Рішення № 9573002, 12.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/10212.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенсі»

до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Бідношеї Наталії Павлівни

про стягнення 5 046,75 грн.                                                                       

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача Чечуй Л.Т. - директор;

від відповідача не з'явились;

В судовому засіданні 12.04.2010р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенсі»до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Бідношеї Наталії Павлівни про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 5 046,75 грн., з яких: 4 500,00 грн. - основний борг, 483,75 грн. - пеня, 22,50 грн. – 3% річних, 40,50 грн. - інфляційні нарахування та стягнення судових витрат.

Представник позивача разом з позовною заявою подав клопотання, яким просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача в межах заявленого позову.

Суд відмовив в задоволенні вказаного клопотання позивача, оскільки в порушення вимог ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, останнім не було зазначено жодної обставини, яка б могла унеможливити або утруднити виконання рішення суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов’язання в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2010р. порушено провадження у справі № 35/102, розгляд справи призначено на 17.03.2009р.

17.03.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача в порядку ст. 22 ГПК України надійшла заява про збільшення позовних вимог, якою останній просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 8034,02 грн., з яких: 6750,00 грн. –заборгованість по орендній платі за січень, лютий, березень, 49,05 грн. –інфляційні втрати, 19,97 грн. –3% річних, 1215,00 грн. –пеня.

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.2010р. подав клопотання про направлення поштової кореспонденції позивачу на адресу: 03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 5, кв. 3, та надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/102 від 22.02.2010р.

Відповідач в судове засідання 17.03.2010р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/102 від 22.02.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

В судовому засіданні 17.03.2010р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.04.2010 року.

До початку судового засідання від позивача надійшли документи по справі.

В судовому засіданні 12.04.2010р. позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду № 35/102 від17.03.2010р. та оригінали документів для огляду в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання 12.04.2010р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/102 від 22.02.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 17.03.2010р. та 12.04.2010р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.           

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фенсі» (далі –позивач, Орендодавець) та Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Бідношея Наталією Павлівною (далі –відповідач, Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №1 (далі –Договір).

У відповідності до умов Договору (п.1.1.) орендодавець (позивач) здає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 210 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волгоградська, 12б.

Строк оренди складає 12 (дванадцять) місяців з моменту підписання договору (п. 1.2.), тобто з 01.01.2009р. по 01.01.2010р.

Згідно п. 4.2. Договору орендар зобов’язався, зокрема, своєчасно розраховуватись за орендоване приміщення.

Пунктом 5.1. Договору було встановлено, що орендна плата становить 2250,00 грн. Орендна плата сплачується орендодавцю в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок щомісячно не пізніше 10 числа місяця, за який проводиться оплата (п. 5.2.).

Відповідно до п. 5.3. Договору орендар зобов’язався сплачувати орендну плату своєчасно та у визначеному розмірі, незалежно від результатів господарської діяльності орендаря.

Зазначене нежитлове приміщення було передано орендодавцем орендарю на підставі Акту прийому-передачі приміщень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після закінчення терміну дії Договору оренди, відповідач продовжує фактично користуватись орендованим нежитловим приміщенням, пропозицій щодо припинення дії вказаного Договору від відповідача не надходило, а тому даний Договір оренди є пролонгованим. Проте, зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати за фактичне користування нежитловим приміщенням відповідач належним чином не виконує, що призвело до виникнення заборгованості за період січень-березень 2010р. в загальному розмірі 6 750,00 грн.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку сплатити борг, позивач, окрім вимог про стягнення суми основного боргу, просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні нарахування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов’язального права та майнового найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В ході судового розгляду судом встановлено, що термін дії Договору оренди закінчився 01.01.2010р., однак, відповідач фактично продовжує користуватись орендованим нежитловим приміщенням.

Частиною 4 ст. 284 Господарського кодексу України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Доказів припинення або зміни умов вказаного Договору оренди суду не надано, як і доказів наявності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної і своєчасної сплати орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення №1 від 01.01.2009р., внаслідок чого виникла заборгованість за період січень-березень 2010р. в загальному розмірі 6 750,00 грн.

Станом на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання за Договором оренди не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Пунктом 8.1. Договору оренди передбачено, що за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день затримки платежів.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунками, наявними в матеріалах справи, за прострочення виконання своїх зобов’язань відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню в розмірі 1 215,00 грн., 3% річних в розмірі 19,97 грн., інфляційних нарахувань – 49,05 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення №1 від 01.01.2009р. в розмірі 8 034,02 грн., з яких: 6 750,00 грн. –основний борг, 1 215,00 грн. - пеня, 19,97 грн. –3% річних, 49,05 грн. –інфляційні нарахування є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Бідношеї Наталії Павлівни (03124, м. Київ, вул. М.Василенка, 14-г, кв. 15, ідентифікаційний номер 2544605264; р/р №26006005947201 у ТАС Комерц Банк, МФО 300164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенсі»(03110, м. Київ, вул. Волгоградська, 12-б, код ЄДРПОУ 21465571; р/р №26006021121991 в Київській міській філії АКБ УСБ м. Києва, МФО 322012), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 6 750,00 грн. (шість тисяч сімсот п’ятдесят гривень 00 коп.) –заборгованості по орендній платі за Договором оренди нежитлового приміщення №1 від 01.01.2009р.; 1 215,00 грн. (одну тисячу двісті п’ятнадцять гривень 00 коп.) –пені; 19,97 грн. (дев’ятнадцять гривень 97 коп.) –3% річних; 49,05 грн. (сорок дев'ять гривень 05 коп.) –інфляційних нарахувань; 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) –державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фенсі»(03110, м. Київ, вул. Волгоградська, 12-б, код ЄДРПОУ 21465571; р/р №26006021121991 в Київській міській філії АКБ УСБ м. Києва, МФО 322012) з Державного бюджету України суму надлишково сплаченого державного мита в розмірі 31,00 грн. (тридцять одна гривня 00 коп.).

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання повного

тексту рішення: 12.05.2010р.