Рішення № 9572707, 30.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/5330.04.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Кредо-Класик" ДоВідповідача 1: Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"

Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар'єр нерудних копалин "Технобуд"

Про стягнення 25 223,91 грн.

                                                                                           Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Шупик О.А. –представник по довіреності № 266 від 12.03.2010р.

від відповідача 1: Чабан К.І. –представник по довіреності від 22.09.2009р.

від відповідача 2: не з’явились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення шкоди в порядку регресу: з НАСК "Оранта" 21 431,93 грн., з ТОВ "Клесівський кар'єр нерудних копалин "Технобуд" 3 791,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ "СК "Кредо-Класик" на підставі договору страхування наземного транспорту №001135/0438/0002890 від 24.09.2007р. внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (надалі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "MITSUBISHI Grandis", реєстраційний номер АІ 7786 АЕ, а тому позивач, відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України, набув право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "Фольксваген", реєстраційний номер АА 6978 ВТ, яким скоєно ДТП та належить ТОВ "ККНК "Технобуд" під керуванням Шаргунова В.А., застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/6533908), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідачів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2010р. порушено провадження по справі № 53/53, розгляд справи призначено на 01.03.2010р.

Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що цивільно-правова відповідальність ТОВ "ККНК "Технобуд", як власника автомобіля "Фольксваген" реєстраційний номер АА 6978 ВТ на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ВАТ "НАСК "Оранта" відповідно до полісу № ВА/6533908 від 28.09.2007р. Згідно з п. 2 вказаного полісу за шкоду, заподіяну майну потерпілого встановлено ліміт відповідальності страховика в розмірі 25000,00 грн. при цьому франшиза становить 0,00 грн. Таким чином, обов’язок щодо відшкодування шкоди, ТОВ "ККНК "Технобуд" як власником автомобіля "Фольксваген" реєстраційний номер АА 6978 ВТ в межах 25000,00 грн. несе ВАТ "НАСК "Оранта". Крім того, відповідач 2 зазначив, що відповідно до договору № 02-03-12/1066 добровільного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів від 26.09.2007р. застрахувало в ВАТ "НАСК "Оранта" свою цивільну відповідальність, пов’язану з відшкодуванням шкоди, завданої третім особам внаслідок експлуатації автомобіля марки "Фольксваген" реєстраційний номер АА 6978 ВТ на суму 126250,00 грн. Таким чином, обов’язок щодо відшкодування шкоди, завданої третім особам внаслідок експлуатації автомобіля "Фольксваген" реєстраційний номер АА 6978 ВТ несе ВАТ "НАСК "Оранта".

Разом з тим, відповідач 2 порушив перед судом клопотання про заміну неналежного відповідача належним, оскільки представник ТОВ "ККНК "Технобуд" вважає, що товариство відповідача 2 є неналежним відповідачем по справі.

Згідно з ч. 2 ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Розглянувши подане клопотання судом встановлено, що визначений у позові відповідач є боржником у тих матеріально-правових відносинах, в яких виник спір, тому підстави для задоволення поданого відповідачем 2 клопотання відсутні.

В судовому засіданні 01.03.2010р. відповідно до ст.. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 22.03.2010р.

У зв’язку з нез’явленням в засідання суду повноважних представників позивача та відповідача 2, а також невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.02.2010р. ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2010р. розгляд справи було відкладено на 12.04.2010р.

В судовому засіданні 12.04.2010р. представник відповідача 1 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що зобов’язання ВАТ "НАСК "Оранта" перед позивачем становлять 342,61 грн., оскільки відповідно до статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, визначеному законодавством.          

Позивач в підтвердження своїх вимог надав Звіт від 16.04.2008 року № 610 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу (MITSUBISHI Grandis, державний номер АІ 7786 АЕ) з врахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складає 21431,93 грн.

Вартість відновлювального ремонту без врахування зносу, відповідно до зазначеного висновку становить 25842,61 грн.

Між HACK "Оранта" та ТОВ "ККНК "Технобуд" укладено поліс цивільної відповідальності №ВА/6533908 відповідно до якого ліміт відповідальності HACK "Оранта" становить 25500 грн. (франшиза нуль).

Відповідно до чинного законодавства та полісу зобов'язання HACK "Оранта" за даним полісом становлять 21 431,93 грн.

Також між HACK "Оранта" та ТОВ "ККНК "Технобуд" укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності №02-03-12/1066 відповідно до пункту 5.1 якого за ризиком "цивільна відповідальність" відшкодовуються збитки страхувальника, що перевищують ліміти відповідальності страховика за полісом цивільної відповідальності №ВА/6533908.

Таким чином зобов'язання HACK "Оранта" за даним договором становлять 342,61 грн. (25842,61 грн. –25500,00 грн.).

Відповідач 2 надав доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких проти позову заперечив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2010р. за клопотанням сторін судом продовжено строк вирішення спору найбільш тривалий.

В судовому засіданні 12.04.2010р., в порядку ст.. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 30.04.2010р.

          Представник позивача в судовому засіданні 30.04.2010р. надав суду пояснення по суті позовних вимог, а також порушив перед судом клопотання про заміну назви позивача. Як вбачається з Протоколу Загальних зборів № 191 від 17.02.2010р., ЗАТ "Страхова компанія "Кредо-Класік" перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА".

Як зазначено в ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Таким чином, суд здійснює заміну назви позивача по справі ЗАТ "Страхова компанія "Кредо-Класік" на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА".

Представник відповідача 1 надав пояснення по суті позовних вимог.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач 2 в судове засідання не з’явився. Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача 2 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача 2 не надходило.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.04.2010р. за згодою представників позивача та відповідача 1, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.09.2007 року між ЗАТ "Страхова компанія "Кредо-Класик" та Пасішним Ігорем Анатолійовичем було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №001135/0438/0002890, за яким позивачем було застраховано майнові інтереси Пасішного І.А., пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки MITSUBISHI Grandis, державний номер АІ 7786 АЕ.

02.04.2008 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля MITSUBISHI Grandis, державний номер АІ 7786 АЕ, яким керував Пасішний І.А. та автомобіля Фольксваген, державний номер АА 6978 ВТ, який належить ТОВ ""ККНК "Технобуд", яким керував Шаргунов В.А.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 04.04.2008 року Шаргунова В.А. визнано винним у скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Шаргунов В.А. на день дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ТОВ "Клесівський кар'єр нерудних копалин "Технобуд", що підтверджується матеріалами, які містяться в судовій справі.

Відповідно до частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Суд дійшов висновку, що відповідач 2 є особою, відповідальною за шкоду, завдану Шаргуновим В.А. Пасішному І.А. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 02.04.2008 року.

Між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено поліс цивільної відповідальності №ВА/6533908 відповідно до якого ліміт відповідальності НАСК "Оранта" становить 25 500 грн. (франшиза становить нуль гривень).

Також між відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності №02-03-12/1066 відповідно до пункту 5.1 якого за ризиком "цивільна відповідальність" відшкодовуються збитки страхувальника, що перевищують ліміти відповідальності страховика за полісом цивільної відповідальності.

Суд дійшов висновку, що відповідач 1 є особою, відповідальною за шкоду, завдану Шаргуновим В.А. Пасішному І.А. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 02.04.2008 року в межах та на умовах, вищезазначених договорами страхування відповідальності.

Відповідно до Звіту від 16.04.2008 року №610 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу вартість відновлювального ремонту транспортного засобу (MITSUBISHI Grandis, державний номер АІ 7786 АЕ) з врахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складає 21 431,93 грн.

Вартість відновлювального ремонту без врахування зносу, відповідно до зазначеного висновку становить 25 842,61 грн.

14.05.2008 року позивач сплатив Пасішному І.А. страхове відшкодування у розмірі 25 223,91 грн. (за вирахуванням безумовної франшизи у розмірі 618, 70 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 005244.

Відносини у сфері страхування регулюються Цивільним кодексом та законом України "Про страхування". Порядок здійснення страхових відшкодувань третім особам, що зазнали матеріальної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу регулюється законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), який є спеціальним законом.

Відповідно до частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 1166 цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону).

За змістом статті 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (стаття 28 Закону).

Відповідно до статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, визначеного законодавством.

Враховуючи те, що відповідно до Звіту від 16.04.2008 року №610 вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 21 431,93 грн., то суд приходить до висновку, що зобов'язання відповідача 1 перед позивачем відповідно до полісу цивільної відповідальності №ВА/6533908 становить 21 431,93 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування цивільної відповідальності №02-03-12/1066 (пункт 5.1) за ризиком "цивільна відповідальність" відшкодовуються збитки страхувальника, що перевищують ліміти відповідальності страховика за полісом цивільної відповідальності. Відповідно до полісу цивільної відповідальності №ВА/6533908 ліміт відповідальності відповідача 1 становить 25 500,00 грн. Заявлені позивачем вимоги становлять 25 223,91 грн., тобто вимоги заявлені в межах ліміту, а відтак, зобов'язання відповідача 1 перед позивачем відповідно до договору добровільного страхування цивільної відповідальності №02-03-12/1066 не виникають.

Заперечення відповідача 2 щодо обов’язку сплатити шкоду у розмірі 3 791,98 грн. суд не вважає обґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до Звіту від 16.04.2008 року №610 вартість відновлювального ремонту без урахування зносу становить 25 842,61 грн.

Позивач сплатив страхове відшкодування у розмірі 25 223,91 грн., та відповідно у розмірі сплаченого відшкодування набув права регресу до осіб, відповідальних за шкоду.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" №6 від 27.03.92 р., якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Таким чином, твердження відповідача 2 про те, що у Пасішного І.А., а відповідно в подальшому у позивача є право вимоги тільки на суму 21 431,93 грн. не відповідає обставинам справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до відповідача 2 про стягнення з нього 3 791,98 грн. (25 223,91-21 431,93)

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, в судовому засіданні, допустимими доказами, які є в матеріалах справи, позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем 2 протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

З цих підстав позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України стягуються з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) 21 431 (двадцять одна тисяча чотириста тридцять одна) грн. 93 коп. шкоди в порядку регресу та судові витрати: 214 (двісті чотирнадцять) грн.. 32 коп. державного мита та 200 (двісті) грн.. 52 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар'єр нерудних копалин "Технобуд" (34550, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт. Клесів, вул. Промислова,13, код ЄДРПОУ 32404265) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20033533) 3 791 (три тисячі сімсот дев’яносто одна) грн. 98 коп. шкоди в порядку регресу та судові витрати: 37 (тридцять сім) грн.. 92 коп. державного мита та 35 (тридцять п’ять) грн.. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.