Рішення № 9573081, 28.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/13528.04.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Осокор»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»

про стягнення 22121,60 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: позивача:Гаращук С.В. відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Осокор»(надалі –ЗАТ «Осокор») звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»(надалі –ТОВ «Укобудпостач») про стягнення 22161,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач згідно видаткових накладних здійснив поставку товару на загальну суму 24617,88 грн. Відповідач в свою чергу не розрахувався за поставлений позивачем товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 22161,66 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.03.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.03.2010 р.

В судове засідання 29.03.2010 р. представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду від 29.03.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання 29.03.2010 р. з’явився, вимоги ухвали суду від 29.03.2010 р. виконав, проти позову заперечив та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв’язку із заявленим клопотанням в судовому засіданні оголошено перерву до 28.04.2010 р.

В судове засідання 28.04.2010 р. представник позивача з’явився, подав заяву про зменшення позовних вимог відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22121,60 грн.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання 28.04.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою на звороті ухвали суду від 09.03.2010 р., яка була направлена за адресою вказаною в позовній заяві та підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №21-10/1824 від 26.03.2010 р., а також розпискою в повідомленні про перерву від 29.03.2010 р.

Також, судом було додатково відправлено ухвалу суду від 09.03.2010 р. на адресу відповідача (02090, м. Київ, Харківське шосе, 19), що також вказана позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач належним чином повідомлявся, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 27.06.2008 р. по 08.07.2008 р. ЗАТ «Осокор»на підставі видаткових накладних №4/999 від 27.06.2008 р., №4/1025, №4/1027 від 02.07.2008 р., №4/1039, №4/1043 від 03.07.2008 р., №4/1046 від 04.07.2008 р., №4/1063 від 07.07.2008 р., №4/1076, №4/1079 від 08.07.2008 р. поставило, а ТОВ «Укобудпостач»прийняло товар (вапняний розчин) на загальну суму 24617,88 грн.

Видаткові накладні містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підпис позивача та представника ТОВ «Укобудпостач».

Представник позивача пояснив, що договір купівлі-продажу у формі єдиного документу не складався.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами укладено договір купівлі –продажу, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України –купівля –продаж.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач поставив товар на загальну суму 24617,88 грн., що підтверджується вказаними видатковими накладними. Зі сторони відповідача товар отримував Макаренко Олександр Михайлович на підставі довіреностей НБК №494791 від 04.06.2008 р. та НБК №494837/58 від 01.07.2008 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами не було визначено строків виконання зобов’язання, оскільки видаткові накладні, якими оформлено правочин, не містять строку виконання грошового зобов’язання.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

11.11.2009 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою сплатити існуючу заборгованість у розмірі 22161,60 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав існуючої заборгованості за поставлений товар не погасив.

28.04.2010 р. позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22121,60 грн., яка також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків підписаним сторонами станом на 07.04.2010 р.

Таким чином, на день винесення рішення у справі заборгованість відповідача за поставлений товар становить 22121,60 грн., а строк виконання грошового зобов’язання на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оскільки доказів оплати відповідачем боргу за отриманий товар відповідно до видаткових накладних товарно-матеріальних цінностей не надано, наявність заборгованості відповідачем не спростовано, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з ТОВ «Укобудпостач» на користь ЗАТ «Осокор»заборгованості в розмірі 22121,60 грн.

Згідно з статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Закритого акціонерного товариства «Осокор»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укобудпостач»(02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6-А; ідентифікаційний код 33993753) на користь Закритого акціонерного товариства «Осокор»(02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г; ідентифікаційний код 03360911) заборгованість у розмірі 22 121 (двадцять дві тисячі сто двадцять одна) грн., 60 коп., державне мито у розмірі 221 (двісті двадцять одна) грн. 22 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписано 12.05.2010 р.