Рішення № 9573095, 28.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/17928.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольф"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМДжі-Сервіс"

про стягнення 5977,42 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: позивача:Заворотнюк М.С. відповідача:не з’явився Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вольф" (надалі –ТОВ "Вольф") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМДжі-Сервіс" (надалі –ТОВ "КМДжі-Сервіс") про стягнення 5977,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №14/01/06-1 від 14.01.2006 р. в порушення умов якого, відповідач не розрахувався за виконані позивачем роботи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 4080,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 253,18 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1644,24 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.04.2010 р.

В судове засідання 12.04.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 24.03.2010 р. виконав, подав клопотання в якому просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 298,87 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.04.2010 р. розгляд справи відкладено до 28.04.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача.

В судове засідання 28.04.2010 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 28.04.2010 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 24.03.2010 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача підтверджується відмітками на зворотній стороні ухвал суду та повідомленням про вручення поштового відправлення №09022752, яке отримане відповідачем 29.03.2010 р.

Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.01.2006 р. між ТОВ "КМДжі-Сервіс" (замовник) та ТОВ "Вольф" (виконавець) укладено договір на виготовлення поліграфічної продукції №14/01/06-1 (надалі - "Договір").

Відповідно до розділу 1 Договору виконавець зобов’язався виготовити поліграфічну продукцію у відповідності до даного договору, яка являється його невід’ємною частиною, і затвердженим замовником оригінал-макетом, а замовник зобов’язується оплатити і прийняти її у відповідності до умов договору.

Згідно до п. 4.2 Договору при передачі готової продукції оформляється накладна на передачу продукції на основі довіреності представників замовника.

Відповідно до п. 2.1 Договору платежі здійснюються замовником шляхом передоплати в розмірі –50% суми, протягом двух днів з моменту підписання договору. Решта 50% суми сплачується замовником протягом одного банківського дня з моменту отримання продукції.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору останній є Договором підряду відповідно до умов якого (ст. 837 ЦК України) одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

03.12.2007 р. позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0002606 проведення оплати вартості продукції.

Із матеріалів справи вбачається, що 07.12.2007 р. відповідач на підставі довіреності ЯОВ №038049 від 07.12.2007 р. та видаткової накладної №РН 0002234 отримав продукцію на загальну суму 4080,00 грн.

Від імені ТОВ "КМДжі-Сервіс" продукцію отримав Каплін С.Л., який являється одним із засновників товариства (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №440153 від 08.04.2010 р.).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановлений Договором строк не здійснив кінцеву оплату вартості робіт з виготовлення поліграфічної продукції, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 4080,00 грн.

24.02.2010 р. ТОВ "Вольф" направило на адресу відповідача лист-вимогу з проханням до 03.03.2010 р. сплати суму заборгованості в розмірі 4080,00 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав, зобов’язання по оплаті існуючої заборгованості у встановлений строк не виконав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 4080,00 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 4080,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 253,18 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1644,24 грн. у період з 10.12.2007 по 02.01.2010 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунком інфляційних втрат, а тому вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1644,24 грн. підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 253,18 грн. суд зазначає наступне.

Як підтверджується матеріалами справи позивач здійснив поставку товару 07.12.2007 р. (п’ятниця), а грошове зобов’язання по його оплаті мало бути виконане згідно п. 2.1 Договору протягом одного банківського дня, тобто до 10.12.2007 р. (понеділок) включно.

Отже, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати поставленого товару з 11.12.2007 р., а тому суд здійснює перерахунок 3% річних у період з 11.12.2007р. (наведене не впливає на визначення розміру інфляційних втрат).

За перерахунком суду розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання за Договором у визначений судом період складає 252,85 грн. В іншій частині –0,33 грн. 3% річних нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "КМДжі-Сервіс" на користь ТОВ "Вольф" заборгованості у розмірі 4080,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 1644,24 грн. та 3% річних у розмірі 252,85грн.

В задоволенні позову в частині стягнення 3% річних у розмірі 0,33 грн. необхідно відмовити з вищенаведених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Стосовно заявлених позивачем до відшкодування витрат на послуги адвоката у розмірі 298,87 грн. суд відзначає наступне.

23.12.2009 р. ТОВ "Вольф" (клієнт) та адвокат (виконавець) Заворотнюк Максим Сергійович уклали договір на надання юридичних послуг №2009/12-23 відповідно до п. 1 якого виконавець зобов’язався надавати замовнику юридичні послуги спрямовані на стягнення заборгованості з боржників.

Право на зайняття адвокатською діяльністю Заворотнюком М.С. підтверджується свідоцтвом №2765/10 від 27.01.2005 р.

Пунктом 5.5.1 Договору сторони погодили, що 5% від суми вимог до боржника оплачуються авансом протягом п’яти днів з дати отримання документів.

На виконання умов Договору позивач на підставі п. 5.5.1 Договору сплатив на користь адвоката Заворотнюк М.С. винагороду у розмірі 298,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням №633 від 15.03.2010 р.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з протоколів судових засідань від 12.04.2010 р. та 28.04.2010р., адвокат Заворотнюк М.С. брав участь у розгляді справи.

Оскільки матеріалами справи підтверджується надання Заворотнюком М.С. адвокатських послуг, а заперечення відповідача щодо виникнення та існування такого боргу у суду відсутні, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката підлягають задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому покладаються на відповідача у розмірі 298,85 грн.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" зайво сплачене за платіжним дорученням №628 від 15.03.2010 р. державне мито в сумі 4,00 грн. повертається позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольф" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КМДжі-Сервіс" (02121, м. Київ, Харківське шосе, 174, кв. 89; ідентифікаційний код 30682282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольф" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2; ідентифікаційний код 23395449) основний борг у розмірі 4 080 (чотири тисячі вісімдесят) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 252 (двісті п’ятдесят дві) грн. 85 коп., інфляційних втрат у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 24 коп., витрати на послуги адвоката у розмірі 298 (двісті дев’яносто вісім) грн. 85 коп., державне мито у розмірі 101 (сто одна) грн. 99 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 99 коп. Видати наказ.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Вольф" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2; ідентифікаційний код 23395449) з Державного бюджету України 4 (чотири) грн. 00 коп. зайво сплаченого державного мита за подачу позовної заяви згідно платіжного доручення №628 від 15.03.2010 р., яке знаходиться в матеріалах справи. Видати довідку.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписано 12.05.2010 р.