Рішення № 9572423, 22.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/11022.04.10 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ Фірма “ Дісна ”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “ Легіс Вері ”

Про стягнення 13459, 29 грн.

Суддя Пінчук В.І

Представники:

Від позивача           Ткаченко А.Т.–предст.

Від відповідача           не з’явився

Рішення прийняте 22.04.2010 р., оскільки у судовому засіданні 11.03.2010 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

                               ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 9 622,63 грн. основного боргу, 679,47 грн. пені, 103,03 грн. 3% річних, 154, 16 грн. збитків від інфляції та витрати на юридичні послуги в сумі 2900, 00 грн., а всього 13459, 29 грн.

          Представник відповідача у судове засідання двічі не з’явився і відзив на позовну заяву суду не надав.

          Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

                                                  В С Т А Н О В И В:                    

          10.08.2009 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “ Фірма “ Дісна ” ( позивачем ) та товариством з обмеженою відповідальністю “ Легіс Вері ” ( відповідачем ) був укладений договір поставки № 198/9, відповідно до умов якого постачальник ( позивач ) зобов’язався поставити покупцю товар ( алкогольні та безалкогольні напої ), а покупець ( відповідач ) зобов’язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

          На виконання умов вказаного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9622, 63 грн., що підтверджується копіями накладних, які знаходяться в матеріалах справи ( оригінали оглянуті судом у судовому засіданні ), а саме: № РН –0011904 від 18.06.2009 р. на суму 2948, 52 грн., № РН –0012368 від 26.06.2009 р. на суму 2165,40 грн., № РН –0015575 від 14.08.2009 р. на суму 4508, 71 грн.

          Відповідно до п. 3.1 договору № 198/9 від 10.08.2009 р., покупець зобов’язаний оплати поставлений товар протягом 14 ( чотирнадцять ) календарних днів з моменту поставки товару.

          Разом з тим, відповідач в порушення умов вказаного договору з позивачем за поставлений товар не розрахувався.

          02.11.2009 р. з метою досудового врегулювання спору, позивач направив відповідачу претензію № 1 з вимогою погасити заборгованість в сумі 9622, 63 грн., але відповідач відповідь на зазначену претензію позивачу не направив і борг не сплатив.

          На день подання позивачем позовної заяви до суду борг відповідача перед позивачем складає 9622, 63 грн.

          Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 679,47 грн. пені, 103,03 грн. 3% річних, 154, 16 грн. збитків від інфляції та витрати на юридичні послуги в сумі 2900, 00 грн., а всього 13459, 29 грн.

          Відповідно до п. 4.1 договору № 198/9 від 10.08.2009 р., у разі порушення п. п. 3.1, 3.2 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

          Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

           Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково в сумі 9622, 63 грн. основного боргу, 679, 47 грн. пені, 103, 03 грн. 3% річних та 154, 16 грн. збитків від інфляції, а в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на юридичні послуги в сумі 2900, 00 грн., суд відмовляє, оскільки відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

          Відповідно ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -                                         

                                         В И Р І Ш И В:

           Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ Легі Вері ” ( м. Київ, вул. А. Ахматової, 5, код 33442998 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ Фірма “ Дісна ” ( 01015, м. Київ, вул. І Мазепи, 34-Б, код 31566495 ) 9622 ( дев’ять тисяч шістсот двадцять дві ) грн. 63 коп. основного боргу, 679 ( шістсот сімдесят дев’ять ) грн. 47 коп. пені, 103 ( сто три ) грн. 03 коп. 3% річних, 154 ( сто п’ятдесят чотири ) грн. 16 коп. збитків від інфляції, 105 ( сто п’ять ) грн. 59 коп. державного мита та 185 ( сто вісімдесят п’ять ) грн. 15 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

           Видати наказ.

           В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяВ.І.Пінчук