Рішення № 95731650, 23.03.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/6787/20

Провадження № 2/638/2359/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.

за участю секретарів Башинської К.С., Подосокорської А.О.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача Гуляєва А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа – Сьома Харківська міська нотаріальна контора про встановлення факту , що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2020 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого вказує, що навесні 2003 року вона познайомилась з ОСОБА_2 . В подальшому у 2005 році між нею та ОСОБА_3 укладено шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина ОСОБА_4 після народження дитини в сім`ї почали виникати скандали, стосунки погіршились, потім ОСОБА_4 знайшов іншу жінку та переїхав мешкати до неї, вона з дитиною залишилась проживати з дитиною у квартирі АДРЕСА_1 . З початку 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають окремо, ведуть окреме господарство. 09.06.2010 ОСОБА_1 отримала свідоцтво про розірвання шлюбу з ОСОБА_3 . Восени 2010 року, під час прогулянки з подругою, вона зустріла свого давнього знайомого, а саме ОСОБА_2 . Спочатку у них були дружні стосунки, вони розуміли один одного, разом було приємно проводити час, стосунки перетворились у почуття любові. З жовтня 2010 вони стали мешкати у її квартирі АДРЕСА_1 як чоловік та дружина. Разом з ними у одній квартирі проживали її мати, ОСОБА_5 та її син ОСОБА_4 . З ОСОБА_2 вони разом проводили час, вели спільне господарство, допомагали один одному у побутових справах, мали спільний бюджет, вона вважала ОСОБА_2 своїм чоловіком, а він її дружиною. Розподіл обов`язків у родині був таким, ОСОБА_2 займався матеріально- технічними питаннями, а вона дбала про харчування сім`ї та затишок оселі. Факт спільного проживання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 підтверджується копією медичної картки амбулаторного хворого. До Жовтня 2010 ОСОБА_2 мешкав за адресою АДРЕСА_3 , у квартирі, яка належала йому на праві приватної власності. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 жив з нею за адресою АДРЕСА_2 , ними спільно було прийнято рішення про продаж квартири АДРЕСА_4 та у червні 2011 квартиру було продано. 22.06.2011 була придбана однокімнатна квартира АДРЕСА_5 . На різницю коштів, яка залишилась після продажу та купівлі квартир вони розпочали ремонт, а у 2014 вони з ОСОБА_2 придбали транспортний засіб Нісан, який був зареєстрований на її ім`я. ОСОБА_2 займався технічним обслуговуванням автомобіля, що підтверджується актом виконаних робіт, де замовником вказаний ОСОБА_2 . За час спільного проживання ОСОБА_2 зробив у її квартирі ремонт, переклеїв шпалери, змінив лінолеум на підлозі та встановив металопластикові вікна, що підтверджується договором від 20.10.2015, згідно якого ОСОБА_2 зазначений якості покупця. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_5 до літа 2018 вони проживали у квартирі АДРЕСА_1 , а потім цього ж року квартиру продали та придбали нову двокімнатну квартиру АДРЕСА_6 . На час проведення ремонту у новій квартирі вона, дитина та ОСОБА_2 , переїхали мешкати у квартиру АДРЕСА_7 ОСОБА_2 , яка розташована у АДРЕСА_7 , а після завершення ремонту переїхали мешкати до квартири АДРЕСА_8 де і перебували до смерті чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_2 стався ішемічний інсульт, його було госпіталізовано, однак не зважаючи на всі намагання та спроби лікарів ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер. Спільних дітей з ОСОБА_2 вони не мали. Реєструвати шлюб не вважали необхідним, оскільки вважали, що «штамп у паспорті» не створює міцну родину. ОСОБА_1 зазначає, що вона займалась лікуванням та похованням чоловіка. Оплатою квартир, які належали на праві власності ОСОБА_2 , та їй займалась позивач. Після смерті чоловіка відкрилась спадщина. ОСОБА_1 зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Окрім неї інших спадкоємців не має. Державним нотаріусом відкрито спадкову справу, але у зв`язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують родинний зв`язок, нотаріус відмовила у вчинені нотаріальної дії. Встановлення факту проживання потрібне для вступ у спадщину після смерті ОСОБА_2 . У зв`язку з чим ОСОБА_1 просить встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 01.10.2010 по 14.01.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом , після смерті ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_5 .

07.07.2020 представником ХМР подано відзив на позов, у якому зазначено, що до числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем , але не перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Позивачем не надано доказів щодо не перебування померлого ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюб, зокрема не надано витягів з Державного реєстру актів цивільного стану. Окрім того, позивачем не надано доказів на підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_2 , що вони були пов`язані спільним побутом, мали будь- які взаємні права. У зв`язку з чим представник відповідача просить у задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

21.07.2020 позивачем ОСОБА_1 подано відповідь на відзив, у якій викладені обставини аналогічні обставинам, викладеним у позові. Окрім того позивачем наголошено на тому, що факт спільного проживання підтверджується доказами, наданими до позову, а саме квитанціями, актами, гарантійними талонами, договорами. Також позивач вказала, що ОСОБА_2 не перебував у любі, проте надати доказів цим обставинам не зможе, оскільки такі витяги знаходять в органах реєстрації актів цивільного стану та не можуть бути надані на проханням третіх осіб.

21.07.2020 позивачем подано клопотання про витребування доказів з Сьомої Харківської державної нотаріальної контори відомості чи звертався будь-хто з заявою про відкриття спадкової справи після ОСОБА_2 . З відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління Державної реєстрації головного територіального управління юстиції у Харківській області витяг стосовно померлого ОСОБА_2

24.07.2020 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова задоволення клопотання ОСОБА_1 , витребувано докази.

Позивач у судовому засіданні підтримала позов, просила задовольнити, з підстав, викладених у позові.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов, просив задовольнити, з підстав викладених у ньому.

Представник відповідача ХМР у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряжаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерті, виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис 820 (а.с.15).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входять квартира АДРЕСА_5 .

За життя ОСОБА_2 заповіту не склав.

28.02.2020 ОСОБА_1 звернулась до Сьомої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 (а.с.32).

Як вбачається з витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_2 28.02.2020 була заведена спадкова справа №65598237 (а.с.33).

Постановою завідувача Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори Верещака Г.Л. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2 постанова державного нотаріуса мотивована тим, що ОСОБА_1 не надала документів, що підтверджують родинні відносини мж нею та ОСОБА_2 (а.с.34).

За приписами частини 2 статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини 1 статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Отже, чоловік і жінка, які спільно проживають без шлюбу, можуть складати сім`ю, але статусу подружжя не набувають.

Пунктом 5 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Суд розглядає справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства, закріпленому у статті 1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» від 19 жовтня 2000 року із змінами та доповненнями, згідно якої домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати у родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких з цих стосунків, або бути і в тих, і в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Факт спільного відпочинку, спільна присутність на святкуванні свят, придбання один одному речей, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між останніми склались та мали місце протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2019 року, справа № 552/6659/16-ц, провадження № 61-36768св18.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року у справі № 761/38043/17, провадження № 61-47739 св 18.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Так, позивачем надано акт №125, з якого вбачається, що ФОП ОСОБА_8 , як виконавець, виконав ремонт автомобіля Ніссан, державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , як замовнику. Відповідно до вказаного акту ОСОБА_2 було сплачено кошти за виконаний ремонт автомобіля (а.с.16 зворотна сторона)

З наданої копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що автомобіль Ніссан , державний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 (а.с.17)

Тобто, з акту виконаних робіт №125 від 10.10.2014 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, вбачається, що ОСОБА_2 займався ремонтом автомобіля Ніссан , який належить ОСОБА_1 .

З копії договору №420 від 20.10.2015 вбачається, що ОСОБА_2 був замовником металопластикових вікон , адреса покупця у зазначеному договорі зазначена АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні позивачем було надано пояснення, що квартира АДРЕСА_1 належала їй, ОСОБА_1 .

З акту приймання – передачі виконаних робіт вбачається, що ОСОБА_1 була замовником послу з наклеювання шпалер та інших ремонтних робіт у квартирі АДРЕСА_5 , тобто у квартирі , яка належала на праві власності ОСОБА_2 (а.с.21).

З копії медичної книжки амбулаторного хворого вбачається, що ОСОБА_2 звертаючись до медзакладу, зазначив адресу місця проживання АДРЕСА_2 . Саме зазначену квартиру зазначає позивач ОСОБА_1 , як ту де спільно проживали з ОСОБА_2 з жовтня 2010 року та до літа 2018 року.

З копії медичних направлень на аналізи, які були видані ОСОБА_2 14.10.2014, 16.10.2014, 14.10.2018 випливає, що останній вказує адресу місця свого мешкання АДРЕСА_2 (а.с.24).

Копії квитанції про сплату за комунальні послуги свідчать про те, що ОСОБА_1 сплачувала комунальні послуги за квартиру АДРЕСА_9 , тобто за квартиру, яка належала на праві власності померлому ОСОБА_2 (а.с.26,28,81).

Окрім того, ОСОБА_1 03.06.2020 укладала договір реструктуризації заборгованості за послуги з теплопостачання з КП «Харківські теплові мережі», у якому зазначено, що адресою приміщення, де надаються послуги теплопостачання є квартира АДРЕСА_5 (а.с.82).

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копія технічного паспорту свідчить про те, що саме ОСОБА_2 був власником квартири АДРЕСА_9 (а.с. 124-125,126-127).

З наданої копії свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що ОСОБА_9 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , шлюб розірвано 09.06.2010. Свідоцтво про шлюб видане Дзержинським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції , актовий запис 268 (а.с.41).

Начальником Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), на виконання ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова про витребування доказів, повідомлено, що актових записів про шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не виявлено.

Тобто, на час проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю кожен з них не перебував у зареєстрованому шлюбі.

ОСОБА_1 була замовником організації та проведення поховання ОСОБА_2 , що підтверджується копією договору – замовлення від 15.01.2020 (а.с.29).

Окрім того, ОСОБА_1 подавала заяву на призначення виплати одноразової допомоги на поховання особи, яка не досягла пенсійного віку та на момент смерті (а.с.84).

Судом у якості свідків допитані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що з ОСОБА_2 знайома з 1993 року, бувала у нього дома. З ОСОБА_2 познайомилась у 2010 році. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жили разом, вона їх бачила 5-6 разів на рік. ОСОБА_2 часто спілкувався з її чоловіком по телефону. ОСОБА_2 весь час говорив, що ОСОБА_1 його дружина. Свідок зазначає, що вважала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, так як ОСОБА_2 весь час говорив, що ОСОБА_1 його дружина.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_2 знає з 1970 року, вони разом навчались. З ОСОБА_2 товаришували, у подальшому спілкувались менше. Біля 10 років він жив з ОСОБА_1 . ОСОБА_2 казав, що мешкає у квартирі ОСОБА_1 по АДРЕСА_10 , з сином ОСОБА_1 та тещею . ОСОБА_2 у шлюбі ніколи не перебував. Родичів у нього не було, батьки давно померли. С похованням ОСОБА_2 , він (свідок) допомагав, сплачувала за поховання ОСОБА_1 .

Доводи позивачки щодо спільного її проживання з ОСОБА_2 , тобто постійного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, знайшли своє підтвердження, ОСОБА_1 надала суду достатні, належні, допустимі та достовірні доказів про наявність у неї з 01.10.2010 з ОСОБА_2 сімейних стосунків, спільного сімейного господарства, тобто за період не менше п`яти років до його смерті ОСОБА_2 .

Враховуючи, що ОСОБА_1 надала достатньо доказів на підтвердження того, що між нею та померлим ОСОБА_2 під час їх спільного проживання склалися усталені стосунки, що притаманні сім`ї, що вони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, а також мали взаємні права та обов`язки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення її вимог щодо встановлення факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_2 з 01.10.2010 по 14.01.2020.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується наданими доказами, після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина.

ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 володів квартирою АДРЕСА_5 , на підставі договору купівлі – продажу від 22.06.2011.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)

За правилами ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1261 ЦК України встановлює, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК України).

Приписи ст. 1268 ЦК України визначають, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Ст. 1270 ЦК України встановлює, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_1 зверталась з заявою про прийняття спадщини, в строк визначений ст. 1270 ЦК України, відмови від спадщини не заявила.

Оскільки судом встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю, суд приходить до висновку про визнання права власності за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_5 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягаються стягненню з відповідач на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 11, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 158, 175, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. ст. 3,21,36 СК України, ст.ст. 1216,1217,1218,1628,1270 ЦК України, рішенням Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99, ЗУ «Про Всеукраїнський перепис населення», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа – Сьома Харківська міська нотаріальна контора про встановлення факту , що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в період з 01.10.2010 по 14.01.2020 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_11 .

Стягнути з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 420,40 грн та 4850 грн, а всього 5270 (П`ять тисяч двісті сімдесят) грн 40 коп.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 23.03.2021.

Сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_12 .

Відповідач – Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, місцерозташування м. Харків, м-н Конституції,7,61002.

СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД