Ухвала суду № 95730627, 22.03.2021, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-з/679/4/2021

Справа № 679/375/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року м.Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Стасюка Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Плазій Н.В.,

розглянувши заяву представника Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» - адвоката Баженова Андрія Валерійовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

22.03.2021 року до суду надійшла позовна заява АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом із позовною заявою представником АТ «ТАСКОМБАНК» - адвокатом Баженовим А.В. подано заяву про забезпечення позову в якій останній просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що ОСОБА_1 є недобросовісним боржником, навмисно не здійснює виконання зобов`язань за кредитним договором щодо погашення суми боргу та процентів за його користування, в результаті чого за ним виникла заборгованість сукупний розмір якої складає 102121,75 гривень, намагається у будь-який спосіб уникнути своїх зобов`язань перед позивачем та як наслідок, зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Розгляд заяви АТ «Таскомбанк» про забезпечення позову відбувався без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, а також долучені до неї докази вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.150ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За змістом пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Однак, матеріали справи таких відомостей не містять. Представником позивача не наведено посилань та доказів того, що існують обставини, які свідчать про реальний намір відповідача ОСОБА_1 на відчуження належного йому на праві власності майна.

Крім того, у заяві про забезпечення позову не зазначено вартість майна, на яке просять накласти арешт, що в свою чергу унеможливлює встановлення судом співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову за заявою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК».

Одночасно суд роз`яснює, що відмова у задоволенні заяви не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленому ЦПК України.

Керуючись ст.ст.151-153, 353 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства «Таскомбанк» - адвоката Баженова Андрія Валерійовича про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Копію ухвали суду негайно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Р.М. Стасюк