Вирок № 95730143, 23.03.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1740/20

Провадження № 1-кп/346/193/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі

головуючого - судді Веселова В.М.

cекретаря - Максим`юк М.А.

прокурора - Сапожнікової Ю.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Клюба П.Р.

потерпілої - ОСОБА_2

захисника - Микитюка Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия кримінальне провадження

про обвинувачення,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою, освітою, раніше не судимого , не працюючого, депутатом не являється, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.286 ч.2 КК України,а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинила смерть потерпілої гр. ОСОБА_3 .

Кримінальне правопорушення обвинуваченим було вчинено за таких обставин.

5 березня 2020 року близько 12 години 50 хвилин водій - обвинувачений ОСОБА_1 , не маючи посвідчення тракториста-машиніста на право керування транспортними засобами відповідної категорії і практичних навиків у керуванні ними, керуючи навантажувачем марки JCB 535-95 AGRI реєстраційний номер НОМЕР_1 , приїхав на територію шиномонтажу, розташованого біля автодороги сполученням «Стрий-Чернівці-Мамалига», по вулиці Миколайчука у с. Корнич Коломийського району. Між територією шиномонтажу та проїжджою частиною автодороги наявне, викладене бруківкою узбіччя, яким у напрямку м. Чернівці йшла пішохід потерпіла ОСОБА_3 .

В цей час обвинувачений ОСОБА_1 завантажив у ківш керованого ним транспортного засобу шину від вантажного автомобіля та розпочав рух з метою виїзду на автодорогу з виконанням маневру повороту ліворуч у напрямку м. Чернівці.

Під час виїзду з території шиномонтажу водій обвинувачений ОСОБА_1 , проявив неуважність, не урахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не маючи переваги над пішоходом, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, маючи об`єктивну можливість виявити пішохода потерпілу ОСОБА_3 , не надав їй дорогу, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, виїхав на узбіччя, де вчинив наїзд на потерпілу ОСОБА_3 .

При цьому обвинувачений ОСОБА_1 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

п. 1.5., який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п. 2.1., в якому зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

п. 10.1., який зобов`язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 10.2., у відповідності до якого, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїздною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній;

п. 12.3., де вказано, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

У результаті порушення водієм обвинуваченим ОСОБА_1 вказаних пунктів Правил дорожнього руху України трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пішохід потерпіла ОСОБА_3 , згідно висновку експерта № 43 від 17.05.2020, отримала тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя, у вигляді розтрощення голови з множинними переломами кісток склепіння, основи та лицевого черепа, розміжченням речовини головного мозку та відокремлення (із викидом назовні)частини його, крововиливами в м`які тканини голови, забійними ранами голови, синцями обличчя, на що вказують дані розтину трупа: наявність деформації голови у вигляді її сплющення в передньо-задньому напрямку з багатофрагментарними переломами кісток склепіння та основи черепа, розривами твердої мозкової оболонки, розміжченням мозкової речовини у вигляді кишкоподібної маси сірувато-рожевого кольору з відсутністю мозкової структури та викидом частини мозку назовні; ушкодження м`яких тканин голови, від яких настала її смерть.

Свою вину в судовому засіданні обвинувачений визнав в повному обсязі і пояснив, що 5 березня 2020 року він за вказівкою керівника підприємства фермерського господарства «Прометей», керував навантажувачем. На прохання керівника підприємства він поїхав до шиномонтажу в с.Корнич для отримання колеса. Заїхавши на шиномонтаж в с.Корнич по вул.Миколайчука, він поставив навантажувач збоку біля вантажної машини, вийшов з кабіни навантажувача, забрав колесо , завів навантажувач і почав виїжджати з шиномонтажу. Однак, оскільки колеса навантажувача були високі, відповідно огляд проїжджої частини був обмежений і він не зауважив, що по дорозі йде жінка. В певний момент працівники шиномонтажу почали кричати і махати йому руками, показуючи, що щось сталось. Відповідно він зупинився, вийшов з навантажувача і побачив, що переїхав жінку. Він викликав карету швидкої допомоги, яка забрала жінку до лікарні, та поліцію, яка почала проводити з ним первинні слідчі дії. Вказує, що посвідчення на керування навантажувачем в нього не було, він має водійське посвідчення на керування тільки легковими автомобілями.

У вчиненому кримінальному правопорушенні обвинувачений щиро кається і просить суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом кримінального правопорушення повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії слід кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяла смерть потерпілій ОСОБА_3 .

При обранні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини в повному обсязі, вперше судиться,позитивна характеристика,має міцні соціальні зв`язки. Суд бере до уваги поведінку обвинуваченого на місці вчинення кримінального правопорушення, оскільки він після вчинення ДТП вживав всіх необхідних заходів, викликав карету швидкої допомоги, сприяв досудовому слідству. Потерпіла ОСОБА_2 наполягає на суворому покаранні обвинуваченого.

За наявності обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, зокрема, його матеріальний стан, стан здоров`я, щодо обвинуваченого можливо застосувати ст.75 КК України, звільнивши від відбування основного покарання з випробуванням. Таке покарання, на думку суду буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

В судове засідання від представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Микитюка Р.В. було подано цивільний позов до фермерського господарства «Прометей» та моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди заподіяної злочином,в якій просить стягнути з фермерського господарства «Прометей» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 312 824 грн. та моральну шкоду в сумі 1 000 000 грн., та з Моторного (транспортного) страхового бюро на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 56 676 грн. Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України надав суду відзив на позовну заяву,в якій зазначив,що за наслідками скоєного ДТП відповідальність повинна в першу чергу нести винна особа на підставі ст.ст.1187,1188 ЦК України, однак такої позовної заяви потерпілими щодо обвинуваченого до суду не було подано. Крім цього,зауважує,що серед переліку транспортних засобів, до яких відноситься навантажувач, яким керував обвинувачений , такий транспортний засіб як «навантажувач» є відсутній відповідно законних підстав для регламентної виплати відсутні, відповідно просить в позовних вимогах відмовити.

Власник автомобіля відшкодовує шкоду спричинену належним йому ТЗ лише у разі якщо останній вибув із його володіння неправомірно, про це вказано в правовій позиції Верховного Суду/КЦС у справі № 456/881/17 від 05.08.2020року. Нормами Цивільного кодексу визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

При цьому частина 4 вказаної статі конкретизує згадану вищу норму та визначає, що у разі якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Родичами загиблого ще до постановлення обвинувального вироку у кримінальному провадженні було пред`явлено позов до страхової компанії та власника даного авта. При цьому суди першої та апеляційної інстанції встановили, що такі вимоги є правомірними та виходили з того, що власник автомобіля (відповідач) незаконно передав керування автомобілем особі, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлював можливі наслідки цього та має нести відповідальність за майнову і моральну шкоду.

На дані рішення автовласником було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що він не керував автомобілем у момент ДТП і водій не перебував з ним у трудових правовідносинах. Водночас він не є винуватцем ДТП і відповідно до статей 1166, 1167 ЦК України не повинен відповідати за шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення іншою особою.

Касаційний цивільний суд із такими твердженнями автора касаційної скарги погодився.

Приймаючи рішення про задоволення скарги КЦС послався на те, що виходячи з аналізу частини четвертої статті 1187 ЦК України очевидним є те, що умовою застосування вказаної норми є заволодіння транспортним засобом внаслідок протиправних дій іншої особи (осіб), тобто поза волею його власника (володільця). При цьому передання власником транспортного засобу з порушенням публічних норм (зокрема, особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння) не є його неправомірним заволодінням, з огляду на наявність волі власника.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснення обвинуваченого, він не заволодів протиправно, без дозволу керівництва фермерського господарства, навантажувачем, а керував цим транспортним засобом саме з дозволу керівництва фермерського господарства. Правова позиція Верховного Суду є обов`язковою для суду першої інстанції.

Таким чином, в позовних вимогах слід відмовити. Суд зазначає,що потерпіла сторона має право звернутись до суду з окремим цивільним позовом саме до обвинуваченого, після набрання вироком законної сили згідно до ст.ст.1187,1188 ЦК України у встановленому законом порядку.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100,368 КПК України.

Керуючись ст.ст.373,374,375 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов"язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до фермерського господарства «Прометей» та моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди заподіяної злочином - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати за проведення судово-інженерно-технічних експертизи в сумі 2355,15грн.

Речові докази - навантажувач марки JCB 535-95 AGRI реєстраційний номер НОМЕР_2 ,який переданий на зберігання власнику ФГ «Прометей»,залишити у власника. Одяг з трупа потерпілої ОСОБА_3 ,який переданий на зберігання в кімнату речових доказів СУ ГУНП Івано-Франківської області, передати потерпілій ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя Веселов В. М.