Рішення № 95733195, 15.03.2021, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/2065/20

Провадження № 2/648/58/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого – судді: Кусік І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Ербеса А.О.,

представника позивача: Потапенко О.Д.,

представника відповідача: Реви С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборговані за послуги з газопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що ТОВ «Херсонрегіонгаз» здійснює постачання природного газу відповідачеві за адресою: АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 , що підтверджується публічним договором постачання природного газу побутовим споживачам (заява-приєднання від 03.07.2018 року). 26 березня 2019 року Білозерським районним судом Херсонської області було винесено ухвалу про скасування судового наказу. Боржник не сплачував поставлений природний газ у повному обсязі, внаслідок чого його заборгованість перед ТОВ «Херсонрегіонгаз» станом на 01.0.2020 становить 19 332,02 грн. Крім того, відповідно до розрахунків, сума нарахованої боржникові інфляційних витрат становить 3292 грн. 68 коп., трьох відсотків річних – 1550,49 грн. та пеня – 73,75 грн.

Позивач вказав, що дії боржника є неправомірними та порушують інтереси постачальника природного газу - ТОВ «Херсонрегіонгаз», тому просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою заборгованість за надані послуги з газопостачання станом на 01.07.2020 в сумі 19332,02 грн., інфляційні втрати в сумі 3292,68 грн., три відсотка річних в розмірі 1550,49 грн., пеню в сумі 73,75 грн., та покласти на відповідача судові витрати по справі.

В судовому засіданні:

Представник позивача підтримала заявлені вимоги, надала суду пояснення аналогічні позову.

Представник відповідача з позовом не погодилася, підтримала наданий відзив на позовну заяву та просила суд застосувати наслідки пропуску позовної давності в відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне. Позивач посилається на те, що боржник не сплачував за оставлений природній газ у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на «01.07.2020 року» (за контекстом позову) в сумі 19332,02 грн. Виходячи з даних Нарахування та оплати за надані послуги з газопостачання по основаному рахунку № НОМЕР_1 станом на 10.07.2020 року, які є додатком до позовної заяви, борг вже нараховується з лютого 2015 року. Оскільки позивач дізнався про своє порушене право у лютому 2015 року, відтак, строк позовної давності сплинув 01.03.2018 року. Тому, на думку сторони відповідача, позов пред`явлено поза межами встановленого законодавством строку. Крім того, представник відповідача зазначила, що ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення № НОМЕР_2 від 07.07.2020 року і, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війні, гарантії їх соціального захисту», відповідачу, як інваліду війни 3 групи, встановлена знижка в розмірі 100 % незалежно від доходу на послуги з газопостачання.

Представник позивача надала відповідь на відзив, в якому зазначила, що відповідачем, визнаючи свій борг, було вчинено наступні оплати за отриманий газ:

у листопаді 2015 року сплачено 1050,00 грн. (при нарахованих 309,60 грн.);

у вересні 2017 року сплачено 4000,00 грн. (при нарахованих 264,40 грн.);

у серпні 2018 року сплачено 1000,00 грн. (при нарахованих 33,17 грн.);

у грудні 2018 року сплачено 1638,93 грн. (при нарахованих 802,00 грн.);

у січні 2019 року сплачено 1493,83 грн. (при нарахованих 880,27 грн.);

у лютому 2019 року сплачено 880,30 грн. (при нарахованих 850,86 грн.);

у березні 2019 року сплачено 857,70 грн. (при нарахованих 523,45 грн.).

Тобто, частково здійснюючи оплати за послуги газопостачання, відповідачем було перервано перебіг позовної давності, зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 22 січня 2019 року по справі № 437/2726/13-п. Боржник не сплачував поставлений природний газ у повному обсязі, внаслідок чого його заборгованість перед ТОВ «Херсонрегіонгаз» станом на 01.09.2020 року, з урахуванням здійсненої оплати, становить 18737 грн. 45 коп.

15.03.2021 року представник відповідача надала суду відзив (додаткові пояснення), якими наголосила, що власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , а особовий рахунок № НОМЕР_1 за вказаною адресою відкрито на ім`я ОСОБА_3 . Таким чином, пред`явлення позову до ОСОБА_1 , який не є ні власником будинку, ні зареєстрованим споживачем природного газу, суперечить вимогам чинного законодавства. А укладення відповідачем договору про реструктуризацію боргу є нікчемним, оскільки укладений з особою, яка не має відношення до права власності на будинок та не є споживачем природного газу за вищевказаною адресою.

Процесуальні дії суду по справі:

Згідно ухвали Білозерського районного суду Херсонської області від 21.07.2020 року, у вказаній справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 12.08.2020 року участь ТОВ «Херсонрегіонгаз» в судових засіданнях у справі допущено в режимі відеоконференції з Херсонським міським судом Херсонської області.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.07.2015 року, Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.07.2015 року, індексний номер витягу 3998336, власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСОБА_2 .

Із розрахунку нарахувань та оплат за надані послуги з газопостачання, а також розрахунку інфляційних збитків, пені та 3 % річних, вбачається, що відповідачу за договором з постачання природного газу 13230 від 03.07.2018 року, якому встановлена пільга – інвалід війни 3 групи опал. 0 % інші 0 %, максимально можливий місячний обсяг газу, який сплачується з урахуванням пільгової знижки: в опалювальний період 0.00 м.куб., в неопалювальний період 0.00 м.куб., станом на 10.07.2020 року борг до сплати за послуги газопостачання склав 19 332,02 грн., інфляційні збитки – 3292,68 грн., 3% річних – 1550,49 грн., пеня 73,75 грн. Заборгованість, яка виникла в період з 02.2015 року по 06.2020 року.

При цьому, із заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам № 13230, вбачається, що ОСОБА_1 лише з 03.07.2018 року є споживачем послуг з газопостачання, які надає ТОВ «Херсонрегіонгаз», за адресою: АДРЕСА_2 , та на його ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинно виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи та наданого розрахунку заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла в період з 02.2015 року по 06.2020 року. При цьому, сторонами не оспорюється факт того, що ОСОБА_1 не є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 і став споживачем послуг з газопостачання, які надає ТОВ «Херсонрегіонгаз» лише з 03.07.2018 року.

Суд бере до уваги й пояснення представника позивача, яка в судовому засіданні визнала, що фактично з 03.07.2018 року відповідач став споживачем послуг ТОВ «Херсонрегіонгаз». На кого з 2015 року був оформлений особовий рахунок № НОМЕР_1 їй не відомо.

Згідно ст.ст. 80, 81 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого безтерміново 08.06.2018 року Херсонським облвійськкоматом, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Згідно посвідчення № НОМЕР_2 виданого 07.07.2020 року, ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни.

З довідок ВЧ А2227 Міністерства оборони України № 3579/3/м від 30.09.2017 року, від 23.11.2017 року, у період часу з 18.08.2017 року по 27.09.2017 року ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в Донецькій області в м. Маріуполь.

Згідно ст. 13 ч. 1 п. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (ст.7)надається, в тому числі пільга: 100 % знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Проаналізувавши вказані документи, суд дійшов висновку, що заявлені ТОВ «Херсонрегіонгаз» вимоги про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання, яка виникла в період з 02.2015 року по 06.2020 року з ОСОБА_1 , який з 08.06.2018 року має 100 відсоткову знижку з оплати за користування комунальними послугами і лише з 03.07.2018 року є споживачем послуг з газопостачання, які надає ТОВ «Херсонрегіонгаз», є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Посилання представника позивача на те, що відповідач є фактичним споживачем послуг газопостачання та має сплатити виниклий з 2015 року борг з газопостачання жодним чином не підтверджені. При цьому, згідно розрахунку заборгованості, в серпні та вересні 2017 року зафіксовано фактичне споживання природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 , хоча в цей період відповідач безпосередньо був в зоні проведення антитерористичної операції в Донецькій області та не міг користуватися послугами позивача.

Оцінивши та дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не було надано суду доказів того, що відповідач з 2015 року є споживачем послуг газопостачання за особовим рахунком № НОМЕР_1 та має сплатити борг з газопостачання, який виник з 2015 року, натомість, судом встановлено, що відповідач став клієнтом ТОВ «Херсонрегіонгаз» лише 03.07.2018 року і вже маючи 100 % пільгу за користування комунальними послугами, що в цілому дає суду підстави для відмови в задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ізобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, характер заявлених вимог, зважаючи на положення ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, суд, з урахуванням практики ЄСПЛ, вважає за можливе не деталізувати відповіді на кожен аргумент сторін щодо розміру заборгованості з газопостачання, строку позовної давності заявлених вимог, оскільки, розглянувши позов по суті, дійшов висновку про його недоведеність.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 7-13, 80-81, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 610, ЦК України, ст. 13 ч. 1 п. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, з урахуванням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення ЄСПЛ (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року, суд,

УХВАЛИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» (код ЄДРПОУ 39500143, вул. Михайлівська, 18, м. Херсон, 75003) відмовити повністю в задоволенні позову до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) про стягнення заборговані за послуги з газопостачання.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.п. 15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне рішення суду складено 22 березня 2021 року.

Головуючий суддя: Кусік І.В.