Постанова № 95732160, 10.03.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 2035/6613/2012

№ провадження 1/646/10/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2021 м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі колегії суддів:

головуючого судді – Шелест І. М.,

судді – Янцовської Т. М.,

судді – Єжова В. А.,

за участю секретаря – Коммунарової А. О.,

прокурора – Божко О. М.,

захисників – Бутко Є. П., Бессарабенко І. А.,

потерпілої – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засідання кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степанки Черкаського району Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2,3,4 ст. 190, ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 358 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Вільшани Дергачівського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 189 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Прудянка Дергачівського району Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: м. Харків, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3,4 ст. 190 КК України

за участю підсудних – Іванченка В. О., Лагути Є. О.,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Червонозаводського районного суду міста Харкова перебуває вищевказана кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до обвинувального висновку ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він у грудні 2001 року в м. Харкові, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення шляхом вчинення шахрайства створив та очолив організовану злочинну групу, до складу якої також увійшли та висловили свою готовність на вчинення таких злочинів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Таким чином, було створено стійке об`єднання трьох осіб, що попередньо зорганізувалися для вчинення декількох тяжких злочинів, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Так, в кінці грудня 2001 року в м. Харкові, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, виконуючи свою роль в організованій групі з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , під приводом необхідності продажу кімнати ОСОБА_7 з метою придбання для неї нового житла, не маючи наміру в дійсності виконувати таку обіцянку, шляхом обману та зловживання довірою переконали ОСОБА_7 11.01.2002 оформити у приватного нотаріуса довіреність на ім`я ОСОБА_3 , якою уповноважити останнього на продаж від її імені належної їй на праві власності кімнати в комунальній квартирі АДРЕСА_4 . Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, 13.03.2002 в нотаріальній конторі ОСОБА_3 від імені ОСОБА_7 , діючи на підставі довіреності, уклали договір купівлі?продажу 30/100 часток комунальної квартири АДРЕСА_4 з ОСОБА_8 , він якого отримали за вказану квартиру 5 350 грн. В результаті чого ОСОБА_7 втратила право власності на вищевказану квартиру, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , заволодівши грошовими коштами у сумі 5 350 грн, розпорядились ними на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_7 майнову шкоду у сумі 5 350 грн.

Крім того, навесні 2003 року ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, виконуючи свою роль в організованій групі з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , під приводом необхідності продажу домоволодіння ОСОБА_9 з метою придбання для нього ОСОБА_3 нового житла, не маючи наміру в дійсності виконувати таку обіцянку, шляхом обману та зловживання довірою переконали ОСОБА_9 , з яким у ОСОБА_3 склалися довірчі відносини, продати належну йому частину домоволодіння АДРЕСА_5 та отримані від продажу грошові кошти передати ОСОБА_3 . Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, 06.03.2004 ОСОБА_3 супроводжував ОСОБА_9 в нотаріальну контору за адресою: АДРЕСА_6 , де ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , якого попередньо знайшов в якості покупця вищевказаного домоволодіння ОСОБА_3 , уклали договір купівлі?продажу частини домоволодіння АДРЕСА_5 . За вищевказану квартиру ОСОБА_9 отримав від ОСОБА_10 23 50,00 грн, які одразу передав ОСОБА_3 для того, щоб останній підшукав та придбав для нього нове житло. Заволодівши вищевказаними грошима, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 розпорядились ними на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_9 майнову шкоду на суму 23 50,00 грн.

Крім того, у 2002 році, ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, виконуючи свою роль в організованій групі з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , під приводом необхідності продажу 22/100 частини домоволодіння АДРЕСА_7 , на спадкування якої після смерті свого батька по закону мала право ОСОБА_11 , з метою придбання для неї за допомогою та супроводом ОСОБА_2 нового житла, не маючи наміру в дійсності виконувати таку обіцянку, шляхом обману та зловживання довірою переконали ОСОБА_11 та її мати ОСОБА_12 оформити договір дарування 22/100 частини домоволодіння АДРЕСА_7 на ім`я ОСОБА_13 , з яким ОСОБА_11 раніше не була знайома. Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою організував 30.03.2004 укладення нотаріального договору дарування ОСОБА_11 частини домоволодіння АДРЕСА_7 ОСОБА_13 , в результаті чого ОСОБА_11 втратила право власності на вказане домоволодіння, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 заволоділи вищевказаним домоволодінням, чим заподіяли ОСОБА_11 майнову шкоду на суму 25 051,00 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 за вищевказаними еіпзодами кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою.

Крім того, у період з жовтня 2002 року по квітень 2005 року, ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, під приводом необхідності оформлення прав ОСОБА_14 на спадщину після смерті його батька, зокрема, квартиру АДРЕСА_8 , подальшого її продажу з метою придбання для нього нового житла меншої вартості, з передачею грошових коштів у розмірі різниці вартості ОСОБА_14 , не маючи наміру в дійсності виконувати таку обіцянку, переконав ОСОБА_14 продати зазначену квартиру. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою, прибув разом з ОСОБА_14 в нотаріальну контору за адресою: АДРЕСА_6 , де на підставі довіреності від ОСОБА_15 від її імені уклав з ОСОБА_14 договір дарування 21/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_9 , в результаті чого ОСОБА_14 отримав право власності на вказане житло. Переконавши тим самим ОСОБА_14 у істинності своїм намірів, ОСОБА_2 безпосередньо після укладення вказаного договору від свого імені уклав договір купівлі?продажу квартири АДРЕСА_8 з ОСОБА_14 за ціною 55 980,00 грн. Заволодівши вищевказаною квартирою, свої грошові зобов`язання за договором купівлі?продажу ОСОБА_2 в дійсності не виконав, розпорядився квартирою на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_14 майнову шкоду на суму 55 980,00 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 за цим еіпзодом кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України як придбання права на майно шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, в особливо великих розмірах.

Крім того, в період з жовтня 2002 року по 03.06.2003, ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, під приводом необхідності оформлення прав ОСОБА_14 на спадщину після смерті його батька, зокрема, квартиру АДРЕСА_10 , подальшого її продажу з передачею вилучених від продажу грошових коштів ОСОБА_14 , не маючи наміру в дійсності виконувати таку обіцянку, шляхом обману та зловживання довірою, переконав ОСОБА_14 , у якого склалися довірчі відносини з ОСОБА_2 , оформити 25.10.2002 у нотаріальній конторі на ім`я ОСОБА_2 довіреність, якою уповноважити останнього розпоряджатися належним ОСОБА_14 майном. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 03.06.2003 ОСОБА_2 на підставі довіреності від імені ОСОБА_14 уклав договір дарування квартири АДРЕСА_10 на ім`я ОСОБА_16 , в результаті чого ОСОБА_14 втратив право власності на вказану квартиру, чим йому була заподіяна майнова шкода на суму 10 803,00 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 за цим еіпзодом кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України як придбання права на майно шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, в особливо великих розмірах.

Крім того, у грудні 2002 року ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за попередньою змовою з ОСОБА_3 , під приводом необхідності оформлення прав ОСОБА_17 на спадщину після смерті його батьків, зокрема, квартиру АДРЕСА_11 , подальшого її продажу з метою придбання для нього нового житла меншої вартості, з передачею грошових коштів у розмірі різниці вартості ОСОБА_17 , не маючи наміру в дійсності виконувати таку обіцянку, шляхом обману та зловживання довірою переконали ОСОБА_17 , у якого склалися довірчі відносини з ОСОБА_2 , оформити 14.01.2003 у нотаріальній конторі на ім`я ОСОБА_2 довіреність, якою уповноважити останнього розпоряджатися належним ОСОБА_17 майном. Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою, 31.01.2003, діючи за довіреністю продав належну ОСОБА_17 квартиру АДРЕСА_11 за ціною 58 268,00 грн. Отриманими від продажу квартири грошовими коштами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпорядились на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_17 майнову шкоду на суму 58 268,00 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 за цим еіпзодом кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України як заволодння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене групою осіб за попередньою змовою, повторно, в особливо великих розмірах.

Крім того, у період з жовтня 2003 року по 05.11.2003, ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, під приводом необхідності оформлення необхідних документів щодо приватизації на ім`я ОСОБА_13 квартири АДРЕСА_12 , подальшого її продажу з метою придбання для нього нового житла меншої вартості, з передачею грошових коштів у розмірі різниці вартості ОСОБА_13 , не маючи наміру в дійсності виконувати таку обіцянку, шляхом обману та зловживання довірою переконав ОСОБА_13 , у якого склалися довірчі відносини з ОСОБА_2 , оформити 11.10.2003 у нотаріальній конторі за адресою: АДРЕСА_6 , на ім`я ОСОБА_2 довіреність, якою уповноважити останнього розпоряджатися належним ОСОБА_13 майном. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 шляхом обману та зловживання довірою, 05.11.2003 у вищевказаній нотаріальній конторі на підставі вищевказаної довіреності від імені ОСОБА_13 оформив договір купівлі?продажу квартири АДРЕСА_12 з ОСОБА_18 за ціною 85 280,00 грн. Отриманими від продажу квартири грошовими коштами ОСОБА_2 розпорядивсь на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_13 майнову шкоду на суму 85 280,00 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 за цим еіпзодом кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України як придбання права на майно шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, в особливо великих розмірах.

Крім того, у жовтні 2003 року ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за попередньою змовою з невстановленою особою, яка представилася ОСОБА_19 , не будучи в дійсності такою, шляхом обману, склали від імені ОСОБА_19 заповіт, посвідчений заступником головного лікаря з лікувальної роботи Харківської обласної травматологічної лікарні ОСОБА_20 , яким все майно ОСОБА_19 заповіли ОСОБА_2 . Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 , якому було достовірно відомо про дату смерті ОСОБА_19 , 25.08.2004 звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_13 в порядку спадкування за вищевказаним заповітом, який долучив до позовної заяви. Тим самим, ОСОБА_2 використав вищевказаний заповіт, завідома знаючи, що він підроблений. 01.04.2005 рішенням Ленінського районного суду м. Харкова право власності на вищевказану квартиру було визнано в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_2 , в результаті чого останній заволодів вищевказаною квартирою, розпорядившись нею на власний розсуд, спричинивши тим самим Харківській територіальній громаді майнову шкоду на суму 74 000,00 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 за цим еіпзодом кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України як придбання права на майно шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене групою осіб за попередньою змовою, повторно, в особливо великих розмірах; та ч. 3 ст. 358 КК України як використання завідома підробленого документа.

Крім того, в березні 2005 року, ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, шляхом обману та зловживання довірою переконав ОСОБА_21 , у якого склалися довірчі відносини з ОСОБА_2 , надати ОСОБА_2 у борг строком на 2 місяці грошові кошти у сумі 20 406,93 грн начебто на оплату лікування дружини останнього, не маючи в дійсності намір їх повертати. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 22.03.2005 прибув разом з ОСОБА_21 у філіал № 324 АТ «Ощадбанк» за адресою: м. Харків, проспект Московський, 38, де ОСОБА_21 отримав з власного депозитного рахунку грошові кошти у вищевказаній сумі та передав їх ОСОБА_2 . В результаті ОСОБА_2 заволодів грошовими коштами ОСОБА_21 на вищевказану суму та розпорядився ними на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_21 майнову шкоду на суму 20 406,93 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 за цим еіпзодом кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, що завдало значної шкоди потерпілому.

Крім того, навесні 2004 року ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , шляхом обману та зловживання довірою переконали ОСОБА_21 оформити 26.11.2003 у нотаріальній конторі на ім`я ОСОБА_2 довіреність, якою уповноважити останнього розпоряджатися всім належним ОСОБА_21 майном, коли в дійсності ОСОБА_21 мав намір видати довіреність виключно щодо продажу квартири АДРЕСА_14 . Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 12.05.2005 у нотаріальній канторі на підставі довіреності від імені ОСОБА_21 уклав з ОСОБА_4 договір купівлі?продажу належної ОСОБА_21 квартири АДРЕСА_15 . В результаті ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заволоділи вищевказаною квартирою та розпорядилися нею на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_21 майнову шкоду на суму 97 503,00 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 за цим еіпзодом кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України як придбання права на майно шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене групою осіб за попередньою змовою, повторно, в особливо великих розмірах.

Крім того, в період з травня 2004 року по 22.12.2005 ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, погрожуючи застосуванням насильства до ОСОБА_22 та пошкодженням її майна, що ОСОБА_22 сприйняла як реальну небезпеку для свого життя та здоров`я, а також для свого майна, неодноразово вимагав від ОСОБА_22 , щоб вона приватизувала на себе та членів своєї родини належну їм частину комунальної квартири АДРЕСА_16 , та вони відчужили її на користь ОСОБА_22 .

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 за цим еіпзодом кваліфіковані за ч. 2 ст. 189 КК України як вимога вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим, пошкодження його майна (вимагання), вчинене повторно.

Крім того, в період з грудня 2001 року по квітень 2004 року, ОСОБА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, за попередньою змовою з ОСОБА_4 , шляхом обману та зловживання довірою під приводом необхідності оформлення необхідних документів щодо приватизації на ім`я ОСОБА_23 53/100 частини квартири АДРЕСА_17 , подальшого її продажу з метою придбання для нього нового житла меншої площі та вартості межах м. Харкова, з передачею грошових коштів у розмірі різниці вартості ОСОБА_23 , не маючи наміру в дійсності виконувати таку обіцянку, а маючи намір придбати останньому житло за межами м. Харкова з передачею суми різниці вартості не у повному обсязі, шляхом обману та зловживання довірою переконали ОСОБА_23 03.07.2004 у нотаріальній конторі за адресою: АДРЕСА_18 , укласти договір купівлі?продажу 53/100 частини квартири АДРЕСА_17 з ОСОБА_4 за ціною 26 000,00 грн, попередньо в судовому порядку визнавши ОСОБА_24 такою, що втратила право користування зазначеною квартирою. Заволодівши вищевказаною квартирою, грошові кошти за договором ОСОБА_4 в дійсності не сплачував. В результаті ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заволоділи вищевказаною квартирою та розпорядилися нею на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_23 та ОСОБА_24 майнову шкоду на суму 27 587,00 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 за цим епізодом кваліфіковані за ч. 3 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.

До суду від Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану (лист від 04.08.2020 № 4858/22.1.?09) надійшла інформація про те, що на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено актовий запис про смерть № 6173 від 28.04.2020. Дата смерті померлої особи – ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Суд поставив на обговорення питання щодо подальшого розгляду справи.

Прокурор просив закрити провадження у справі у відношенні ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю підсудного. Потерпіла ОСОБА_1 проти закриття кримінальної смправи у відношенні ОСОБА_2 у зв`язку з його смертю не заперечувала. Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , захисники Бутко Є. П. та Бессарабенко І. А. покладалися на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників, суд приходить до висновку, що справа підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 248 КПК України (в редакції 1960 року) при наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною першою статті 7, статтями 7-1, 7-2, 8, 9, 10 і 11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.

Відповідно до п. 8 ст. 6 КПК України, кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами.

Таким чином, оскільки судом не встановлено необхідності реабілітації померлого, справа підлягає закриттю у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, керуючись п. 8 ст. 6 КПК України (1960 року), суд -

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу порушену відносно ОСОБА_2 за ч. 2,3,4 ст. 190, ч. 2 ст. 189 ч. 3 ст. 358 КК України - закрити в зв`язку зі смертю ОСОБА_2 .

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова.

Повний текст постанови проголошено 10.03.2021.

Головуючий суддя І. М. Шелест

Суддя Т. М. Янцовська

Суддя В. А. Єжов