Рішення № 95730015, 19.03.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12673/20

Провадження № 2/344/1195/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 20201 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Тринчука В.В.,

за участі секретаря с/з: Гудяк Х.М.

представника позивача: Тугая І.М.,

представника відповідача: Легіня Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Прикарпаттяобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,-

В С Т А Н О В И В:

25.09.2020 позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 354 030 грн., моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн. та понесені нею судові витрати в розмірі 19 540 грн. 40 коп. які складаються з судового збору, витрат на правову допомогу адвоката та витрат повязаних з залученням спеціаліста.

В позові посилається на те, що 22 вересня 2017 року о 14 год. 00 хв. в с. Бабухів Рогатинського району Івано-Франківської області на автодорозі М-09 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки УАЗ – 3909 номерний знак НОМЕР_1 , перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, перед поворотом праворуч завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, чим порушив п. п. 2.3 (б), 10.4 Правил дорожнього руху, через що сталося зіткнення з автомобілем марки Mercedes-Benz Е200, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та внаслідок чого обидва автомобілі зазнали механічних пошкоджень, відповідальність за що передбачена ст. 124 КпАП України.

Згідно з постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 28.10.2019 у вищевказаній ДТП було визнано винним ОСОБА_2 , який працює електромонтером Рогатинського РЕМ.

Позивач зазначає, що роботодавець водія ОСОБА_2 ПАТ «Прикарпаттяобленерго» відмовилося у добровільному порядку відшкодувати завдану в результаті ДТП шкоду, що призвело до необхідності здійснення ремонту автомобіля за власний кошт.

Також, вказує, що згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №367 від 03 листопада 2017 року вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Mercedes-Benz Е200, номерний знак НОМЕР_2 складає 387 132 грн. 86 коп.

Крім того, позивач зазначив, що для можливості подальшого користування вищезазначеним автомобілем, йому довелося за власний рахунок його відремонтувати. Відповідно до акту виконаних робіт від 26 грудня 2017 року вартість ремонтних робіт складає 354030,22 грн.

Позивач, також, зазначає, що маючи намір повернути кошти, звернувся до ТОВ СК "Альфа-Гарант", проте отримав відмову у відшкодуванні матеріальної шкоди.

Окрім цього, просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн., визначаючи розмір якої, позивач врахував характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав, і виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи вищенаведене, просив позов задовольнити з наведених вище підстав.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28.09.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання. Сторонам направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

02 листопада 2020 року Відповідач подав до суду відзив яким просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на наступне: наданий позивачем акт виконаних робіт не є належним та допустимим доказом фактично понесених позивачем матеріальних витрат; вина водія ОСОБА_2 у вчиненні ДТП не доведена у встановленому законом порядку; частина матеріальних збитків має бути відшкодована страховою компанією «Альфа-Гарант» в якій застрахована цивільно-правова відповідальність Відповідача, як власника транспортного засобу; позивачем не надано належних доказів на підтвердження моральної шкоди.

Належним чином повідомлена про дату місце та час проведення підготовчого судового засідання третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, пояснень на позов не надіслав.

Інші заяви чи клопотання учасниками справи в підготовчому судовому засіданні не подавались, а судом не вирішувались.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав наведених в позові, та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник Відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві на позов.

Належним чином повідомлена про дату місце та час проведення судового розгляду третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Суд, заслухавши вступне слово сторін, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, з урахуванням заперечень відповідача, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов таких висновків.

Судом встановлено, що 22 вересня 2017 року о 14 год. 00 хв. в с. Бабухів Рогатинського району Івано-Франківської області на автодорозі М-09 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки УАЗ – 3909 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки Mercedes-Benz Е200, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 28.10.2019, яка відповідно до постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 28.11.2019 року, набрала законної сили 28.11.2019 року.

Вказаною постановою суду ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а.с. 13-18).

Відповідно до правил ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене, вирішуючи заявлені позивачем у справі позовні вимоги, суд приймає до уваги постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 28.10.2019, оскільки остання має законну силу, нею ж встановлено час та місце дій внаслідок яких було пошкоджено автомобіль позивача у справі, а також особу, що їх вчинила.

Судом встановлено, що власником автомобіля марки УАЗ – 3909 номерний знак НОМЕР_1 є ПАТ «Прикарпаттяобленерго, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 28).

Згідно висновку №367 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку від 03.11.2017 року складеного ФОП ОСОБА_4 , матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля марки Mercedes-Benz Е200, номерний знак НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає: 387 132,86 грн. (а.с. 30-37).

За складання висновку про оцінку вартості матеріального збитку позивач сплатив 1 500,00 грн. (а.с. 57).

Встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки УАЗ – 3909 номерний знак НОМЕР_1 була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант»(а.с.99).

Однак Позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Однак ТДВ СК «Альфа-Гарант» згідно Закону України» «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прийняло рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Згідно з ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, вказана правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 20 січня 2016 року в справі 6-2808цс15.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Встановлено, що на момент ДТП ОСОБА_2 працював водієм в ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та виконував свої трудові обов`язки на службовому транспорті.

Таким чином, відповідач, як роботодавець винної в ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати позивачу завдану йому працівником відповідача шкоду.

За правилами ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Так, відповідно до акту виконаних робіт від 26 грудня 2017 року та ремонтної калькуляції до неї №70 загальна вартість фактично проведених ремонтних робіт та вартість запасних частин з обслуговування і ремонту автомобіля марки Mercedes-Benz Е200, номерний знак НОМЕР_2 складає 354030,22 грн. (а.с. 58-63).

Разом з тим, сума збитків, завдана позивачу відповідачем відшкодована не була, що стало підставою для проведення ремонту автомобіля за власний кошт.

Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває з даною організацією в трудових відносинах і шкоду заподіяно нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків, незалежно від того, постійним, тимчасовим, сезонним, за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Таким чином, судом встановлено, що внаслідок даної ДТП позивач зазнав збитків. Дані збитки були заподіяні позивачу третьою особою ОСОБА_2 у зв`язку з виконання ним своїх трудових обов`язків, що є підставою для настання цивільно-правової відповідальності для юридичної особи - відповідача в справі.

Визначаючи розміри збитків, суд, враховуючи вимоги ст. 1192 ЦК України, вважає, що позивачу підлягають відшкодуванню збитки, розмір яких має бути визначено відповідно до реальної вартості виконаних робіт та придбаних запасних частин необхідних для відновлення пошкодженого автомобіля, що складає 354030,22 грн.

Вказана сума є меншою ніж встановлена висновком експертного автотоварознавчого дослідження №367 від 03 листопада 2017 року сума вартості матеріального збитку завданого власнику автомобіля Mercedes-Benz Е200, номерний знак НОМЕР_2 ., а тому в суду не має підстав ставити під сумнів вартість фактично понесених позивачем витрат на ремонт пошкодженого автомобіля.

Доказів на спростування розміру вказаної вище матеріальної шкоди, відповідачем не надано.

Також, суд вважає правильним стягнути з відповідача на користь позивача 1 500 грн. - витрат, пов`язаних з вчиненням дій, необхідних для розгляду справи, а саме оплати вартості проведеного дослідження розміру матеріального збитку, завданого автомобілю, що належить позивачу.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн., суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України зробленої на підставі розгляду справи № 6-108цс13 від 6 листопада 2013 року визначено, що виходячи з аналізу норм ст.ст. 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України, шкода (в тому числі моральна), завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з засад розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Також, суд враховує те, що пошкодження автомобіля, власником якого є позивач внесло суттєві зміни в життєві стосунки останнього, призвели до витрат часу для вирішення питання ремонту автомобіля, відшкодування завданої шкоди.

А тому, з урахуванням перенесених моральних страждань, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

З урахуванням наведеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

За приписами ч. 4 ст. 141 ЦПК України у випадку, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

У позовній заяві вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, яку позивач поніс у зв`язку із розглядом справи у розмірі 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень, на підтвердження чого сторона позивача надала суду договір про надання правової допомоги укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Бартином Св`ятославом Віталійовичем, відповідно до якого вартість надання правової допомоги становить 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень, що співпадає з розміром орієнтованого розрахунку судових витрат, який поданий з позовною заявою. Інший представник позивача адвокат Тугай І.М. долучив до матеріалів справи договір про надання правової допомоги № 35/12 від 30.10.2020 року, у якому визначений гонорар 14 500 (чотирнадцять тисяч п`ятсот) гривень за участь у справі та квитанцію про оплату вказаного гонорара.

Якщо суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу не достатньо розгляне особливості справи та не встановить баланс між інтересами сторін, внаслідок цього змусить відповідача нести надмірний індивідуальних тягар. В такому випадку відбудеться порушення Статті 1 Протоколу №1 (захист власності) Європейської Конвенції з прав людини.

Оцінивши надані суду докази про витрати на професійну правничу допомогу, що понесені позивачем, враховуючи особливості справи та її складність, суд вважає, що розмір вказаних у позовній заяві судових витрат на професійну правничу допомогу є співмірним до складності даної справи. На думку суду у даній справі немає підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу яка надавалась двома представниками позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 5810 (п`ять тисяч вісімсот десять) гривень,30копійок та 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 16, 22, 23, 1167, 1172, 1187, 1192 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76 -83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280 - 282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Прикарпаттяобленерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» (адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Індустріальна, 34, код ЄДРПОУ 00131564) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_3 ) 354030 (триста п`ятдесят чотири тисячі тридцять) гривень 22 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 1 500, 00 ( одна тисяча п`ятсот) гривень на відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою вартості експертного дослідження, 5 000,00 (п`ять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу та 5810 (п`ять тисяч вісімсот десять) гривень, 30 копійок судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тест рішення виготовлено та проголошено 19 березня 2021 року о 15 год. 45 хв..

Суддя Тринчук В.В.