Ухвала суду № 95729283, 17.03.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2021 Справа №607/4425/21

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбич В.Л., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В :

До Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Окрім того, позивач у позовній заяві просить звільнити його від сплати судового збору, враховуючи те, що сплата судового збору для позивача є обтяжливою з огляду на його скрутне матеріальне становище через відсутність стабільного доходу, сукупний дохід позивача є недостатнім та унеможливлює сплату судового збору.

Перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно статті 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Як вбачається з ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Положеннями пункту 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

В позовній заяві позивач вказав на те, що його майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір, посилаючись на те, що сплата судового збору для позивача є обтяжливою з огляду на його скрутне матеріальне становище через відсутність стабільного доходу, сукупний дохід позивача є недостатнім та унеможливлює сплату судового збору, при цьому не надає суду жодних підтверджуючих вказаний факт доказів.

Враховуючи розмір судового збору в даній категорії справ, вважаю, що 454 грн. не є непосильною сумою, яку не взмозі чи не міг би сплатити позивач у справі, відтак, немає підстав для висновку про порушення балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд позовної заяви та правом позивача на доступ до правосуддя, а тому з врахуванням наведеного, а також того, що судом не встановлено майновий стан позивача, який свідчив би про неможливість або труднощі з оплатою ним судового збору в розмірі, встановленому законом, який би надавав підстави для звільнення його від сплати судового збору, а тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 136, 260 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору– відмовити.

Копію ухвали надіслати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич