Рішення № 95722267, 22.03.2021, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа №628/445/21

Провадження №2/628/428/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Барабанової В.В.

за участю секретаря судового засідання Кравцової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп`янську, Харківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Карат» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №22806 від 05.10.2018, -

встановив:

15.02.2021 Кредитна спілка «Карат» звернулася до суду з позовом про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заборгованості за кредитним договором №22806 від 05.10.2018 станом на 15.02.2021 у розмірі 18489,04 грн., а саме: по основній сумі кредиту 10822,00 грн.; по несплаченим процентам 6051,39 грн.; інфляційні втрати по основній сумі кредиту 733,34 грн.; інфляційні втрати по несплаченим процентам за користування кредитом 315,12 грн.; три проценти річних від простроченої основної суми кредиту 405,28 грн.; три проценти річних від несплачених процентів за користування кредитом 161,91 грн.. Крім того, Кредитна спілка «Карат» просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн., та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування позову зазначено, що 04.10.2018 до Кредитної спілки «Карат» звернувся член спілки - ОСОБА_1 із заявою, якою просила надати їй кредит у розмірі 10900,00 грн. на придбання автотранспорту терміном на 24 місяці.

05.10.2018 між Кредитною спілкою «Карат» та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту №22806, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 10900 грн. на строк до 05.10.2020 зі сплатою 84% річних за кожен день користування кредитом від несплаченої суми кредиту, згідно графіку розрахунків, який був погоджений сторонами при укладені кредитного договору.

Для забезпечення належного виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором 05.10.2018 між КС «Карат» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договір поруки №22806, за яким останні зобов`язалися відповідати у повному обсязі та у солідарному порядку у випадку невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 , зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором.

Узяті на себе за зазначеним договором зобов`язання кредитна спілка виконала в повному обсязі, надавши позичальникові кредитні ресурси на суму 10900,00 грн.. У свою чергу, в період з 01.12.2018 по 15.02.2021 позичальник ОСОБА_1 не виконувала грошові зобов`язання за кредитним договором, допустивши прострочення платежів, в результаті чого станом на 15.02.2021 утворилася заборгованість, яка становить: по основній сумі кредиту 10822,00 грн.; по несплаченим процентам 6051,39 грн.; інфляційні втрати по основній сумі кредиту 733,34 грн.; інфляційні втрати по несплаченим процентам за користування кредитом 315,12 грн.; три проценти річних від простроченої основної суми кредиту 405,28 грн.; три проценти річних від несплачених процентів за користування кредитом 161,91 грн., а всього 18489,04 грн..

Ухвалою суду від 23.02.2021 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача КС «Карат» у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься письмова заява від голови правління Кредитної спілки Хлопоніної А.І. про розгляд справи без участі представника спілки. Позовні вимоги підтримує. У випадку неявки відповідачів у судове засідання не заперечує проти розгляду справи у порядку заочного розгляду з ухваленням заочного рішення по справі.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки до суду не повідомили, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали, поважності неявки не убачається, у зв`язку з чим зі згоди представника позивача та на підставі ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. - НОМЕР_1 , як член КС «Карат», у письмовій заяві від 04.10.2018 просить КС «Карат» надати кредит у сумі 10900,00 грн. терміном на 24 місяці. (а.с. 8, 9).

05.10.2018 року між кредитною спілкою «Карат» та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту №22806, за умовами якого остання отримала кредит у сумі 10900,00 грн. на 24 місяці від дня отримання позичальником кредиту, про що свідчить видатковий касовий ордер б/н від 05.10.2018 (а.с. 10, 11, 13). Також було складено графік платежів Додатком № 1 до вищевказаного кредитного договору (а.с. 12).

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору кредиту ОСОБА_1 зобов`язалася сплачувати плату за користування кредитом 84 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с. 10).

Пунктом 3.5. цього ж договору сторони домовилися, що погашення кредиту і процентів за користування ним здійснюється згідно із графіком платежів, який є Додатком № 1 до цього договору.

Для забезпечення належного виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором, 05.10.2018 між КС «Карат» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договір поруки №22806, за яким останні зобов`язалися відповідати у повному обсязі та у солідарному порядку у випадку невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 , зобов`язань за вищезазначеним кредитним договором. (а.с. 14)

Як убачається з наданих позивачем розрахунку суми заборгованості згідно договору кредиту № 22806 від 05.10.2018 (а.с. 15), розрахунку інфляційних втрат по основній сумі кредиту згідно договору кредиту № 22806 від 05.10.2018 (а.с. 16-17); розрахунку інфляційних втрат по несплаченим процентам за користування кредитом згідно договору кредиту № 22806 від 05.10.2018 (а.с. 18); розрахунку 3% річних за користування грошовими коштами по основній сумі згідно договору кредиту № 22806 від 05.10.2018 (а.с. 19); розрахунку 3% річних від несплачених процентів за користування кредитом згідно договору кредиту № 22806 від 05.10.2018 (а.с. 20) станом на 15.02.2021 заборгованість за договором кредиту № 22806 від 05.10.2018 складає у сумі 18489,04 грн., а саме: по основній сумі кредиту 10822,00 грн.; по несплаченим процентам 6051,39 грн.; інфляційні втрати по основній сумі кредиту 733,34 грн.; інфляційні втрати по несплаченим процентам за користування кредитом 315,12 грн.; три проценти річних від простроченої основної суми кредиту 405,28 грн.; три проценти річних від несплачених процентів за користування кредитом 161,91 грн..

У відповідності з ст. 3 Закону України "Про кредитні спілки" кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону.

За правилами ст. 5 Закону України "Про кредитні спілки", кредитні спілки в Україні діють відповідно до цього Закону, інших Законів та виданих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", кредитні спілки належать до фінансових установ виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. 1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовий кредит - кошти, які надаються в позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

В силу частини першої статті 11 Закону України «Про кредитні спілки» члени кредитної спілки мають право одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 353 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частин першої, другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Нарахування інфляційних витрат на підставі частини 2 статті 625 ЦК України не є за своєю правовою природою штрафною санкцією. Інфляційні витрати входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови ВСУ від 6 червня 2012 у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, провадження № 12-142гс19 дійшла висновку, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Аналіз досліджених судом доказів свідчить про доведеність позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме, наявність заборгованості за користування кредитними коштами.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 у встановлений договором строк не сплатила суму кредиту, проценти за користування грошовими коштами, тобто не виконала зобов`язання належним чином відповідно до умов договору кредиту, то суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги КС «Карат» задовольняються у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір за платіжним дорученням №1357 від 12.02.2021 у розмірі 2270,00 грн. (а.с.2) підлягає стягненню з відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 81, 141, 263, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 553, 554, 598, 599, 610, 625, 1050,1054 ЦК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Кредитної спілки «Карат» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №22806 від 05.10.2018 - задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь Кредитної спілки «Карат», юридична адреса: Харківська область, місто Куп`янськ, вулиця Тітова, 2, ЄДРПОУ 26356148, р/р НОМЕР_4 , заборгованість за кредитним договором №22806 від 05.10.2018 станом на 15.02.2021 у розмірі 18489,04 грн., а саме: по основній сумі кредиту 10822,00 грн.; по несплаченим процентам 6051,39 грн.; інфляційні втрати по основній сумі кредиту 733,34 грн.; інфляційні втрати по несплаченим процентам за користування кредитом 315,12 грн.; три проценти річних від простроченої основної суми кредиту 405,28 грн.; три проценти річних від несплачених процентів за користування кредитом 161,91 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь Кредитної спілки «Карат», юридична адреса: Харківська область, місто Куп`янськ, вулиця Тітова, 2, ЄДРПОУ 26356148, р/р НОМЕР_4 , понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн., по 756,70 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Куп`янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя: В.В. Барабанова