Рішення № 95732232, 23.03.2021, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/3210/20 Провадження № 2/636/87/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2021 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого – судді Гуменного З.І.,

за участю секретаря судового засідання Шикової К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приват банк» та підписала Заяву № б/н від 01.11.2013, на підставі якої було відкрито кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом, який в подальшому збільшився до 12000,00 грн. В порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання не виконує, внаслідок чого станом на 18.06.2020 виникла заборгованість у розмірі 14631,39 грн. 14.12.2020 представником позивача подана заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 4366,42 грн, додавши розрахунок заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою надав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, представником відповідача подана заява про розгляд справи за її відсутності, в якій вказано, що проти позову заперечує в повному обсязі з урахуванням заяви банку про зменшення позовних вимог. Також у заяві представник відповідача вказує, що надані банком розрахунки не підписані та не завірені належним чином, а також надруковані нерозбірливо та розрахунок станом на 30.09.2019 не містить інформації про надходження коштів від відповідача після 30.09.2019, тому представник відповідача вважає надані розрахунки неналежними доказами обставин, викладених банком у позовній заяві, що свідчить про необґрунтованість доводів позивача щодо розміру заборгованості.

Позивачем наданий відзив на позов, в якому вказала, що з позовом банку не погоджується, оскільки з наданої копії анкети-заяви не вбачається коли вона складена, яку саме банківську картки бажала отримати та не вказано бажаний кредитний ліміт взагалі. А також там не зазначена процентна ставка, відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки та її визначеного розміру. Позивач вважає, що у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки не обумовлені між нею та банком, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості по відсоткам та пені.

Оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що уточнені позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» та підписала Заяву № б/н від 01.11.2013, на підставі якої відкрито кредитний рахунок та встановлений початковий кредитний ліміт, який в подальшому був збільшений до 12000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, і відповідачу надано у користування кредитну картку, яка в подальшому була перевипущена, що підтверджується довідкою про отримані картки (а.с. 11-13).

У заяві зазначено, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та Правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. До Анкети-Заяви про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку» банк додав Витяг з «Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з «Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку».

Згідно з наданим банком розрахунком, у зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 18.06.2020 має заборгованість у розмірі 14631,39 грн., що складається з:

- 2440,60 грн. - заборгованість за тілом кредиту,

в т.ч. 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту;

2440,60 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту;

- 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками;

- 0,00 грн. – заборгованість за простроченими відсотками;

- 3125,82 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦПК України;

- 9064,97 грн. – нарахована пеня;

- 0,00 грн. – нараховано комісії (а.с. 6-10).

Згідно заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог від 01.12.2020, відповідачу зменшено розмір заборгованості за даним кредитним договором в розмірі 4366,42 грн., яка складається з:

- 1240,60 грн. - заборгованість за тілом кредиту,

в т.ч. 0,00 грн. – заборгованість за поточним тілом кредиту;

1240,60 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту;

- 3125,82 грн. – заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦПК України (а.с. 129-132).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку - АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно наданої довідки про отримані відповідачем картки, що додана до позову, видана відповідачу кредитна картка № НОМЕР_1 з терміном дії - липень 2017 року була перевищена та остання картка № НОМЕР_2 , яка була видана 09.08.2017, з терміном дії липень 2021 року (а.с. 11).

Згідно розрахунку, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, нарахована станом на 18.06.2020, при цьому строк дії картки липень - 2021 року, тому заборгованість по нарахованим відсоткам підлягає стягненню з відповідача. Крім того, з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користується кредитною карткою і відповідачем були внесені кошти на погашення боргу: 10.10.2019 – 1500,00 грн., 08.11.2019 – 1000,00 грн., 12.12.2019 – 1500,00 грн.., 15.01.2020 -2000,00 грн., 15.02.2020 – 1400,00 грн., 14.03.2020 – 1500,00 грн., 07.05.2020 – 1000,00 грн. (а.с. 10). Тому твердження представника відповідача щодо неврахування коштів сплачених після 30.09.2019 безпідставні.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, стягнути складові його повної вартості, зокрема, пеню, однак у заяві про зменшення позовних вимог нарахування пені відсутня.

Згідно зі ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Кредитні правовідносини між банком та відповідачем за кредитним договором є дійсними, про бажання їх припинити в порядку встановленому законодавством чи договором не висловлювала жодна із сторін. Крім того, відповідач не заперечує щодо отримання кредитної картки та користування нею.

Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті і відсотки за користування кредитом не сплачені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за тілом кредиту та заборгованість по відсоткам, у зв`язку з вищенаведеним, суд задовольняє уточнення позовні вимоги.

Щодо неналежність доказів, про що вказує представник відповідача, а саме те, що надані банком розрахунки не підписані та не завірені належним чином, а також надруковані нерозбірливо, суд зазначає, що розрахунки заборгованості надані позивачем підписані, але не завірені, оскільки не є копіями чи ксерокопія, а щодо нерозбірливого друкування, так вони надруковані розбірливе, але дрібним шрифтом, однак читаються.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Уточнені позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с-щі Введенка, Чугуївського району, Харківської області, ІПН НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», що знаходиться за адресом: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_4 , МФО 305299, заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.11.2013 у розмірі 4366,42 грн., яка складається із: заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 1240,60 грн. та заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦПК України у розмірі 3125,82 грн., та судовий збір в сумі 2102,00 грн., а всього – 6468 (вісімдесят тисячі триста вісімдесят дві) грн. 42 коп.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя –