповідні заяви.

Таким чином, після смерті чоловіка ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 стала мати право на Ѕ частину вказаного вище домоволодіння, як спадкоємець першої черги за законом. Інша 1/2 частина домоволодіння, як зазначалося вище, належить ОСОБА_2 , другому позивачу по справі.

12 серпня 2017 року постановою державного нотаріуса Чернігівської районної державної нотаріальної контори Кравченко Т.В. було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний вище житловий будинок в зв`язку з тим, що в документі про право власності вказано лише голову «колгоспного двору», а інформація про інших членів «колгоспного двору» відсутня ( а.с. 26 ).

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом МЮУ № 296/5 від 22 лютого 2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна.

Отже, виходячи з наведеного, позивачі позбавлені можливості відновити свої права у позасудовому порядку, а тому їх права підлягають судовому захисту, шляхом визнання за ними права власності.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 200, 247, 258, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 120, 123 Цивільного кодексу Української РСР, ст.ст. 1218, 1261, 1268, 1269, 1274 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до територіальної громади села Хмільниця Чернігівського району Чернігівської області в особі Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Чернігівська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: територіальна громада села Хмільниця Чернігівського району Чернігівської області в особі Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, Код ЄДРПОУ 04411898, місце знаходження: с. Новий Білоус Чернігівського району Чернігівської області, вул. Свиридовського, буд. 54.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Чернігівська районна державна нотаріальна контора, місцезнаходження: вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, 14000.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. П. Меженнікова