Рішення № 95728137, 22.03.2021, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3555/20

Провадження № 2/459/287/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 березня 2021 року Червоноградський міський суд Львівської області

у складі: головуючого – судді Грабовського В.В.,

з участю секретаря судового засідання Данилів О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», з участю третьої особи: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокії Юріївни, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса,

В С Т А Н О В И В :

09.12.2020 року позивач звернулася до суду з позовом, у якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 05.09.2020 року в реєстрі за № 3989, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 20 354, 80 грн. На обґрунтування своїх вимог, з урахуванням пояснень від 08.02.2020 року, зазначила, що 26.11.2020 року її адвокат отримав копію оскаржуваного виконавчого напису, який було вчинено за заявою відповідача за кредитним договором №200198181 від 24.04.2019 року, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «Банк Форвард».Вказує, що вона не отримувала вимоги, в тому числі щодо стягнення заборгованості в безспірному порядку.Період стягнення становить 29.03.2020 року по 28.04.2020 року, тобто один місяць, сума заборгованості становить 19504,8 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту 15071, 64 грн.,заборгованість за процентами 3 908,16 грн.,плата за пропуск мінімальних платежів 525, 00 грн. Зазначене свідчить, що заборгованість не є безспірною, а сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору. Нотаріусу не було надано виписки по кредитному рахунку із іншими бухгалтерськими документами. У період дії крантину споживачі звільняються від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення заборгованості. Позивач є військовослужбовцем, з початку і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, тому стягнення відсотків при вчиненні виконавчого напису є протиправним.

Ухвалою від 15.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

18.12.2020 року заяву про забезпечення позову повернуто заявнику.

01.02.2021 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав клопотання з проханням розглядати справу за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Третя особа судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Представник відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності, відзиву не подав.

Відповідно до реч. 2 ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як передбачено ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його складання.

З`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Установлено, що між позивачем та АТ «Банк Форвард» укладено кредитний договір № 200198181 від 24.04.2019 року, згідно з яким невід`ємною частиною цього договору є Тарифи по карткам та Умови по карткам, з якими ознайомлений та погодився клієнт, примірник яких отримав разом із Правилами користування платіжною карткою.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту додатку до договору № 200198181 від 24.04.2019 року строк кредитування становить 36 місяців, повернення кредиту здійснюється шляхом сплати щомісячних ануїтентних платежів у вигляді мінімального платежу у розмірі визначеному Тарифами та Умовами надання обслуговування платіжних карток, платіж за основним боргом 0,5% від суми основного боргу, який наявний у клієнта у розрахункову дату. Відповідно до графіку платежів за продуктом Швидкі гроші, кожного 24 числа місяця з травня 2019 року по 24.03.2022 року позивачу необхідно сплачувати 1361 грн., 24.04.2022 року 1350, 88 грн., в тому числі сума кредиту, проценти за користування кредитом, щомісячна комісія, плата за СМС сервіс.

05.09.2020 року за зверненням відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною було вчинено виконавчий напис за реєстровим № 3989, яким, на підставі ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172, стягнуто заборгованість з позивача за кредитним договором № 200198181 від 24.04.2019 року за період з 29.03.2020 року по 28.04.2020 року у розмірі 19504, 8 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту 15071, 64 грн.,заборгованість за процентами 3 908,16 грн.,плата за пропуск мінімальних платежів 525, 00 грн.

Згідно з копією виписки з рахунка позивача із зазначенням суми заборгованості і строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором № 200198181 від 24.04.2019 року, станом на 20.08.2020 року заборгованість за період з 29.03.2020 року по 28.04.2020 року становить 19504, 8 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту 15071, 64 грн.,заборгованість за процентами 3 908,16 грн.,плата за пропуск мінімальних платежів 525, 00 грн.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

До затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, належать кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 р. по справі № 305/2082/14-ц зазначила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (п. 20).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, – шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною – стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Також у вище вказаній постанові Великої Палата Верховного Суду зазначено про те, що, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (п. 34).

Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт звернення кредитора до суду не є підставою для визнання заборгованості спірною, позаяк спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, а за об`єктивним закріпленням такого виду заборгованості у Переліку (п. 36).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Вчиняючи оспорюваний виконавчий напис, нотаріусом залишено поза увагою те, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, в тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Отже, неправомірним є стягнення з позивача плати за пропуск мінімальних платежів у розмірі 525 грн. за період з 29.03.2019 року по 28.04.2020 року, у який Кабінетом Міністрів України на всій території України встановлено карантин.

Нотаріусом не було дотримано вимоги Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, щодо надання оригіналу кредитного договору, оскільки у наданих нотаріусу матеріалах, на підставі яких вчинено виконавчий напис, наявні кредитний договір № 200198181 від 24.04.2019 року, паспорт споживчого кредиту додаток до договору № 200198181 від 24.04.2019 року, однак відсутні Тарифи по картках та Умови по карткам, які є невід`ємною частиною кредитного договору, що свідчить про недотримання вимоги про надання усіх складових оригінала кредитного договору.

Отже, суд вважає, що, вчиняючи оспорюваний виконавчий напис, нотаріус належним чином не з’ясував безспірності заборгованості.

Крім того, суд вважає необгрунтованим визначення відповідачеві заборгованості за кредитним договором № 200198181 від 24.04.2019 року за період з 29.03.2020 року по 28.04.2020 року у сумі 19504, 80 грн., беручи до уваги те, що відповідно до графіку платежів за продуктом Швидкі гроші розмір ануїтентного платежу за один місяць становить 1361 грн.

Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а отже, про задоволення позову.

Суд не бере до уваги доводи позивача щодо необхідності надіслання позивачу вимоги, скільки надіслання письмової вимоги про усунення порушень стосується лише правовідносин між іпотекодержателем та іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, а також у випадку не встановлення договором строку повернення позики. Згідно з обставинами справи та змістом виконавчого напису нотаріус керувався п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМ України від 29.06.1999 р. № 1172.

Щодо посилання позивача на недотримання вимог щодо надання нотаріусу засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, така є безпідставною, оскільки надана відповідачем виписка відповідає вимогам, зазначеним у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки з рахунка позивача.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Враховуючи те, що відповідно до копії довідки від 18.08.2020 року позивач проходить військову з 24.07.2020 року, а заборгованість за кредитним договором нараховано з 29.03.2020 року по 28.04.2020 року, не підлягає застосуванню п.15 ст.14 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути 840, 80 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню,виконавчий напис від 05.09.2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 3989, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 200198181 від 24.04.2019 року у розмірі 19504, 80 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» на користь держави 840, 80 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач: Акціонерне товариство «Банк Форвард» (вул. Саксаганського, 105, м.Київ)

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна (вул. Т.Шевченка, 38, прим.147, кім.5, 7)

Повне рішення складено 22.03.2021 року.

Суддя: В. В. Грабовський