Рішення № 9572580, 30.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/8130.04.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт –Трейд»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Борислав»

простягнення 866151,05 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Мельник О.В. –дов. № б/н від 20.01.2010 року;

від відповідача: не з’явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ельпласт –Трейд»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Борислав» про стягнення 477396,69 грн. –основного боргу, 126825,43 грн. –інфляційних втрат, 26184,31 грн. –3% річних та 235744,62 грн. –відсотків за користування товарним кредитом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати проданого позивачем товару згідно Договору № 02/03/07 купівлі –продажу від 02 березня 2007 року.

Ухвалою від 19.03.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 12.04.2010 року.

В судовому засіданні 12.04.2010 року представник позивача подав додаткові документи по справі, однак вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі в повному обсязі не виконав та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

В судове засідання 12.04.2010 року, представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку із з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю отримання додаткових доказів по справі розгляд справи було відкладено на 30.04.2010 року.

В судовому засіданні 30.04.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 30.04.2010 року вдруге не з’явився, вимоги ували про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинства»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.04.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ельпласт –Трейд», іменоване надалі «Продавець»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Борислав», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір купівлі –продажу № 02/03/07 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов’язувався передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язувався прийняти товар та на умовах цього Договору оплатити його вартість.

Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування товару: труби поліетиленові для подачі горючих газів, холодної води та з’єднувальні деталі до них, двошарові гофровані труби для каналізаційних мереж, інструмент та обладнання для зварювання полімерних труб.

Згідно з пунктом 3.1 Договору ціна товару попередньо письмово погоджується сторонами і вказується у виставленому продавцем рахунку.

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору сторони узгодили, що порядок оплати: у продовж сорока п’яти днів з моменту отримання товару покупцем. Оплата за товар проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, або внесення готівки в касу підприємства.

Відповідно до пункту 5.1 Договору термін відвантаження товару: не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання продавцем письмового замовлення покупця.

Згідно з пунктом 5.3 Договору перехід права власності на товар відбувається в момент отримання товару покупцем від продавця, що підтверджується документально підписами відповідних осіб у приймально –здавальних документах.

На виконання умов Договору позивач продав відповідачу товар на загальну суму 1199355,58 грн., що підтверджується видатковими накладними № Эл –0000108 від 06 серпня 2007 року на суму 20139,84 грн., № Эл –0000127 від 21 серпня 2007 рок на суму 26000,21 грн., № Эл –0000128 від 21 серпня 2007 року на суму 110289,60 грн., № Эл –0000171 від 26 вересня 2007 року на суму 63529,92 грн., № Эл – 0000172 від 28 вересня 2007 року на суму 32770,08 грн., № Эл –0000173 від 26 вересня 2007 року на суму 72993,02 грн., № Эл –0000174 від 28 вересня 2007 року на суму 3021,00 грн., № Эл –0000192 від 02 жовтня 2007 року на суму 6103,48 грн., № Эл –0000249 від 09 листопада 2007 року на суму 98750,59 грн., № Эл –0000307 від 10 грудня 2007 року на суму 5999,88 грн., № Эл –0000334 від 28 грудня 2007 року на суму 145965,60 грн., № Эл –0000343 від 28 грудня 2007 року на суму 104622,62 грн., № Эл –0000344 від 28 грудня 2007 року на суму 315321,98 грн., № Эл –0000005 від 11 січня 2008 року на суму 193847,76 грн., в свою чергу відповідач здійснив часткове повернення товару на суму 267552, 12 грн., що засвідчується накладною на повернення товару № 2804 від 28 квітня 2008 року та частково розрахувався за проданий товар на доказ чого надано банківські виписки від 03.08.2007 року на суму 20139,84 грн., від 13.08.2007 року на суму 23016,96 грн., від 23.11.2007 року на суму 50000,00 грн., від 31.10.2007 року на суму 4488,75 грн., від 01.11.2007 року на суму 10000,00 грн., від 26.09.2007 року на суму 172314,02 грн., від 10.12.2007 року на суму 5999,88 грн., від 15.01.2008 року на суму 157050,30 грн., від 21.03.2008 року на суму 1397,02 грн., в результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 477396,69 грн., що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 22.12.2009 року.

29 січня 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість, що засвідчується фіскальним чеком № 4725 від 29.01.2010 року та описом вкладення у цінний лист, однак відповідач вищезазначену вимогу залишив без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 477396,69 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у сумі 477396,69 грн.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 694 ЦК України передбачено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Відповідно до частини 5 статті 694 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Згідно з пунктом 11.2 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Відповідно до пункту 4.3 Договору при здійсненні оплати після терміну визначеного п. 4.1 цього Договору, така оплата вважається протермінованою. В разі виникнення протермінованої оплати, покупець зобов’язаний сплатити продавцю відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 0,074% за кожну протерміновану добу.

Позивач за прострочення строків поставки товару та повернення грошових коштів, керуючись п. 4.3 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 235744,62 грн.

Здійснивши перерахунок відсотків за користування товарним кредитом з урахуванням пунктів 4.1, 4.3 Договору та прострочення грошового зобов’язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині стягнення підлягають задоволенню частково в сумі 235392,22 грн. перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 26184,31 грн. та інфляційні втрати в сумі 126825,43 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, прострочення грошового зобов’язання, здійснених проплат та встановленого сторонами порядку розрахунків, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме, 3% річних в сумі 26145,07 грн. та інфляційні втрати в сумі 126405,22 грн., перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Борислав»(місцезнаходження: 04050, м. Київ, Шевченківський р –н, вул. Білоруська, буд. 30, код ЄДРПОУ 32050213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт –Трейд»(місцезнаходження: 04107, м. Київ, Шевченківський р –н, вул. Підгірна/Татарська, буд. 3/7, код ЄДРПОУ 34694312) 477 396 (чотириста сімдесят сім тисяч триста дев’яносто шість) грн. 69 коп. - основного боргу, 235392 (двісті тридцять п’ять тисяч триста дев’яносто дві) грн. 22 коп. –відсотків за користування товарним кредитом, 126 405 (сто двадцять шість тисяч чотириста п’ять) грн. 22 коп. –інфляційних втрат, 26 145 (двадцять шість тисяч сто сорок п’ять) грн. 07 коп. –3% річних, 8 653 (вісім тисяч шістсот п’ятдесят три) грн. 39 коп. - державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 78 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

11.05.2010 року