Вирок № 95731975, 22.03.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/4558/20

Номер провадження 1-кп/629/158/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді: Каращука Т.О., за участю секретаря - Котяй А.Ю., прокурора - Черкаса О.О., обвинуваченого - ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого - Авер`янова О.Ю., потерпілого - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12020220380000743 від 11.06.2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грушине Первомайського району, Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одружений, не працюючий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

10 червня 2020 року, близько 22 години 20 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, рухався на автомобілі ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі сторони вул. Івана Середи по автодорожньому шляхопроводі у напрямку вул. Слобожанська в смт. Панютине м. Лозова Харківської області.

При цьому, керуючи вказаним транспортним засобом, ОСОБА_1 , діючи з необережності, у формі злочинної недбалості, не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, у порушення вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якої «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди» та вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, згідно якої «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год», ОСОБА_1 не врахував дорожню обстановку, у зв`язку з чим не вибрав безпечної швидкості руху, допустивши її перевищення, не впорався з керуванням та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який рухався у попутному йому напрямку по проїзній частині дороги.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритої важкої черепно-мозкової травми у вигляді перелому потиличної кістки справа з переходом на основу черепу з геморагічним вогнищем забіг лівої лобової частки та зі стисненням гострої правобічної субдуральної гематоми і забоєм головного мозку важкого ступеня.

За ступенем тяжкості вищевказана закрита важка черепно-мозкова травма - це тяжке тілесне ушкодження, що небезпечне для життя.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному ним злочині.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу, матеріалів, що підтверджують місцезнаходження речових доказів при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Дії ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 , вчинив тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 , встановлено, що він раніше не судимий, з середньо-спеціальною освітою, не працює, одружений, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Згідно досудової доповіді Лозівського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 26.11.2020 року, ризик вчинення ОСОБА_1 , повторного кримінального правопорушення є середнім, ризик небезпеки для суспільства - середнім.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування потерпілому збитків.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, обставин вчинення злочину, ставлення обвинуваченого до вчиненого, позицію потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого та вказав на те, що не має претензій, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов`язків, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Підстав до застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 , ст.ст. 69, 69-1 КК України у суду немає, так як суд застосовує до нього покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Запобіжний захід на стадії судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_1 , не обирати.

Цивільний позов по справі не заявлено.

По справі є судові витрати з проведення судових автотехнічних експертиз №7/1136СЕ-20 від 10.08.2020 року та №7/1391СЕ-20 від 25.09.2020 року у розмірі 3922 гривень 80 копійок, які підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Крім цього, суд, вважає за необхідне зняти арешт з речових доказів по справі, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 червня 2020 року ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області накладено арешт на автомобіль «ВАЗ-21099», р.н. НОМЕР_1 , бежевого кольору, яким керував ОСОБА_1 та який на праві власності належить ОСОБА_3 .

В зв`язку з тим, що провадження по даній кримінальній справі закінчується, суд вважає, що відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначене майно, оскільки зняття вказаного обтяження не перешкоджає виконанню судового рішення в майбутньому.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Визнати ОСОБА_1 винним за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави (код класифікації доходів бюджету - 24060300, номер рахунку UА048999980313050115000020649, код ЄДРПОУ 37874947, отримувач -ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.), найменування коду класифікації доходів бюджету - інші надходження), витрати за проведення судових автотехнічних експертиз №7/1136СЕ-20 від 10.08.2020 року та №7/1391СЕ-20 від 25.09.2020 року у розмірі 3922 гривень 80 копійок.

Скасувати арешт, накладений на майно на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 червня 2020 року, а саме: на автомобіль «ВАЗ-21099», р.н. НОМЕР_1 , бежевого кольору, який на праві власності належить ОСОБА_3 .

Речові докази по справі:

- автомобіль «ВАЗ-21099», р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_3 та який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області повернути ОСОБА_1 ;

- автомобіль «ВАЗ 21093», р.н. НОМЕР_3 , який згідно постанови від 11.06.2020 року повернутий ОСОБА_4 залишити останньому.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Т.О.Каращук