Рішення № 95726082, 03.03.2021, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/4050/20

Провадження № 2/311/293/2021

03.03.2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 березня 2021 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого – судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Рекуненко І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (місцезнаходження: 01033, м.Київ вул.Саксаганського буд.14 офіс 301, код ЄДРПОУ 42642578), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (адреса місцезнаходження: 10008, м.Житомир вул.Велика Бердичівська, буд.35), Приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Клітченко Оксана Анатоліївна (місцезнаходження: вул.Окіпної Раїси буд.4 корп.А оф.35 м.Київ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В :

17 грудня 2020 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що 03 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис № 6614, про стягнення з нього, позивача ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором № 3283/2771ВСLКС24К11 від 14 квітня 2016 року, укладеному між позивачем та Публічним акціонерним товариство «Платинум банк», в загальній грошовій сумі - 12341,48 гривень.

Також позивач вказує, що 05 серпня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Клітченко О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62727692 по виконанню виконавчого напису № 6614. Позивач зазначає, що відповідач є новим кредитором позивача за кредитним договором після Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» на підставі договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 14/05/2020-ФА від 14 травня 2020 року, яке в свою чергу було новим кредитором позивача після Публічного акціонерного товариства «Платинум банк» на підставі Договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 83 від 28 лютого 2018 року. Сума боргу по виконавчому напису складає 11481,20 гривень, і як зазначено у виконавчому написі, стягується за період «з 14 травня 2020 року по 25 травня 2020 року» та складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 11481,20 грн.; плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 500,00 грн.

Позивач вважає що даний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню з тих підстав, що, як зазначає позивач, 14 квітня 2016 року між ним, позивачем, Публічним акціонерним товариством «Платинум банк» та Приватним акціонерним товариством «Ренесанс життя» дійсно був укладений «Кредитний договір зі страхування життя позичальника та можливого перенесення платежу (каса)» № 3283/2771ВСЬКС24К11 (перенесення платежу касовий) Згідно пунктів 1.2., 2.1., 2.2, 4.11. даного кредитного договору, позивач отримав кредит на загальну суму 12452,22 грн. на строк до 09 червня 2018 року. Згідно пунктів 2.7., 2.8. та додатку до кредитного договору, погашення кредиту (в тому числі відсотки, комісії, тіла кредиту) здійснюється щомісячними платежами в розмірі 880,00 гривень. Згідно пункту 2.10. кредитного договору, грошові кошти, які вносяться позичальником на погашення кредиту, спрямовуються на погашення в наступній черговості: 1) для сплати простроченої заборгованості за кредитом; 2) на погашення поточної заборгованості за кредитом в сумі щомісячного платежу; 3) на оплату неустойки за кредитом; 4) на дострокове погашення кредиту. Згідно пункту 5.2. кредитного договору, у разі прострочення сплати платежів за кредитним договором позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,3% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Як зазначає позивач, він частково здійснив виконання своїх кредитних зобов`язань перед банком, зокрема, здійснивши наступні транзакції зі сплати заборгованості, зокрема: 14 травня 2016 року в сумі 500,00 грн. через АТ «Ощадбанк»; 26 травня 2016 року - 470,00 грн. через АТ «Ощадбанк»; 26 серпня 2016 року - 880,00 грн. через АТ «Ощадбанк»; 03 жовтня 2016 року - 320,00 грн. через АТ «Ощадбанк»; 11 листопада 2016 року - 500,00 грн. через АТ «Ощадбанк»; 29 грудня 2016 року - 300,00 грн. через АТ «Ощадбанк».

Однак, правлінням Національного банку України від 23 лютого 2017 року прийнято рішення № 95-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Платинум банк», на підставі якого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 лютого 2017 року № 743, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ПтБ» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно п. 2 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій. Згідно пункту 5.12 Кредитного договору, Банк має право не нараховувати проценти й комісії у разі звернення Банку до суду про стягнення заборгованості за Кредитним договором та в інших випадках, передбачених законом. В зв`язку з цим, позивач зазначає, що відсотки, комісії й пеня не нараховувались, а заборгованість по несплаченим відсоткам, комісії, та нарахована пеня були сторновані.

Виходячи з викладеного та зі змісту виконавчого напису, відсотки, комісія й неустойка по кредитному договору № 3283/2771ВСLКС24К11 від 14 квітня 2016 року на час вчинення виконавчого напису № 6614 від 03 липня 2020 року не нараховані. Оскільки останній платіж позивачем по кредитному договору було здійснено 29 грудня 2016 року, то таким чином сума невиконаних зобов`язання по тілу кредиту в розмірі 11481,20 гривень, є сумою боргу по кредитному договору станом на 29 грудня 2016 року, вказану суму в розмірі 11481,20 гривень позивач повинен був сплатити відповідними частками у розмірах і в строки, зазначені в додатку до кредитного договору, починаючи з 09 січня 2017 року в строк до 09 червня 2018 року.

Таким чином на час вчинення виконавчого напису № 6614 від 03 липня 2020 року, трирічний строк вимоги по оплаті платежів з заборгованості по Кредитному договору № 3283/2771ВСLКС24К11 від 14 квітня 2016 року на загальну суму 3080,91 гривень, минув.

Виходячи з вищевикладеного, позивач ОСОБА_1 вважає, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог с.88 Закону України «Про нотаріат», у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить: 1) визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 6614, вчинений 03 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського Нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором № 3283/2771ВСЬКС24К11 від 14 квітня 2016 року, який укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариство «Платинум банк», загальної грошової суми в розмірі 12341,48 гривень; 2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору за подання позову та подання заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 22 грудня 2020 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (а.с.24-25).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 18 грудня 2021 року задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 62727692, що знаходиться в провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А., згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 05 серпня 2020 року (а.с.21-22).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Лопухов В.А. не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду подано заяву представника позивача в особі Лопухова В.А., в якій викладено клопотання про розгляд справи у його відсутність та без участі його довірителя ОСОБА_1 та у поданій заяві вказує, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги вони підтримують у повному обсязі та просять позов задовольнити за підставами, які викладені у позовній заяві. Проти ухвалення заочного у справі, на підставі наявних у ній доказів, не заперечують (а.с.50).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» в судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання судової повістки 28.12.2020 року та 09.02.2021 року уповноваженою особою ( ОСОБА_2 ) (а.с.25, 42), проте жодних документів на підтвердження поважності причин неявки до суду представника відповідача на адресу суду не подано, відзив на позов, з викладенням у ньому заперечень проти заявлених позовних вимог, до суду не надійшов.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. в судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання судової повістки 28.12.2020 року уповноваженою особою ( ОСОБА_3 ) (а.с.32), проте документів на підтвердження поважності причин неявки на адресу суду не подано, відзив на позов, письмові пояснення з викладенням у них заперечень проти заявлених позовних вимог, до суду не надійшло, самостійних вимог щодо предмет спору не заявлено. .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко О.А. в судове засідання повторно не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена судом своєчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання судової повістки 30.12.2020 року та 09.02.2021 року (а.с.30, 43), документів на підтвердження поважності причин неявки до суду на адресу суду не подано, відзив на позов, письмові пояснення з викладенням у них заперечень проти заявлених позовних вимог, до суду не надійшло, самостійних вимог щодо предмет спору не заявлено.

Всебічно дослідивши матеріали цивільної справи №311/4050/20, з`ясувавши всі обставини по справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Відповідно до ст.ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.Згідно статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні судом встановлено, що 03 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 6614, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитним договором № 3283/2771ВСLКС24К11 від 14 квітня 2016 року, укладеним між позивачем та Публічним акціонерним товариство «Платинум банк», в загальній сумі 12341,48 грн., копія якого є в матеріалах справи (а.с.5).

Як вбачається зі змісту вищевказаного оспорюваного виконавчого напису, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.5), приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. 03 липня 2020 року за реєстровим №6614 вчинено виконавчий напис, яким запропоновано «Звернути стягнення з громадянина України яким є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , місце проживання АДРЕСА_3 , фактичне місце роботи невідоме, який є Боржником за Кредитним договором № 3283/2771ВСLКС24К11 від 14 квітня 2016 року, укладеним з Публичним акціонерним товариством «Платинум Банк», ідентифікаційний код юридичної особи 33308489, правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підстав Договору Відступлення прав Вимоги за кредитними договорами №83 від 28 лютого 2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Кредит-Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи 35234236, правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підстав Договору Відступлення прав Вимоги за кредитними договорами №14/05/2020-ФА від 14 травня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», ідентифікаційний код юридичної особи 42642578, місцезнаходження: м.Київ вул.Саксаганського,14 офіс 301, реквізити: № НОМЕР_2 у AT «ОТП БАНК», МФО 300528, далі - Стягувач, заборгованість за Кредитним договором № 3283/2771ВСLКС24К11 від 14 квітня 2016 року. Строк платежу за Кредитним договором № 3283/2771ВСLКС24К11 від 14 квітня 2016 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 14 травня 2020 року по 25 травня 2020 року. Сума заборгованості складає 11 841,48 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 11 481,20 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 0.00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 360,28 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн.; строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0,00 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0,00 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату з стягувача, в розмірі 500,00 грн., які, як зазначено у виконавчому написі, підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню – 12 341,48 грн. (а.с.5).

На підставі вищевказаного виконавчого напису, 05 серпня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62727692 по виконанню виконавчого напису № 6614, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.6).

Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2,3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. При цьому, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору між сторонами стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Пунктом 1 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з пунктом 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем. При цьому заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені вищезазначеним Переліком документів.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами першою та другою статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За загальним правилом цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Наявність цивільно-правової відповідальності повинна бути доведена належними та допустимими доказами. Підлягає доказуванню наявність правових підстав для стягнення штрафу та пені, а також розмір заборгованості, заявлений до стягнення.

Крім того, за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України в справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 року для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису належним чином не переконався у безспірності розміру суми, що підлягає стягненню за виконавчим написом, та дотримання стягувачем вимог Закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим не виконав норми ст.88 Закону України «Про нотаріат» та п.284 Інструкції та п.1 Переліку Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Також приватний нотаріус не з?ясував, чи не пропущено стягувачем строк позовної давності, не встановив коли було здійснено останню оплату по кредиту.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від Банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ «ФК «Аланд» суми процентів, зазначених у написі, є безспірними.

Отже, нотаріус при вчиненні напису, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, та дотримання стягувачем вимог Закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушила норми ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису є Безспірність наявного боргу перед кредитором та відсутність спору щодо розміру боргового зобов?язання (аналогічна правова позиція висловлена в постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду № 310/9293/15ц від 23.01.2018 року).

Як визначено положеннями ч.1 ст. 626, ч.1 ст.628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Разом з тим, відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, представником ТОВ «ФК «Аланд» нотаріусу не було надано документу, що підтверджує отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання, що свідчить про відсутність у нотаріуса на час вчинення виконавчого напису підтвердження безспірності заборгованості. Також, представником відповідача ТОВ «ФК «Аланд» не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, та в судовому засіданні належними та допустимими доказами відповідачем не доведено.

Крім того, у оспорюваному виконавчому написі вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, в яку постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п.2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року в цій частині. Вказану постанову залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

Вказане свідчить про те, що на момент вчинення виконавчого напису пункт 2 Переліку був нечинним, а тому застосуванню приватним нотаріусом не підлягав. Таким чином, кредитний договір №3283/2771ВСLКС24К11 від 14 квітня 2016 року на момент вчинення виконавчого напису вже не був тим документом, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Тобто, нотаріус не мав прав вчиняти виконавчий напис щодо стягнення саме за нотаріально непосвідченим кредитним договором.

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису, вчиненого 03 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем та зареєстрованого в реєстрі за №6614 таким, що не підлягає виконанню про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №3283/2771ВСLКС24К11 від 14 квітня 2016 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» - таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведеними, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позовних вимог - судовий збір покладається на відповідача. Тому, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги в частині стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» судових витрат суд вважає необхідним задовольнити та стягнути з відповідача понесені позивачем ОСОБА_1 та документально ним підтверджені судові витрати з оплати судового збору за пред`явлення позову в сумі – 840 гривень 80 копійок та судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 420 гривень 40 копійок, а всього підлягають стягненню судові витрати в загальному розмірі 1261 гривня 20 копійок, оплата яких підтверджується квитанціями № 56 від 16.12.2020 року, № 57 від 16.12.2020 року, оригінали яких містяться в матеріалах справи (а.с.11,19).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, ст. ст. 9, 12, 13, 76, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу м.Київ Клітченко Оксана Анатоліївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 03 липня 2020 року за реєстровим номером № 6614 про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (ЄДРПОУ 42642578, адреса місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул.Саксаганського буд.14 оф.301) заборгованості за кредитним договором №3283/2771ВСLКС24К11 від 14 квітня 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Платинум банк», в загальній сумі, що підлягає стягненню - 12341,48 гривень (дванадцять тисяч триста сорок одна гривня 48 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Аланд» (код ЄДРПОУ 42642578, адреса місцезнаходження: 01033, м.Київ, вул.Саксаганського буд.14 оф.301) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - судовий збір за пред`явлення позову в сумі – 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок, а всього стягнути – 1261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) гривню 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Василівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текс судового рішення складено – 09 березня 2021 року.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО