Рішення № 95720124, 23.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2021 року м. Київ № 640/19778/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи у ВАТ «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-5» та на ВАТ «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6» у період з 28.07.1982 по 27.05.1983 та з 13.08.1985 по 12.08.1997 на посаді муляра та у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи з 10.05.2019;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 28.07.1982 по 27.05.1983 та з 13.08.1985 по 12.08.1997 у ВАТ «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-5» та на ВАТ «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6» на посаді муляра та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи з 10.05.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався внаслідок чого суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір на підставі наявних письмових доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

10.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2.

Листом від 13.06.2019 №128549/03 позивача повідомлено про відсутність підстав для призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки надана ним довідка про підтвердження пільгового стажу від 08.05.2019 за №08/1, видана ліквідатором «Будівельно - монтажного управлінням Київської ТЕЦ - 6» не відповідає записам в трудовій книжці, а також документально не підтверджує створення на підприємстві комплексних бригад, а тому для зарахування періоду роботи Позивача на посаді муляра для пільгового стажу немає підстав.

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача по відмові в призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

На час звернення позивача до відповідача з заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 мав вік 55 років, а отже умова щодо досягнення особою 55 років для призначення пенсії позивачем дотримана.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Відповідно до Розділу XXVII «БУДІВНИЦТВО» Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, до Списку 2 належать, в тому числі, муляри, зайняті в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад.

Як підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки від 08.05.2019 №08/1 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, Позивач працював повний робочий день в Будівельному управлінні Київської ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 з 28.07.1982 по 27.05.1983 та з 13.08.1985 по 12.08.1997 виконував мулярні роботи в бригадах мулярів і спеціалізованих ланках мулярних комплексних бригад за професією муляр 3-го та 4-го розряду, що передбачена Списком 2. Загальний пільговий стаж становить 12 років 9 місяців 29 днів.

Крім того, в довідці зазначено, що атестація робочих місць проводилась відповідно до Постанови КМУ №442 від 01.08.1992 та Наказу №97 від 24.11.1992 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва приймає до уваги те, що відповідачем не заперечувалось обставин складення вказаних вище довідок Будівельно монтажним управлінням Київської ТЕЦ-6, підписання її уповноваженою особою (в даному випадку ліквідатором Ганюк Т.М. ) та скріплення їх печаткою ТЕЦ-6, внаслідок чого у суту не виникає сумніву в достовірності поданих до матеріалів справи письмових доказів.

До того ж, за змістом ст.50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

При цьому, ст.366 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.

Оскільки на переконання суду, Ліквідатор Ганюк Т.М. достовірно знав або повинен бути знати про зміст наведених статей Закону та Кримінального кодексу України, за відсутності належних доказів що підтверджують зворотне, інформація про пільговий стаж позивача за списком 2, яка надана ТЕЦ-6 є, достовірною, а отже, має бути врахована органом Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії позивачу.

Посилання відповідача на те, що інформація Довідки №08/1 від 08.05.2019 не відповідає записам в трудовій книжці є недоречними за врахуванням наступного.

Частиною 1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

За змістом с.48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Аналогічні за змістом положення містяться в п.п.1-3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, відповідно до яких основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б підтверджували недостовірність інформації, що зазначена в Довідці від 08.05.2019 №08/1, з метою всебічного і повного захисту прав позивача, суд вважає за правильне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Посилання УПФУ в листі від 13.06.2019 №128549/03 на те, що позивачем документально не підтверджено створення на підприємстві комплексних бригад, не заслуговують на увагу з урахуванням зазначених вище доводів суду. При цьому, у випадку наявності в УПФУ подібного сумніву, останній мав право вимагати від ТЕЦ-6 / позивача подання додаткових документів з цього приводу (п.4.2 Порядку №22-1 від 25.11.2005).

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу позивача, який має значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У той же час, суд не вбачає підстави для стягнення витрат на правову допомогу в сумі 15000 грн за відсутності в матеріалах справи доказів понесення позивачем таких витрат.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи у ВАТ «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-5» та на ВАТ «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6» у період з 28.07.1982 по 27.05.1983 та з 13.08.1985 по 12.08.1997 на посаді муляра та у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи з 10.05.2019.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 28.07.1982 по 27.05.1983 та з 13.08.1985 по 12.08.1997 у ВАТ «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-5» та на ВАТ «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6» на посаді муляра та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи з 10.05.2019.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В М.КИЄВІ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м.Київ, ВУЛИУЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 16).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович