Рішення № 9573204, 27.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/59527.04.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маєр агро»

про звернення стягнення на предмет застави, -

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Перевертун В.Г. (довіреність № 11-3/174 від 06.11.2009р.);

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 27 квітня 2010 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.                    

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маєр агро»(надалі –відповідач) про звернення стягнення на предмет застави за договором застави транспортних засобів від 17.09.2008р., що належить на праві власності відповідачу та задоволення за рахунок коштів, отриманих від продажу предмету застави вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 35 613,17 доларів США, що станом на 17.11.2009р. (за офіційним курсом НБУ = 7,9933 за один доллар США), з них 30 271,00 доларів США - поточна заборгованість за кредитом, 4 140,00 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 709,25 доларів США - заборгованість по відсоткам, 414,85 доларів США - прострочена заборгованість по відсоткам, 78,07 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої обов’язки за кредитним договором № 111/08-ю від 17.09.2008р. належним чином не виконував, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 01.12.2009р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 21.01.2010р., в яке представник відповідача не з’явився. Ухвалою від 21.01.2010р. розгляд справи було зупинено. Ухвалою від 16.04.2010р. поновлено провадження по справі, розгляд справи призначений на 27.04.2010р., в яке представник відповідача в котре не з’явився.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          17 вересня 2008 року між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк», повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Індустріально-експортний банк»(належним чином засвідчена копія витягу зі статуту міститься в матеріалах справи) (далі по тексту –Кредитор, банк) та відповідачем (надалі - Позичальник) (разом - сторони), було укладено договір кредиту №111/08-ю (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Кредитний договір), за умовами п. 1.1 якого Банк надає Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання кредит у сумі 41 971,00 доларів США зі сплатою 14% річних на умовах, визначених у Кредитному договорі. Термін користування кредитом з 17 вересня 2008 року по 16 вересня 2011 року.

          З умов Кредитного договору вбачається, що між сторонами було узгоджено графік повернення кредитних коштів.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору кредит надається Позичальнику на придбання автомобіля TOYOTA AVENSIS 2008 року випуску та автомобілів DAEWOO LANOS TF69Y 2008 року випуску у кількості 2 одиниць.

08.07.2009р. між сторонами було укладено додаткову угоду до Кредитного договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Угода), з п. 1.1 Угоди вбачається, що п. 1.1 Кредитного договору було викладено у новій редакції та змінено графік повернення кредиту.

Згідно п. п. 2.1, 2.2. Кредитного договору Кредитор зобов’язується відкрити позичковий рахунок №20636003435501 та для обліку нарахованих відсотків за користування кредитом відкрити рахунок нарахованих відсотків №20681003435501 в АТ «Індекс-банк», МФО 300614. Кредит може бути наданий Позичальнику шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок відповідача в іноземній валюті №26005003435501 в АТ «Індекс-банк», МФО 300614, з подальшим продажем валюти на МВРУ та зарахування коштів на поточний рахунок відповідача в національній валюті № 26000003435001 АТ «Індекс-банк», МФО 300614.

Позивач стверджує, а з матеріалів справи вбачається, що надання банком Позичальнику кредиту шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок відповідача в іноземній валюті, продаж валюти на МВРУ, зарахування коштів на поточний рахунок Позичальника в національній валюті та подальше їх направлення на купівлю автомобілів підтверджуються листом відповідача від 17.09.2008р., розпорядженням бухгалтерії від 17.09.2008р., валютним меморіальним ордером №111/08-ю від 17.09.2008р., валютним меморіальним ордером № 001 від 18.09.2008р., меморіальним ордером № 5 від 18.09.2008р., меморіальним ордером № 1 від 18.09.2008р., меморіальним ордером № 2 від 18.09.2008р. (копії в матеріалах справи).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2.10 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобовязується щомісячно, до останнього робочого дня кожного місяця, та разом з повним погашенням кредиту сплачувати відсотки за користування кредитом шляхом перерахування грошових коштів в валюті кредиту на рахунок, визначений стронами п. 2.1 Кредитного договору.

З матеріалів справи вбачається, що Позичальником здійснювалося часткове виконання Кредитного договору, що підтверджується банківськими виписками з рахунку відповідача (копії в справі).

Однак позивач стверджує, що не спростовано відповідачем, що останній взяті на себе зобов’язання за Кредитним договором Позичальник належним чином не виконував, а саме: останнім не повертався кредит у строки/терміни, передбачені графіком та не сплачувалися проценти за користування кредитом у строки/терміни, передбачені Кредитним договором.

Внаслідок неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов’язань за Кредитним договором, станом на 17.11.2009р. загальна заборгованість відповідача перед банком за Кредитним договором становить 35 613,17 доларів США, що в еквіваленті в національній валюті України за офіційним курсом обміну валют, встановленому НБУ на 17.11.09р. (7,9933 грн. за 1 долар США) складає: 284 666,75 грн., з яких: 30 271,00 доларів США - поточна заборгованість за кредитом, 4 140,00 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 709,25 доларів США - заборгованість по відсоткам, 414,85 доларів США - прострочена заборгованість по відсоткам, 78,07 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 2. ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) виконання зобов'язання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.4. та п. п. 5.4.1. Кредитного договору, Кредитор має безумовне право вимагати дострокового повернення заборгованості за кредитом, сплати належних відсотків та передбаченої договором пені та штрафів, а також відшкодування збитків, завданих Кредитору внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником Кредитного договору, а Позичальник зобов'язаний повернути Кредитору кредит, сплатити належні відсотки, пеню та штрафи, а також відшкодувати завдані Кредитору збитки у випадку, в тому числі, якщо відповідач порушує строки повернення кредиту та/або відсотків за користування кредитом.

Згідно п. 5.5. Кредитного договору, вимога про дострокове повернення кредиту згідно п. 5.4. договору направляється Позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 10 днів після її відправлення. пеня

З матеріалів справи вбачається, що 18.11.2009р. на адресу відповідача Кредитором було направлено повідомлення-вимогу №24/4-4660 про дострокове повернення банку в повному обсязі кредиту, нарахованих за його користування відсотків та нарахованої пені (копія в справі). Факт направлення вимоги підтверджується копією чека про відправлення (копія в матеріалах справи), а отримання Позичальником відповідного листа 23.11.2009р. підтверджується його підписом про отримання на поштовому відправленні (копія в справі).

Як зазначає позивач, що не спростовано відповідачем, вимога Кредитора №24/4-4660 від 18.11.09р. про дострокове повернення кредиту, нарахованих за його користування відсотків та нараховану пеню Позичальником виконана не була.

Пунктом 4.1 Кредитного договору встановлено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або відсотків за користування кредитом, Позичальник сплачує Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на протязі існування простроченої заборгованості, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

На час розгляду справи сума заборгованості Позичальника за Кредитним договором на рахунок позивача не надійшла.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, загальна заборгованість Позичальника перед Кредитором становить: 35613,17 доларів США, що в еквіваленті в національній валюті України за офіційним курсом обміну валют, встановленому НБУ на 17.11.09р. (7,9933 грн. за 1 долар США) складає –284 666,75 грн., з яких: 30 271,00 доларів США - поточна заборгованість за кредитом, 4 140,00 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 709,25 доларів США - заборгованість по відсоткам, 414,85 доларів США - прострочена заборгованість по відсоткам, 78,07 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків (станом на 17.11.2009р.).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 574, ч. 1 ст. 576, ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 589, 590 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається у первісному обсязі.

17.09.2008р. в забезпечення виконання за Кредитним договором між Кредитором та Позичальником було укладено договір застави транспортних засобів, посвідчений 17.09.2008р. приватним нотаріусом КМНО Пинзеником О.М. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - Договір застави), відповідно до якого Позичальник передав в заставу Кредитору рухоме майно, а саме:

автомобіль марки TOYOTA AVENSIS 2.0, 2008 року випуску, кузов №SB1BJ56L60E111194, кольору чорного, державні номерні знаки АА 3136 НТ, що знаходиться на обліку в BP ЕР-7 УДАІ в м. Києві і належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС 396529, виданого ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві 16 від вересня 2008 (копія в справі);

автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, кузов №SUPTF69YD8W428974, кольору сірого, державні номерні знаки АА 3146 НТ, що знаходиться на обліку в ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві і належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС 396532, виданого ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві 16 вересня 2008 року(копія в справі);

автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, кузов №SUPTF69YD8W428973, кольору сірого, державні номерні знаки АА 3156 НТ, що знаходиться на обліку в ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві і належить відповідачу на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС 396533, виданого ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві 16 вересня 2008 року (копія в справі) (надалі разом - Предмет застави).

Відповідно до п. 1.3 Договору застави вартість Предмету застави становить 290 544,00 грн., що еквівалентно 59 892,40 доларів США, по курсу НБУ станом на дату укладення відповідного договору.

Згідно п. 2.3. Договору застави, Кредитор набуває права стягнення заборгованості за рахунок Предмета застави у випадку, якщо кредит, та/або відсотки, та/або штрафні санкції, які були забезпечені заставою не будуть сплачені у строки, передбачені Кредитним договором.

У випадку невиконання Позичальником умов п. 5.5 Кредитного договору Кредитор має право звернути стягнення на предмет застави та/або пред’явити позов у відношенні Позичальника (п. 5.6 Кредитного договору).

Відповідно до п. п. 3.3.3. Договору застави, Кредитор має право у разі невиконання Позичальником умов Кредитного договору, звернути стягнення на заставлений автомобіль і задовольнити за рахунок цього майна свої вимоги в повному обсязі, включаючи суму кредиту, відсотки за користування ним, пеню та інші платежі та санкції, передбачені Кредитним договором.

Судом встановлено, що згідно з витягу Державного реєстру обтяжень рухомого майна №25398119 (копія в справі), вбачається, що обтяжувачем є позивач, а боржником є відповідач. Інших обтяжень на вказане майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано та надано до суду не було.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу», реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про заставу», реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, -виключно з аукціонів (публічних торгів).

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється па підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду, зокрема, зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача та спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів.

Таким чином, позивач як Кредитор, у зв’язку з невиконанням відповідачемзобов’язань за Кредитним договором, набув право звернення стягнення на Предмет застави, а саме – рухоме майно відповідача, що перелічене в Договорі застави, яке є його власністю, загальною заставною вартістю майна 290544,00 грн. в оплату існуючої станом на 17.11.2009р. заборгованості Позичальника на загальну суму 35 613,17 доларів США, що станом на 17.11.2009р. (за офіційним курсом НБУ = 7,9933 за 1-ин доллар США) становить 284 666,75 грн. з них 30 271,00 доларів США - поточна заборгованість за кредитом, 4 140,00 доларів США - прострочена заборгованість по кредиту, 709,25 доларів США - заборгованість по відсоткам, 414,85 доларів США - прострочена заборгованість по відсоткам, 78,07 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у розмірі 3 082,67 грн. (2 846,67 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Звернути стягнення на предмет застави, визначений договором про заставу транспортних засобів від 17.09.2008р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маєр агро», шляхом задоволення за рахунок коштів, отриманих від продажу на публічних торгах предметів застави, вимог Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»(ідентифікаційний код: 14361575, адреса: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, будинок, 42/4, рахунок №37397840000001 в ПАТ «ІНДЕКС-БАНК»м. Київ, МФО 300614) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маєр агро»(ідентифікаційний код: 35645013, адреса: 03038, м. Київ, Голосіївський район, вул. Ямська, будинок, 28А, п/р №26000003435001 в ПАТ «ІНДЕКС-БАНК» м. Київ, МФО 300614) по стягненню заборгованості в сумі 35 613,17 доларів США (тридцять п’ять тисяч шістсот тринадцять доларів 17 центів), що станом на 17.11.2009р. (за офіційним курсом НБУ = 7,9933 за 1-ин доллар США) становить: 284 666,75 грн. (двісті вісімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят шість гривень 75 копійок).

Опис рухомого майна, за рахунок продажу якого підлягають задоволенню вимоги Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»(ідентифікаційний код: 14361575, адреса: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, будинок, 42/4, рахунок № 37397840000001 в ПАТ «ІНДЕКС-БАНК»м. Київ, МФО 300614):

автомобіль марки TOYOTA AVENSIS 2.0, 2008 року випуску, кузов № SB1BJ56L60E111194, кольору чорного, державні номерні знаки АА 3136 НТ, що знаходиться на обліку в BP ЕР-7 УДАІ в м. Києві і належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Маєр агро»на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС 396529, виданого ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві 16 від вересня 2008;

автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, кузов № SUPTF69YD8W428974, кольору сірого, державні номерні знаки АА 3146 НТ, що знаходиться на обліку в ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві і належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Маєр агро»на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС 396532, виданого ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві 16 вересня 2008 року;

автомобіль марки DAEWOO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, кузов № SUPTF69YD8W428973, кольору сірого, державні номерні знаки АА 3156 НТ, що знаходиться на обліку в ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві і належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Маєр агро»на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС 396533, виданого ВРЕР-7 УДАІ в м. Києві 16 вересня 2008 року. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маєр агро»(ідентифікаційний код: 35645013, адреса: 03038, м. Київ, Голосіївський район, вул. Ямська, будинок, 28А, п/р № 26000003435001 в ПАТ «ІНДЕКС-БАНК» м. Київ, МФО 300614) на користь Публічного акціонерного товариства «Індустріально-експортний банк»(ідентифікаційний код: 14361575, адреса: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, будинок, 42/4, рахунок № 37397840000001 в ПАТ «ІНДЕКС-БАНК»м. Київ, МФО 300614) судові витрати в розмірі 3 082,67 грн. (три тисячі вісімдесят дві гривні 67 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

                                        Дата підписання повного тексту рішення 11.05.2010р.