Ухвала суду № 95719909, 22.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/1524

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

22 березня 2021 року м. Київ № 640/3051/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши клопотання представника Державної судової адміністрації України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та зупинення провадження в адміністративній справі №640/3051/21 за позовом

ОСОБА_1

до Господарського суду Київської області,

Державної судової адміністрації України

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення недоотриманої суддівської винагороди,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) адреса: АДРЕСА_1 до Господарського суду Київської області (надалі - відповідач 1), адреса: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 16/108, Державної судової адміністрації України (надалі - відповідач 2), адреса: 01601, місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Господарського суду Київської області щодо нездійснення нарахування, а Державної судової адміністрації України щодо нездійснення виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, обчисленої на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, у період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно;

- зобов`язати Господарський суд Київської області вчинити дії, а саме - зобов`язати Господарський суд Київської області нарахувати суддівську винагороду ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року включно у розмірі, який встановлений статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», без врахування обмежень, які встановлені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13 квітня 2010 року № 553-ІХ;

- стягнути з бюджетної програми за кодом програмної класифікації видатків 501150 - «виконання рішень судів на користь суддів та працівників», розпорядником якої є Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року у розмірі 209 305 (двісті дев`ять тисяч триста п`ять) грн. 78 коп.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

На адресу суду від представника Державної судової адміністрації України надійшов відзив на позовну заяву із тексту якого вбачається, що відповідач 2 просить суд перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача 2 послався на те, що позивач є суддею Господарського суду Київської області, а предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправними дій Господарського суду Київської області, ДСА України щодо нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 із застосуванням щомісячного обмеження згідно частин першою та третьою статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 13.04.2020 № 553-ІХ. Ураховуючи, що сума недонарахованої позивачу суддівської винагороди складає 209 305,78 грн., відповідач 2 вважає, що справа має істотне значеним для сторін та становить значний суспільний інтерес.

На адресу суду від представника позивача надійшли заперечення, щодо заяви Державної судової адміністрації України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, в якій останній просив відмовити у задоволенні заяви та розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши клопотання представника Державної судової адміністрації України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд наголошує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім цього, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.11.2006 (скарга 73053/01 CASE OF JUSSILA v. FINLAND, суд вказав на те, що: "Європейський Суд не сумнівається в тому, що письмове провадження у справі часто може виявитись більш ефективним, ніж усний розгляд, для перевірки та забезпечення того, що платник податків надав точний звіт про свій майновий стан, підкріплений всіма необхідними документами. Суд не вважає переконливим довід заявника, що в ході розгляду цієї справи виникли міркування щодо достовірності, які потребували надання пояснень в усній формі.... та приймає довід держави-відповідача, що будь - які питання факту та питання права в цій справі могли бути належним чином розглянуті та вирішені на підставі матеріалів, наданих у письмовому вигляді. ... Оскільки заявнику була надана повна можливість наводити свої доводи у письмовому вигляді та надавати коментарі щодо відомостей, які надходили від податкових органів, Суд дійшов висновку, що вимоги справедливого судочинства були дотримані...".

Суд погоджується з такою позицією щодо Європейського суду з прав людини щодо застування пункту 1 статті 6 Конвенції.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагає проведення судового засідання, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею або можуть бути висловлені у відзиві на позовну заяву, не зумовлює необхідність призначення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

За таких підстав, на цій стадії судового розгляду, а також враховуючи, що представником Державної судової адміністрації України не наведено переконливих доводів, з яких вбачалась би необхідність призначення судового засідання, а доводи, на які представник посилається у своїй заяві є такими, що не доводять суду необхідності розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та призначення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

За таких підстав, а також враховуючи, що будь - яких інших достатніх причин, окрім того, що для забезпечення реалізації прав позивача необхідно провести судове засідання, в якому буде брати участь представник останнього, та з яких вбачалась би необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження представником Державної судової адміністрації України не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення його клопотання.

В разі, якщо в подальшому, під час розгляду справи, суд дійде висновку про необхідність витребування доказів, заслуховування пояснень сторін, тощо, судом будуть вчинені необхідні дії для всебічного, повного та об`єктивного розгляду, в т.ч. з урахуванням можливості з власної ініціативи призначити судове засідання або перейти до розгляду в порядку загального провадження або призначення судового засідання.

Крім цього, представник Державної судової адміністрації України у відзиві на позовну заяву просив зупинити провадження у справі №640/3051/21 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №340/1916/20 (провадження №К/9901/369/21).

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача 2 послався на те, що предметом розгляду справи №340/1916/20, зокрема, є питання стосовно виплати суддівської винагороди із застосуванням обмеження нарахування у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Представник позивача, щодо зупинення провадження в адміністративній справі №640/3051/21 до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №340/1916/20 заперечив.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.

Разом з тим, суд звертає увагу Державної судової адміністрації України, що зупинення провадження у справі з підстав, визначених пунктом 9 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, є правом суду, а не обов`язком.

Крім цього, судове рішення Верховного Суду у справі №340/1916/20 (провадження №К/9901/369/21), до набрання законної сили, яким представник Державної судової адміністрації України просив зупинити провадження у справі №640/3051/21 постановлено Верховним Судом 03 березня 2021 року та набрало законної сили 03 березня 2021 року. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/95315525).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника Державної судової адміністрації України про зупинення провадження у даній адміністративній справі

Керуючись статтями 236, 241 - 243, 248, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання представника Державної судової адміністрації України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

2. У задоволенні клопотання представника Державної судової адміністрації України про зупинення провадження у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова