Постанова № 95725344, 25.02.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 3/243/630/2021

Справа № 243/1121/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року м. Слов`янськ

Суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Ільяшевич О. В., розглянувши матеріал, який надійшов від батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 видане Центром 1443 від 05 листопада 2019 року, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

06 лютого 2021 року, о 01 год. 08 хв., на території АЗС «Азімут», у м. Слов`янську, Донецької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Jetta, з номерними знаками НОМЕР_2 , при виникненні перешкоди для руху не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого скоїв зіткнення із автомобілем Mersedes Bens з номерними знаками НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. В протоколі зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ст. 124 КУпАП.

06 лютого 2021 року, о 01 год. 08 хв., на території АЗС «Азімут», розташованої за адресою: вул. Центральна, 72а, м. Слов`янськ, Донецької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Jetta, з номерними знаками НОМЕР_2 , з наявними ознаками наркотичного сп`яніння( звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився. В протоколі зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ч.1 с. 130 КУпАП.

06 лютого 2021 року відносно ОСОБА_1 були складені протоколи про адміністративні правопорушення серії: ДПР18 № 368673, ДПР18 № 368672 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушень передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП., про час та дату розгляду справи в суді ОСОБА_1 було повідомлено в протоколі про адміністративне правопорушення. Останній відмовився від підпису вказаних протоколів у присутності двох свідків. Крім того, ОСОБА_1 під підпис були роз`яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, та положення статті 63 Конституції України, а також повідомлено про дату та час розгляду адміністративної справи в суді.

В судове засідання ОСОБА_1 , який належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності від нього до суду не надходило.

За правилами статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи. Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд наголошує на тому, що за своїм змістом ст. 268 КУпАП націлена саме на добросовісне користування своїми правами та можливість на умовах змагальності їх захищати.

Судом встановлено, що особа відносно якої вирішуються питання про притягнення до адміністративної відповідальності була обізнана про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, а також повідомлялася належним чином про час та місце розгляду справи в суді, про що мається відмітка у протоколі, судом також вживалися заходи щодо повідомлення про час та місце судового розгляду, однак ОСОБА_1 не вжив заходів для явки в суд, та письмових заперечень проти протоколу не подав.

Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, однак не з`явилась в судове засідання, не подавши клопотання про його відкладення.

Судом досліджені такі докази по обставинам вчинення правопорушень.

Протокол про адміністративне правопорушення, серія: ДПР18 № 368673, складений уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку, згідно із яким 06 лютого 2021 року, о 01 год. 08 хв., на території АЗС «Азімут», розташованої за адресою: вул. Центральна, 72а, м. Слов`янськ, Донецької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Jetta, з номерними знаками НОМЕР_2 , з наявними ознаками наркотичного сп`яніння( звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився. В протоколі зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ч.1 с. 130 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення зроблено відмітку про відмову ОСОБА_1 від підпису. Посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучалося;

протокол про адміністративне правопорушення, серія: ДПР18 № 368672, складений уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку, згідно із яким, 06 лютого 2021 року, о 01 год. 08 хв., ОСОБА_1 , на території АЗС «Азімут», у м. Слов`янську, Донецької області, керував транспортним засобом Volkswagen Jetta, з номерними знаками НОМЕР_2 , при виникненні перешкоди для руху не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого скоїв зіткнення із автомобілем Mersedes Bens з номерними знаками НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. В протоколі зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність відповідно до ст. 124 КУпАП;

схему місця ДТП, яка сталася 06 лютого 2021 о 01 год. 08 хв. у Донецької області, м. Слов`янськ, вул. Центральна, 72-А;

письмові пояснення ОСОБА_1 від 06 лютого 2021 року, який пояснив, що 06 лютого 2021 року, приблизно о 01 год. 10 хв., він керував автомобілем Volkswagen Jetta, з номерними знаками НОМЕР_2 , рухався по мокрому асфальтовому покриттю вул. Центральної в напрямку АЗС «Азімут» зі швидкістю 30-40 км/г., в крайньому правому ряду, після чого повернув на заправку, зазначає, що назустріч йому рухався автомобіль марки «AUDI», який засліпив його світлом від фар, внаслідок чого він здійснив ДТП із автомобілем Mersedes Bens з номерними знаками НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 ;

письмові пояснення ОСОБА_2 від 06 лютого 2021 року, відповідно до яких, 06 лютого 2021 року він рухався по території АЗС «Азімут» в напрямку виїзду до світлофору, вказує, що виїжджав на вул. Центральну, в цей час автомобіль Volkswagen Jetta, з номерними знаками НОМЕР_2 здійснив із ним зіткнення, внаслідок чого його автомобіль отримав пошкодження передньої частини автомобіля;

письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 06 лютого 2021 року, які вказали на те, що в їх присутності правопорушнику ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичне обстеження на виявлення стану сп`яніння, на що останній відмовився. Крім того, ОСОБА_1 співробітниками поліції було повідомлено про час, дату та місце розгляду адміністративної справи.

У судовому засіданні був досліджений також представлений відеозапис який міститься на лазерному диску із написом ДПР 18 368673( ОСОБА_5 (АЗС): з якого видно, що камерою зовнішнього нагляду було зафіксовано момент зіткнення автомобілів, а також фотокартки з фіксацією автомобілів Volkswagen Jetta, з номерними знаками НОМЕР_2 та Mersedes Bens з номерними знаками НОМЕР_3 , вказаний диск долучено до протоколу серії ДПР18 № 368672 від 06 лютого 2020 року;

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З 01 липня 2020 року набув чинності Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIIІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»(далі - Закон № 2617-VIIІ), який криміналізував поставлені у провину водію дії.

Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117Розділу І Закону № 720-IX:

- у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІвиключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння - відтак відновлена адміністративна відповідальність за ці дії;

- у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІвиключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп`яніння - відтак відбулася декриміналізація цих дій.

Станом на 04 лютого 2021 року, день розгляду адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у суді, відповідно з офіційною інформацією на сайті Верховної Ради України (адреса посилання: https://data.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text), за якою, незважаючи на зазначені вище законодавчі акти, за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - не передбачено взагалі.

Статус Веб-сайту Верховної Ради України як інформаційного ресурсу про діяльність Верховної Ради України у мережі Інтернет та порядок розміщення на ньому інформації на час опублікування Закону України від 23 лютого 2014 року N 763-VII та Закону України від 27 лютого 2014 року N 798-VII визначався Положенням про Веб-сайт Верховної Ради України у глобальній інформаційній мережі Інтернет, затвердженим Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 24 травня 2001 року № 462 (чинне до 18 травня 2015 року).

Пунктом 3 цього Положення було визначено, що інформація, розміщена на Веб-сайті Верховної Ради України, включає базу даних законів України, а пунктом 7 передбачено, що підготовка інформації, в т. ч. її оновлення, на своїх Веб-сторінках здійснюється відповідно депутатською фракцією (групою), комітетом, тимчасовою комісією Верховної Ради України, структурним підрозділом Апарату Верховної Ради України. Інформація, підготовлена для розміщення на своїй Веб-сторінці, подається до Управління комп`ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України в електронному вигляді.

19 травня 2015 року Розпорядженням Голови Верховної Ради України № 699 затверджено Положення про веб-ресурси Верховної Ради України. Згідно з пунктом 3 цього Положення веб-ресурси Верховної Ради України є офіційним джерелом інформації Верховної Ради України, що забезпечують висвітлення діяльності Верховної Ради України, парламентських органів та Апарату Верховної Ради України, сприяють обміну інформацією з іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування, інформаційній взаємодії з урядовими і неурядовими організаціями інших країн, із громадськістю.

Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що саме Верховна рада України здійснює оновлення бази даних законів України на її офіційному Веб-сайті.

В той же час, відповідно до п. 1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року № 376 зі змінами та доповненнями (далі Порядок), передбачено, що Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів створюється з метою:

- забезпечення додержання єдиних принципів ідентифікації нормативно-правових актів та ведення їх державного обліку в межах інформаційного простору України;

- створення фонду та підтримання в контрольному стані нормативно-правових актів, надання інформації про них;

- забезпечення в межах, визначених законодавством, доступності, гласності та відкритості правової інформації для користувачів.

Згідно із п. 3 Порядку вбачається, що держатель Реєстру - Мін`юст, який розробляє організаційні та методологічні принципи ведення Реєстру, приймає рішення про включення нормативно-правових актів до Реєстру, здійснює їх опрацювання, ідентифікацію, класифікацію, відповідає за автентичність та контрольний стан еталонних текстів, забезпечує внесення нормативно-правових актів до еталонного фонду і його збереження та здійснює контроль за наданням інформації з Реєстру.

Відповідно до п. 2 Порядку:

Реєстр - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства, яка складається з еталонного, страхового, робочого, інформаційного фондів та окремого розділу.

Еталонний фонд Реєстру - комп`ютерна інформаційна система, призначена для зберігання та обліку еталонних текстів нормативно-правових актів у контрольному стані. Еталонний фонд формується та зберігається в Мін`юсті.

Еталонний текст Реєстру - текст нормативно-правового акта у формі комп`ютерного файла, цілісність якого забезпечується за допомогою спеціальних ознак.

Згідно із п.6 Порядку, до Реєстру включаються:

-нормативно-правові акти, видані починаючи з дня прийняття Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.), чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення і висновки Конституційного Суду України, зареєстровані в Мін`юсті нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також інших органів, акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, Національного банку, нормативно-правові акти, видані (прийняті) НКЦПФР на виконання Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків, а також міжнародні договори України;

- нормативно-правові акти, видані до прийняття Акта проголошення незалежності України, що не втратили чинності та не суперечать законодавству України;

- тимчасові нормативно-правові акти з терміном дії рік і більше та з терміном дії менше року в разі наступного його продовження.

Відповідно до п. 8 Порядку, для включення до Реєстру повні офіційні тексти рішень і висновків Конституційного Суду України, нормативно-правових актів з усіма додатками, прийнятих Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, подаються до Мін`юсту протягом трьох робочих днів з дня їх прийняття (законів України - протягом трьох робочих днів з дня підписання Президентом України). Тексти міжнародних договорів України із зазначенням дати підписання, дати ратифікації (затвердження), дати набрання чинності та терміну дії договору подаються МЗС до Мін`юсту протягом п`яти робочих днів з дня набрання ними чинності.

Згідно із п. 10 Порядку, для включення до Реєстру нормативно-правові акти подаються Мін`юсту через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади або у паперовій формі. Копія нормативно-правового акта повинна бути підписана відповідальною особою та засвідчена печаткою органу, що його видав, копія міжнародного договору України - МЗС

Відповідно до п.16 Порядку Інформація з інформаційного фонду Реєстру є публічною інформацією у формі відкритих даних, що підлягає оприлюдненню і регулярному оновленню на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті Мін`юсту відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" Доступ до інформації з інформаційного фонду Реєстру, оприлюдненому на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті Мін`юсту, є вільним та безоплатним.

З огляду на Вищевикладені норми Порядку вбачається, що саме Міністерство юстиції України, як держатель Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, відповідає за автентичність та контрольний стан еталонних текстів.

Аналогічна позиція, викладена в ухвалі Верховного суду від 12 грудня 2019 року по справі №9901/372/19.

Суд звертає увагу, що в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів, ст. 130 КУпАП опублікована в редакції Закону України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», та міститься редакція згідно із якою, відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 3 грудня 2005 року № 14 судом слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, які знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з моменту, коли правопорушник почав рухатись.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Згідно із положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, ч. 1 ст. 7 КУпАП.

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративним порушенням відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2. 5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Аналіз згаданої норми права та ПДД дозволяє дійти висновку, що відповідальність за відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння наступає лише у особи, яка керує транспортним засобом.

До протоколу серії ДПР18 № 368673 диск з відеофіксацією правопорушення вчиненого ОСОБА_1 не наданий, наданий диск разом із протоколом серії ДПР№18 № 368672 містить загальні відомості зафіксовані в момент зіткнення автомобілів. Разом з тим, відеозапис не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 запропонували пройти медогляд, а він відмовився від його проходження, і при цьому йому були роз`яснені його права та наслідки відмови від проходження медичного огляду.

В матеріалах справи містяться письмові показання свідків, які підтверджують відмову від проходження медогляду ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку вказаним показанням свідків, суд приймає їх до уваги, оскільки вони відібрані на місці вчинення правопорушення, ними підписані.

У зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , з врахуванням внесених змін саме Закону України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Крім того відповідно до п. 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Адміністративним правопорушенням відповідно до ст. 124 КУпАП визнається порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Винність ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та даними відеофіксації правопорушення.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суд приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та доведеність його вини.

Оцінивши наведені докази в їх сукупності, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, приходжу до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та доведеність його вини.

Відповідно до частини 2 статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, як за більш серйозне

правопорушення з числа вчинених.

Крім того, відповідно до положень ст. 401 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню також судовий збір на користь держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 124, 130, 280, 283-284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, тазгідно із ч. 2 ст. 36 КУпАП піддати його адміністративному стягненню в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, як за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу в дохід держави, отримувач коштів:Донецьке ГУК/Дон.обл./21081300Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA198999980313090149000005001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави - отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785рахунок отримувача: UA598999980313111206000005658 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: код класифікації доходів бюджету: 22030101 в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Ольга Віталіївна Ільяшевич