Рішення № 9572413, 11.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/3011.05.10 За позовом Комунального автотранспортного підприємства № 273901

до Колективного підприємства по будівництву інженерних мереж № 6

про стягнення заборгованості - 11 886,30грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Бойко Д.О. –дов. № 10/92 від 13.10.2009 р.

від відповідача Срібняк В.С. –дов. №19 від 25.11.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Комунальне автотранспортне підприємство № 273901 звернулось з позовною заявою до Господарського суду міста Києва про стягнення з Колективного підприємства по будівництву інженерних мереж № 6 заборгованості у сумі 11308,44 грн., пені в сумі 577,86 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач-виконавець вказав на невиконання відповідачем-замовником зобов’язання з оплати наданих послуг спеціальними машинами та механізмами, внаслідок чого у нього виник борг.

20.01.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 04.02.10.

Ухвалами Господарського суду міста Києва розгляд справи неодноразово відкладався та був призначений на 11.05.10.

За заявою судді в порядку ст.69 ГПК України строк вирішення спору 12.04.10 продовжений керівництвом суду.

12.04.10 до Господарського суду міста Києва надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача 10854,36 грн. основної заборгованості та 1054,04 грн. пені.

У судовому засіданні 28.04.10 представник відповідача надав платіжне доручення № 2405 від 16.03.10 відповідно до якого погашено суму основної заборгованості.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

14.09.09 між сторонами укладений договір про надання послуг, відповідно до умов якого позивач надає послуги спеціальними машинами та механізмами, а відповідач зобов’язався оплатити вартість наданих послуг в порядку і строки, передбачені договором.

Відповідно до п. 3.2 та 3.3 договору відповідач здійснює передоплати позивачу згідно виставленого рахунку, а кінцеві розрахунки здійснюються замовником протягом п’яти днів з моменту підписання сторонами акту виконаних послуг.

Між сторонами у справі виникли правовідносини з надання послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Позивачем було надано, а відповідачем отримано послуги по автостоянці транспорту замовника на території виконавця за 2 місяця а саме за січень 2009 та лютий 2009.

Виконання позивачем взятих на себе зобов’язань на суму 22980,00 грн. підтверджується актом № 196 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року, копія, якого належним чином засвідчена наявна у матеріалах справи.

Відповідачем на виконання умов договору здійснено передоплату у сумі 12125,64 грн., проте кінцеві розрахунки проведено тільки після порушення провадження у справі.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості підлягає припиненню на підставі ч. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Оцінюючи подані позивачем докази та надані пояснення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1, 3 та 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч.1ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобов’язання щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт (п.3.3), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за виконані підрядні роботи розрахувався з порушенням строків передбачених договором.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати наданих послуг позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1054,04 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості наданих послуг, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства нарахована відповідачу пеня, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов’язань у розрахунку суду визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в сумі 1054,04 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у зв’язку з його неправомірними діями.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 80 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 10854,36 грн.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Колективного підприємства по будівництву інженерних мереж № 6 (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 39, код ЄДРПОУ 04013399), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Комунального автотранспортного підприємства № 273901 (03680, м. Київ, вул. Охтирська, 8, код ЄДРПОУ 03359049) 1054 (одна тисяча п’ятдесят чотири) грн. 04 коп. - пені, 119 (сто дев’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (сто сімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяІ.Д. Курдельчук