Рішення № 95723350, 23.03.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2021/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПП в Херсонській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПП в Херсонській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовна заява мотивована тим, що постановою інспектора 1 батальйону роти №4 УПП в Херсонській області старшим лейтенантом поліції Кушніровим Д.О. серії ЕАМ № 2896477 від 30.07.2020 року позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Позивач вважає, що дана постанова є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, в оскаржуваній постанові відповідач зазначає, що позивач 29.07.2020 року о 23 год. 58 хв. на 203 км+500 м автодороги М-14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, керуючи транспортним засобом «Volvo FH 12.420» д.н.з. НОМЕР_1 , буксируючи причіп «Burg» д.н.з. НОМЕР_2 , перевозив вантаж, навантаження на здвоєну вісь склало 17000 кг при нормі 16000 кг, згідно квитанції 78276, без дозволу національної поліції, чим порушив п. 22.5 ПДР України.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, 29.07.2020 року під час керування транспортним засобом «Volvo FH 12.420» д.н.з. НОМЕР_1 з причепом «Burg» д.н.з. НОМЕР_2 на 203 км автошляху М-14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, його було зупинено працівником Укртрансбезпеки, для проведення габаритно - вагового контролю. Після проведення вагового контролю, уповноваженою особою Укртрансбезпеки було надано квитанцію про зважування №782769, в якій міститься інформація про навантаження на кожну вісь та загальну масу. Близько через пів години до позивача підійшов інспектор поліції Кушніров Д.О., який вказав, що він ніби - то рухався з перевищенням нормативних вагових параметрів та на підставі квитанції про зважування буде складати постанову про адміністративне правопорушення. Інформацію стосовно того, де він отримав вказану квитанцію та яке він має відношення до проведеного вагового контролю - не повідомив, після чого, проігнорувавши заперечення позивача, виніс оскаржувану постанову.

Згідно п.п. 4 п. 2 Постанови КМУ №879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до п.3 вказаної Постанови габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно п.6 Постанови КМУ №879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Пунктом 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 року визначено, що ержавний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Згідно п.20 Постанови КМУ №879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Згідно п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 року справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві Уповноваженими особами, які здійснювали габаритно - ваговий контроль та інспектором поліції зазначалось, що позивачем ніби - то допущено перевищення навантаження на здвоєну віст понад 1 т (6,25%).

Згідно Закону України «Про автомобільний транспорт» перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу накладається штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На думку позивача, аналізуючи вищезазначені норми, можна дійти висновку, що габаритно - ваговий контроль мають право здійснювати виключно працівники Укртрансбезпеки та ніші посадові особи, які мають направлення на перевірку. Якщо в результаті здійсненого габаритно - вагового контролю, уповноваженими особами виявлено порушення законодавства, останні зобов`язані скласти акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та направити справу на розгляду до відповідного органу державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання. Інспектор поліції же не надав інформації стосовно направлення на рейдову перевірку, а тому позивач вважає, що квитанція про зважування одержана ним з порушенням порядку, встановленому законом, так як він не має жодного відношення до проведеного габаритно - вагового контролю.

Крім того, згідно п. 22.5 ПДР України осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Відстань між осями вимірюється уповноваженими особами для здійснення габаритно - вагового контролю та зазначається в акті про перевищення нормативних вагових параметрів. Інспектором поліції не вимірювалась дистанція між осями автомобіля позивача, а тому є незрозумілим на яких підставах він дійшов висновку про те, що вказані ним осі являються здвоєними.

Також, часом вчинення правопорушення у постанові вказано 23 год. 58 хв., в той час, як квитанцією про зважування підтверджується, що ваговий контроль проведено о 23 год. 58 хв., тобто, єдиний доказ, який ніби - то підтверджує порушення позивачем ПДР України, суперечить змісту постанови про накладення адміністративного стягнення.

За наведених обставин, позивач звертається до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАМ № 2896477 від 30.07.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Відповідно до вимог ст. 261 КАС України відповідачу було встановлено строк на подачу відзиву та пояснень на позовну заяву.

24.11.2020 року представник відповідача надав відзив, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавств, уповноваженою на те особою; позивач керував транспортним засобом, маса навантаження на подвоєну вісь якого перевищувала допустимі ПДР України норми навантаження. Крім того, позивач здійснював перевезення без дозволу Національної поліції. Встановивши факт порушення позивачем вимог п. 22.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 132-1 КУпАП, інспектором поліції було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення та надано позивачу для ознайомлення, при цьому було роз`яснено права та зміст відповідних статей. Факт перевантаження за здвоєну вісь підтверджується квитанцією № 78276 від 29.07.2020 року, актом № 040137 від 29.07.2020 року, довідкою № 084122 від 29.07.2020 року. Оскаржувана постанов була винесена не за перевищення габаритних та/або вагових параметрів, а за порушення правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільним дорогами, вулицями або залізничними переїздами, тобто, за те, що в порушення п.4 Постанови КМУ №30 від 18.01.2001 року «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», будучи великогабаритним транспортним засобом, рухався без дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (вказаний дозвіл видається уповноваженим підрозділом Національної поліції).

За наведених обставин представник відповідача вважає, що підстави для задоволення позову та скасування постанови про адміністративне правопорушення відсутні, оскільки вчинення позивачем зазначеного у постанові правопорушення знайшло своє підтвердження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві; з врахуванням наданого відзиву відповідача просив справу розглянути в його відсутність зі стадії підготовчого судового засідання.

Відповідач - представник Управління патрульної поліції в Херсонській області в підготовче судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, про час і місце проведення підготовчого судового засідання повідомлявся належним чином та в установленому законом порядку.

За таких обставин, враховуючи наданий відповідачем відзив, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін зі стадії підготовчого судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, оцінивши їх, врахувавши відзив, суд дійшов до висновків, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2896477 від 30.07.2020 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 29.07.2020 року о 23 год. 58 хв. на 203 км+500 м автодороги М-14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ, керуючи транспортним засобом «Volvo FH 12.420» д.н.з. НОМЕР_1 , буксируючи причіп «Burg» д.н.з. НОМЕР_2 , перевозив вантаж, навантаження на здвоєну вісь склало 17000 кг при нормі 16000 кг, згідно квитанції 78276, без дозволу національної поліції, чим порушив п. 22.5 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 132-1 КУпАП. Вказаною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано інспектором поліції за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.

Згідно примітки до даної статті дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, про порушення якого вказано інспектором у оскаржуваній постанові, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 11 вересня 2019 року № 54-IX, який набрав чинності 25.09.2019 року, статтю 132-1 КУпАП доповнено частиною другою та приміткою.

Так, частина друга статті 132-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Відповідно примітки до ст. 132-1 КУпАП дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною другою цієї статті, є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. Підставою для звільнення від відповідальності є наявність у суб`єкта правопорушення дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Нормами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Разом з цим, згідно ч. ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлено, що фактичні обставини справи, викладені в оскаржуваній постанові, не знайшли свого відображення у належній юридичній кваліфікації правопорушення.

В оскаржуваній постанові інспектором поліції зазначено, що ОСОБА_1 перевозив вантаж, габарити якого перевищували дозволені, чим вчинив правопорушення передбачені ч. 1ст. 132-1 КУпАП.

Тобто, в вину позивачу ставиться вчинення правопорушення, пов`язаного з перевищенням габаритних та великовагових параметрів транспортного засобу.

Однак, відповідно до Примітки до ст. 132-1 КУпАП, в редакції станом на 30.07.2020 року, тобто на дату винесення постанови, дія частини першої цієї статті не поширювалась на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.

Адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті пов`язані з перевищенням габаритних параметрів передбачено частиною другою статті 132-1 цього Кодексу, і несе її відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (ч. 1ст. 14-3 КУпАП).

Відтак, відповідачем не доведено, всупереч вищевказаним вимогам законодавства, правомірності винесеної постанови.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 132-1 КУпАП, а тому скасовує оскаржувану постанову як неправомірну, а справа про адміністративне правопорушення, підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 420, 40 грн.

Керуючись, ст. ст. 7, 9, 132-1, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 72 - 77, 90, 121, 139, 243-244, 246, 254, 258, 268, 278, 279, 286 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №2896477 від 30.07.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.132-1 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048 м. Київ вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до сьомого апеляційного адміністративного суду через Вінницький районний суд Вінницької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення сторонам та їх представникам копії повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.І. Бондаренко