Рішення № 9572498, 30.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/10830.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РБСА» до Державного виробничого підприємства «Будремкомплект»

про стягнення 182567,22 грн.

                                                                                Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Мясніков Д.В.- представник по довіреності від 07.07.2009р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Державного виробничого підприємства «Будремкомплект»заборгованості за Договором № 1с від 16.03.2006р. в розмірі 182567,22 грн., в тому числі 155423,72 грн. –основний борг, 5416,41 грн. –3% річних, 21727,09 грн. –збитки від інфляції.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов Договору № 1с від 16.03.2006р. виконав роботи, а відповідач в повному обсязі не розрахувався за роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2010р. порушено провадження по справі № 53/108, розгляд справи призначено на 19.04.2010р.

В судовому засіданні 19.04.2010р. відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що будівництво, про яке йдеться в Договорі № 1с від 16.03.2006р. виконувалося згідно програми соціально-економічного та культурного розвитку міста за рахунок міського та районного бюджету. На даний період часу є наявне недофінансування з міського бюджету за виконаних робіт. А тому у відповідача відсутні кошти для оплати за виконані роботи по Договору № 1с від 16.03.2006р.

Також відповідач в судовому засіданні 19.04.2010р. усно заявив клопотання про відстрочку виконання рішення до 01.06.2010р.

В судовому засіданні 19.04.2010р., відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 30.04.2010р.

          Представник позивача в судовому засіданні 30.04.2010р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Відповідач в судове засідання 30.04.2010р. не з’явився.

Про поважні причини неявки в судове засідання 30.04.2010р. повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.04.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

26.03.2006р. між сторонами у справі укладено Договір № 1с на виконання робіт по реконструкції та розширенню школи № 162 по вул. Рахманінова, 47 у Святошинському районі міста Києва, відповідно до умов якого Генпідрядник (відповідач) доручає, а Субпідрядник (позивач) зобов’язується, своїми силами і засобами організувати і виконати роботи по реконструкції системи внутрішнього опалення, внутрішніх систем холодного та гарячого водопостачання, а також роботи по реконструкції теплопункта із встановленням вузла обліку теплової енергії і вузла автоматичного регулювання тепло споживання у будівлі школи № 162 за адресою: вул. Рахманінова, 47, м. Київ та здати в обумовлені терміни роботи Замовнику з належно оформленою виконавчою документацією (п. 1.1 Договору).

Загальна договірна вартість робіт по Договору № 1с 26.03.2006р. складає –2200 008 грн. (п. 2.1 Договору).

На виконання умов Договору підряду позивач виконав роботи, що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями актів виконаних підрядних робіт: № 1/22 за грудень 2008р., № 1/21 за вересень 2008р. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт: за вересень 2008р., за грудень 2008р.

Акти виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт, видані на виконання Договору підряду, підписані обома сторонами у справі.

За своєю правовою природою Договір № 56 від 28.05.2008р. є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що платежі за фактично виконані роботи Генпідрядник проводить протягом 15 календарних днів після підписання Акту здачі-приймання робіт.

Зі слів позивача, відповідач частково сплатив заборгованість перед позивачем.

Також позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було зараховано зустрічні вимоги. У зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем була зменшена.

Відповідач зазначив, що будівництво, про яке йдеться в Договорі № 1с від 16.03.2006р. виконувалося згідно програми соціально-економічного та культурного розвитку міста за рахунок міського та районного бюджету, яка фінансується з міського бюджету. А оскільки фінансування з міського бюджету припинилося, то відповідач у справі не в змозі розрахуватися в повному обсязі за виконані роботи по Договору.

Суд при дослідження Договору № 1с від 16.03.2006р. встановив, що Договір укладений між позивачем та відповідачем. В Договорі не вказано, що фінансування за виконані роботи по Договору здійснюються з міського бюджету та відсутні додаткові умови щодо оплати по Договору з урахуванням фінансування з міського бюджету. А тому сторони зобов’язані виконувати взяті на себе зобов’язання по Договору в повному обсязі незалежно від діяльності інших підприємств, установ та організацій.

Таким чином, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо неможливості виконання зобов’язань по Договору № 1с від 16.03.2006р.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариства з обмеженою відповідальністю «РБСА»доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не подано будь-яких доказів на спростування обставин, які повідомлені позивачем.

          Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Заборгованість відповідача перед відповідачем          також підтверджується актом звірки розрахунків станом на 23.07.2009р.

          Матеріали справи свідчать що відповідач покладені на нього зобов’язання щодо оплати за виконані підрядні роботи в повному обсязі не виконав, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 155423,72 грн.          Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо належного виконання зобов’язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 167850,37 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором .

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 5416,41 грн. та збитків від інфляції в сумі 21727,09 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про відстрочку виконання рішення до 01.06.2010р.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєї ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 2 Роз’яснення Вищого арбітражного суду від 12.09.1996р. № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, матеріальні інтереси сторін, скрутне фінансове становище, а також те, що оплата за надані роботи фінансується з державного бюджету суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду до 01.06.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Державного виробничого підприємства «Будремкомплект»(03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, 36-в; ідентифікаційний код 25286647 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РБСА»(04097, м. Київ, пр.-т Юрія Гагаріна, 27; ідентифікаційний код 21486550) основний борг в сумі 155423 (сто п’ятдесят п’ять тисяч чотириста двадцять три) грн. 72 коп., 3% річних в сумі 5416 (п’ять тисяч чотириста шістнадцять) грн. 41 коп., збитки від інфляції в сумі 21727 (дванадцять одна тисяча сімсот двадцять сім) грн. 09 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1825 (одна тисяча вісімсот двадцять п’ять) грн. 67 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          4. Відстрочити виконання рішення суду до 01.06.2010р.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                 Грєхова О.А.