Вирок № 95724291, 23.03.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/1595/17

1-кп/221/164/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року м.Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Писанець Н.В.,

при секретарі - Гуровій Л.Л.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Волноваха кримінальне провадження №42016050000001050 від 04.10.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився у м.Волноваха Донецької області, є громадянином України, має середньо-спеціальну освіту, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2013 року народження, працює на посаді поліцейського Волноваського відділу поліції ГУНП України в Донецькій області, раніше не судимого, не є інвалідом, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України,

за участю прокурора - Шаховського Д.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Мироненко О.О.,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ :

Судом визнано доведеним, що обвинуваченого ОСОБА_1 наказом начальника ГУНП України в Донецькій області №75 о/с від 07.11.2015 року призначено на посаду поліцейського Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області. Обвинувачений має спеціальне звання сержанта поліції, здійснює функції представника влади, є працівником правоохоронного органу та службовою особою відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та працівників правоохоронних органів» від 23.12.1993, пункту 1 Примітки до ст.364 КК України. При здійсненні своїх посадових обов`язків ОСОБА_1 зобов`язаний у своїй роботі керуватися лише Конституцією України, законами України та покладеними на нього функціональними обов`язками. Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_1 , будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, використовуючи своє службове становище, умисно вчинив перевищення наданих йому влади та службових повноважень, що супроводжувались насильством та завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам потерпілого при наступних обставинах.

Так, відповідно до маршрутного листа від 07.09.2016 року, затвердженого заступником начальника відділу превентивної діяльності Волноваського ВП ГУНП України у Донецькій області Поповим В.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , разом із поліцейськими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 включено до групи швидкого реагування, яка повинна була здійснювати патрулювання на території Волноваського району у період з 16-00 до 23-00 години 07.09.2016 року.

Відповідно до плану-завдання наряду групи швидкого реагування на 07.09.2016 року, затвердженого 06.09.2016 року заступником начальника відділу превентивної діяльності Волноваського ВП ГУНП України у Донецькій області Поповим В.В., на зазначену групу швидкого реагування, крім іншого, покладалось здійснення перевірки адреси розшукуваної особи - ОСОБА_5 , який мешкає у АДРЕСА_2 . На виконання вказаного плану-завдання, під час знаходження у с.Голубицьке Волноваського району, на вулиці Миру, поряд із зупинкою громадського транспорту, навпроти будівлі колишнього сільського клубу, 07.09.2016 року, приблизно о19-20 годині ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було зупинено автомобіль ВАЗ 2101 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 . Причиною зупинки автомобіля став його виїзд на узбіччя.

Під час спілкування з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 почали стверджувати, що ОСОБА_2 перебував під час керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та стали вимагати від нього зізнатися у вживанні алкогольних напоїв. Оскільки ОСОБА_2 знаходився у тверезому стані та заперечував факт вживання алкогольних напоїв, між ним та працівниками поліції виникла суперечка, під час якої працівники поліції безпідставно застосували фізичне насилля до ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 діючи умисно, незаконно, маючи намір на перевищення влади та наданих йому службових повноважень, явно виходячи за їх межі, усвідомлюючи, що своїми діями він порушує права та законні інтереси потерпілого, із застосуванням фізичної сили викрутив ОСОБА_2 ліву руку за спину.

У результаті вказаних дій ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді розриву зв`язок лівого ліктьового суглобу, гемартроза, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я. Незаконні дії ОСОБА_1 спричинили істотну шкоду інтересам ОСОБА_2 , ображають його особисту гідність та порушують конституційні права.

Після спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, стосовно нього 07.09.2016 року о 19-40 годині інспектором Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Того ж дня, 07.09.2016 року ОСОБА_2 о 21-50 годині пройшов медичне освідчення у комунальному лікувально-профілактичному закладі «Волноваська районна лікарня № 1», згідно якого йому встановлено діагноз «Тверезий». Крім того, ухвалою судді Волноваського районного суду від 07.12.2016 року, провадження у адміністративній справі стосовно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у звязку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікувати за ч.2 ст. 365 КК України, як перевищення влади та службових повноважень, а саме - умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувались насильством та завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян.

Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких одне з завдань - це забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Під час розгляду кримінального провадження по суті, судом забезпечено дотримання вимог ст. ст. 22, 23, 26 КПК України щодо змагальності сторін, безпосередності, диспозитивності, оскільки судом досліджені всі докази, надані сторонами.

Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням у тому числі й показань обвинуваченого ОСОБА_1 , який, будучи допитаним в судовому засіданні, винним у вчиненні кримінального правопорушення себе не визнав та пояснив, що 07.09.2016 року ввечері, близько 19-20 в с.Голубицькому Волноваського району Донецької області був в наряді разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вони зупинили автомобіль ВАЗ 2101 зеленого кольору, оскільки водій не увімкнув покажчик повороту. Водій цього автомобілю - ОСОБА_2 - показав на їх вимогу свої документи. Зазначає, що раніше бачив цього водія навесні 2016 року, коли патрулював с.Зачатівка та бачив у нього в автомобілі «Ніва» багато каністр із соляркою. Він зупинив автомобіль та доповів про цей випадок керівництву, оскільки були підозри щодо здійснення їх крадіжки, не получивши відповідних вказівок щодо солярки, вони поїхали. 07.09.2016 року, після зупинки потерпілого, виникла підозра, що він знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Однак, на їх пропозицію поїхати на освідування в лікарню ОСОБА_2 відмовився. Після цього, вони зупинили два автомобіля: «Таврію» й ВАЗ та запросили двох чоловіків в якості свідків. Ці свідки чули, як ОСОБА_2 відмовлявся їхати до лікарні. ОСОБА_4 склав протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_2 , який поводився спокійно, тому підстав застосовувати фізичну силу до нього не було. При цьому були присутні дві жінки, які мешкають поряд та сусід, у дворі якого залишив автомобіль ОСОБА_2 . Руку ОСОБА_2 він не викручував. Вони діяли в рамках вимог закону, порушень не допускали. Не склали протокол відносно ОСОБА_2 за інші порушення ПДД - оскільки, на той момент, вони не були оснащені засобами відеофіксації та не мали можливості зафіксувати його порушення.

Суд, невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 , розцінює як спосіб захисту та вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, встановлених судом, доведена повністю та підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами в їх сукупності.

Так, з показань допитаного у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 встановлено, що він працює слюсарем в Локомотивному депо ст.Волноваха. Зазначає, що він був знайомий з ОСОБА_1 раніше, коли в травні-червні 2016 року його зупинив він та інші поліцейські і перевірили документи. Він був тверезий, в салоні його автомобіля вони побачили каністру з 10 л. солярки, сказали, що він їх вкрав, вимагали 5 тисяч гривень за нескладання відповідних документів. Однак поліцейським хтось подзвонив, його відпустили, але вони пообіцяли зустрітися потім. У зв`язку із вказаними подіями він не звертався до уповноважених органів та не писав ніяких заяв. 07.09.2016 року він повертався, після 19.30 години, з роботи за кермом власного автомобіля ВАЗ 2101. В с.Голубицьке Волноваського району біля зупинки громадського транспорту його зупинили співробітники поліції, перевірили документи: водійське посвідчення, технічний паспорт, попросили відкрити багажник. Він відкрив багажник, побачив, що серед поліцейських є ОСОБА_1 . Посвідчення водія він віддав ОСОБА_4 , який сказав, що він знаходиться в стані сп`яніння. Він заперечив та почав діставати телефон та набирати номер, в цей момент ОСОБА_3 схопив його за праву руку не даючи подзвонити, а ОСОБА_1 його ліву руку почав викручувати двома своїми руками й намагався завести її назад. Йому стало боляче, він закричав, попросив відпустити, нахилився вперед, майже став навколішки. Неподалік він побачив колишню вчительку ОСОБА_6 та її дочку ОСОБА_7 , покликав про допомогу, вона підійшла ближче. Поліцейські стверджували, що він п`яний, зупинили два автомобіля, щоб водії засвідчили цей факт. Ці два чоловіка щось підписували. Потім подзвонили сусіду ОСОБА_8 , який поставив його автомобіль у своєму дворі. Невдовзі після цього, в цей же вечір, сусід відвіз його до Волноваської ЦРЛ, де його оглянув травматолог, поставив діагноз - розрив зв`язок лівого ліктьового суглобу. Наступного дня вранці 08.09.2016 року він повідомив на «гарячу лінію» МВС про зловживання поліцейського, дав показання в прокуратурі. Після чого з боку поліцейських почали надходити погрози. Тоді він звернувся зі скаргою до прокуратури й почалось досудове розслідування. Просить суворо покарати обвинуваченого.

За показаннями свідка ОСОБА_9 , допитаного в судовому засіданні, встановлено, що він 07.09.2016 року близько 20.00 години їхав на таксі додому в АДРЕСА_2 де біля зупинки громадського транспорту побачив два автомобіля: один поліцейський, інший ВАЗ 2101 зеленого кольору, їхнє розташування не пам`ятає через великий проміжок часу, та одного чоловіка, який нахилився вперед, стоячи навколішках перед машиною поліцейських. При цьому, двоє поліцейських стояли за спиною цього чоловіка, а один знаходився біля автомобілю. Було темно, поліцейських було троє, він впізнати нікого не зможе. Чоловіка тоді він також не розгледів. Пізніше, по маріупольському телебаченню, він побачив оголошення про пошук свідків події ввечері 07.09.2016 року в с.Голубицькому. Він згадав що бачив саме ці події, подзвонив за номером телефону, що було в оголошенні, залишив свої дані. Потім довідався, що чоловік, якого утримував поліцейський, його однокласник ОСОБА_2 . Далі з ним було проведено слідчий експеримент, в ході якого він у присутності понятих пояснив, що бачив ввечері 07.09.2016 року: розташування автомобілів та людей, їхні дії, повністю підтверджує свої показання під час слідчої дії.

З показань свідка ОСОБА_8 , даних в судовому засіданні, судом встановлено, що він є однокласником потерпілого ОСОБА_2 . Ввечері 07.09.2016 року йому зателефонувала їх колишня вчителька ОСОБА_6 . Коли він вийшов на вулицю, там вже знаходилися ОСОБА_6 , її донька ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та троє поліцейських. Він віддав поліцейському свої права, який записав його дані. Йому віддали ключі від автомобіля ОСОБА_2 , котрий він поставив у своєму дворі. ОСОБА_2 тримався за руку, скаржився на біль, сказав, що травму йому спричинили поліцейські. ОСОБА_2 сам не міг сісти за кермо власного автомобіля, бо в нього боліла ліва рука.

З показань свідка ОСОБА_6 , допитаної в судовому засіданні, встановлено, що на початку вересня 2016 року, вона була свідком складання адміністративного протоколу щодо ОСОБА_2 , який відмовлявся кудись їхати та підписувати документи. Поліцейські зупинили два автомобіля, їхніх водіїв запросили як свідків, які підтвердили небажання ОСОБА_2 їхати до лікарні. Потім ОСОБА_6 подзвонила, вийшов сусід ОСОБА_8 , який поставив автомобіль ОСОБА_2 у свій двір. Під час їх присутності, вони не бачили застосування фізичної сили до ОСОБА_2 з боку поліцейських. У лівій руці у нього був телефон, на біль він не скаржився.

Аналогічні показання надала допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 .

З показань свідка ОСОБА_10 , допитаного в судовому засіданні, судом встановлено, що в вересні 2016 року ввечері він їхав з с.Хлібодарівки через с.Голубицьке близько 21.00 години. Його зупинили поліцейські в с.Голубицькому, сказали, що підозрюють, що водій ОСОБА_2 нетверезий і відмовляється їхати на освідування до лікарні. Він підійшов до водія, спитав, чи відмовляється він, дійсно, їхати. Водій підтвердив. Тоді він підписав папери і поїхав. Був там приблизно 15 хвилин.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_11 показав, що працює лікарем-травматологом Волноваської ЦРБ. 07.09.2016 року, після 20-21 години, до нього у коридорі лікарні звернувся ОСОБА_2 , який держався рукою за лікоть другої руки та повідомив, що його зупинили працівники поліції та застосували силу. Він запропонував йому пройти до кабінету на огляд, сказав, що не проводить прийом у коридорі, однак ОСОБА_2 пішов не назвавши себе. Наступного ранку, 08.09.2016 року, ОСОБА_2 прийшов до нього на прийом, за результатами якого, у нього було встановлено пошкодження ліктьового суглобу.

Такі показання потерпілого та свідків є допустимим джерелом доказів, оскільки отримані за процедурою згідно з положеннями КПК України, вони вказують на поведінку та характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 , повністю відповідають та узгоджуються із іншими доказами, зібраними під час досудового розслідування та вивченими під час судового засідання.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_3 показав, що 07.09.2016 року ввечері в с.Голубицькому Волноваського району Донецької області був в наряді разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Вони зупинили автомобіль ВАЗ 2101 зеленого кольору, водій якого - ОСОБА_2 - показав свої документи. Раніше він його не бачив. У них виникла підозра, що останній знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Водій на їх пропозицію поїхати на освідування в лікарню відмовився. Після цього, вони зупинили два автомобіля: «Таврію» та ВАЗ та запросили двох чоловіків в якості свідків. Ці свідки чули, як ОСОБА_2 відмовлявся їхати до лікарні. ОСОБА_4 склав протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_2 , який поводився спокійно, тому підстав застосовувати фізичну силу не було. При цьому були присутні дві жінки, які мешкають поряд та сусід, у якого у дворі залишив автомобіль ОСОБА_2 . Руку ОСОБА_2 ОСОБА_1 не викручував. Вони діяли в рамках вимог закону, порушень не допустили.

Аналогічні показання надав допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 .

Також, за клопотанням сторони обвинувачення, на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 ознак вищезазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України за обставин, вказаних в обвинувальному акті, в судовому засіданні досліджені наступні письмові докази:

- книга нарядів від 07.09.2016 року, затверджена начальником Волноваського ВП Небабою І.В. з якої вбачається, що ОСОБА_1 повинен був здійснювати патрулювання на території Волноваського району у період з 16-00 до 23-00 години 07.09.2016 року. ( а.с. 38);

- повідомлення головного лікаря КЛПЗ «Волноваська районна лікарня № 1» від 13.09.2016 року, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходився на амбулаторному лікуванні у лікаря-травматолога з 08.09.2016 року з діагнозом - розрив лівого ліктьового суглобу, гемартроз, на підставі акту освідування Волноваської ЦРБ № 2974 від 07.09.2016 року тверезий (0,04 %) ( а.с. 41);

- рапорти поліцейських від 08.09.2016 року , 08.09.2016 року, 19.09.2016 року та заяви потерпілого від 08.09.2016 року з яких вбачається, що ОСОБА_2 08.09.2016 року о 09.30 годині звертався зі скаргою на неправомірні дії поліцейських 07.09.2016 року в с.Голубицьке Волноваського району Донецької області щодо застосування фізичної сили та спричинення йому тілесного ушкодження, відібрання водійського посвідчення, погроз скласти щодо нього адміністративний протокол на суму 10000 гривень. ( а.с. 42-46);

- висновок перевірки за фактом повідомлення 08.09.2016 року ОСОБА_2 про неправомірні дії співробітників поліції з якого вбачається, що у зв`язку з наявністю суттєвих протиріч у поясненнях працівників Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області та ОСОБА_2 підтвердити факт нетактовної поведінки працівників поліції у рамках проведеної перевірки не надається можливим, матеріали перевірки спрямовано до слідчого управління прокуратури Донецької області для прийняття рішення. ( а.с. 47 -51);

- протокол серії АП1 № 977469 від 07.09.2016 року, з якого вбачається, що інспектором Волноваського ВП ОСОБА_4 складено даний протокол відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, за керування автомобілем ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження мед.огляду ухилився шляхом відмови, від підпису також відмовився. ( а.с. 61);

- акт медичного огляду № 2974 від 07.09.2016 року о 21.50 годині, з якого вбачається, що лікарем Волноваської ЦРЛ ОСОБА_2 був оглянутий, зафіксовано біль в лівому ліктьовому суглобі з помірним набряком, діагноз тверезий, алкотест 0,04 % ( а.с. 64);

- постанова Волноваського районного суду Донецької області від 07.12.2016 року (провадження № 3/221/2428/2016, оглянуто в судовому засіданні) з якої встановлено, що провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набула чинності, оскаржена в апеляційному порядку не була. ( а.с. 66);

- висновок СМЕ № 771 від 05.10.2016 року, з якого вбачається, що встановлений при зверненні за медичною допомогою у ОСОБА_2 діагноз «розрив зв`язок лівого ліктьового суглобу, гемартроз» - утворилися від дії тупого предмету, можливо в строк і при обставинах, на які посилається потерпілий, є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні ( а.с. 62-63);

- повідомлення про невиробничу травму форми 092/о та листка непрацездатності серії АГУ № 843665, з якого вбачається, що ОСОБА_2 було спричинено побутову кримінальну травму, спричинену діями співробітників ДАЇ, перебував з 08.09.2016 року до 18.09.2016 року на лікарняному ( а.с. 65);

- протокол слідчого експерименту від 09.03.2017 року та фототаблиці до нього, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 , в присутності двох понятих, пояснив та, на місці, за допомогою статиста, показав, яким чином поліцейський ОСОБА_1 07.09.2016 року, ввечері години в с.Голубицьке Волноваського району по вул.Миру біля зупинки громадського транспорту завів його ліву руку назад та викручував її, утримуючи плече, спричинивши розрив зв`язок лівого ліктьового суглобу. В цей момент він стояв майже на колінах ( а.с. 67- 73);

- протокол слідчого експерименту від 22.03.2017 року та фототаблиці до нього, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_9 пояснив, та на місці, за допомогою статиста, показав, яким чином поліцейський 07.09.2016 року, ввечері, в с.Голубицьке Волноваського району, біля зупинки громадського транспорту, тримав руку невідомого на той момент чоловіка, який стояв навколішках, та викручував її, утримуючи плече ( а.с.74-81);

- висновок судово-медичної експертизи № 303 від 23.03.2017 року, з якого вбачається, що виставлений при зверненні ОСОБА_2 діагноз - розрив зв`язок лівого ліктьового суглобу, гемартроз, утворилися можливо в строк та при обставинах, на які посилається потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_9 під час слідчого експерименту. ( а.с. 83-84);

- листи ТОВ «ТРО « Маріупольське телебачення» від 28.03.2017 року вбачається, що 20.03.2017 року, 21.03.2017 року та 22.03.2017 року в ефірі телеканалу «До ТеБе» транслювалося повідомлення щодо пошуку свідків події в с.Голубицьке Волноваського району Донецької області ( а.с. 214-215).

Вивчивши наведені докази, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Показання потерпілого ОСОБА_2 є послідовними, логічно зв`язними, вони узгоджуються з його показаннями, наданими ним під час проведення слідчого експерименту та зафіксованими в фототаблиці.

Аналізуючи показання потерпілого ОСОБА_2 у сукупності з показаннями свідка ОСОБА_9 з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення, суд зазначає, що показання зазначених осіб повністю узгоджуються між собою в частині обставин та механізму заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, а також ці показання щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень, що зафіксовані у протоколах проведення слідчих експериментів за участю потерпілого та свідка ОСОБА_9 були предметом дослідження судово-медичного експерта, який у своєму висновку № 303 зазначив, що не виключається можливість виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 при обставинах, на які вказали потерпілий та свідок ОСОБА_9 під час проведення слідчих експериментів.

Суд вважає необхідним зазначити, що оцінюючи показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , судом враховуються повідомлені ними відомості щодо їх місця перебування під час спостереження ними за конфліктом 07.09.2016 року, у сукупності з розташуванням всіх учасників тих подій.

Усуваючи суперечності в показаннях потерпілого ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_9 , які зазначали про спричинення ОСОБА_1 йому тілесних ушкоджень та свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які спростовували такі відомості, суд вважає за потрібне зазначити, що свідок ОСОБА_9 не зацікавлений в результатах кримінального провадження, відносин з потерпілим та обвинуваченим не підтримував, був очевидцем конфлікту.

Показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в тій частині, що стосується дій ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 - щодо нібито відсутності з його боку факту спричинення потерпілому тілесних ушкоджень - суд вважає недостовірними та такими, що спростовуються іншими дослідженими судом доказами, оскільки зазначені свідки мають тривалі близькі стосунки по роботі з обвинуваченим, тому такі показання розцінюються судом як намагання сприяння ОСОБА_1 в ухиленні від кримінальної відповідальності.

Аналізуючи вищезазначені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що показання ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_9 є достовірними, оскільки вони, разом з іншими зібраними у справі доказами, доповнюють один одного, перебувають між собою у взаємозв`язку, та підтверджують факт перевищення ОСОБА_1 влади та службових повноважень, а саме - умисне вчинення ним дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувались насильством та завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_2 .

Слід зазначити, що встановлена під час судового провадження сукупність обставин справи виключає будь-яке інше розумне пояснення факту отримання ОСОБА_2 07.09.2016 року розриву зв`язок лівого ліктьового суглобу, гемартрозу - крім того, що ці ушкодження були спричиненні йому обвинуваченим ОСОБА_1 .

При цьому, суд наголошує, що будь-яких інших доказів, в ході судового розгляду, сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

Оцінюючи докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозвязку, суд вважає, що своїми умисними діями, що виразилися в перевищенні влади та службових повноважень, а саме, в умисному вчиненні дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувались насильством та завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення , передбачене ч. 2 ст. 365 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідност. 65 КК Українита роз`яснень, що містяться у п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У пункті 3 зазначеної постанови Пленуму ВСУ вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення ( форма вини, мотив, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень ), склад сім`ї , його матеріальний стан, тощо.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст.12 КК України є тяжким злочином, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини справи, дані про особу винного, який за місцем проживання та служби характеризуються позитивно, раніше не судимий, має неповнолітню дитину на утриманні та вбачає підстави для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, із застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права займати посади в правоохоронних органах, оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме - у виді позбавлення волі з випробуванням - є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченого є наявність у нього на утриманні малолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 368, 370- 374, 394- 395 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки.

У відповідності зі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Волноваський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення.

Суддя: Н.В. Писанець