Рішення № 95719779, 11.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2021 року м. Київ № 640/22492/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД"до про Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

від позивача - Фоменко М.С.;

від відповідача - Румянцева А.В.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" (далі - ТОВ "Цехаве Корм ЛТД") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.07.2020:

- № 2552615572 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1603134,00 грн, у тому числі: 1282507,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 320627,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 2562615572 про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість на 706009,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що викладені у акті перевірки висновки відповідача щодо відсутності реальності здійснених господарських операцій обґрунтовуються виключно інформацією з електронних баз даних, а саме: ІС "Податковий блок", Єдиного реєстру податкових накладних та Єдиного державного реєстру судових рішень, без проведення повного та ретельного аналізу первинних та інших документів, які згідно з законодавством є підставою для відображення господарських операцій в обліку та звітності. Як наслідок, вважає, що твердження відповідача про відсутність реального характеру здійснених фінансово-господарських операцій про правочинах, укладених ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" з ТОВ "Колодій і Партнери" та ТОВ "Тріго Трейд" беззаперечно спростовуються наданими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку по кожній господарській операції окремо між безпосередніми учасниками укладених договорів. Звертає увагу, що контролюючим органом під час перевірки не встановлено жодних недоліків (дефектності) первинних документів при придбанні товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Колодій і Партнери" та ТОВ "Тріго Трейд" в частині своєчасності, достовірності складання та заповнення видаткових ат податкових накладних, реєстрації податкових накладних. Акцентує увагу на тому, що у позивача наявні фізичні, технічні та технологічні можливості для здійснення господарських операцій, а також виробничі потужності для переробки придбаної сировини у готову продукцію. Звертає увагу, що контролюючим органом не досліджено обставин фактичного використання придбаної сировини у господарській діяльності. Вважає, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Колодій і Партнери", ТОВ "Тріго Трейд" не може піддаватись будь-якому сумніву. На переконання позивача, у будь-якому випадку недобросовісність учасників господарських відносин в ланцюгу постачання товарів до виробника не може бути підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб`єкта господарювання, який виконав свої зобов`язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару, що підтверджується сталою практикою Європейського суду з прав людини у справах "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", "Інтерсплав проти України", "Федорченко та Лозенко проти України".

Ухвалою суду від 28.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/22492/20 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 29.10.2020.

21.10.2020 представником відповідача Пущуком М. подано до суду клопотання, у якому останній просить суд направити на адресу Головного управління ДПС у м. Києві позовні матеріали та надати строк для написання відзиву з моменту отримання позовної заяви та доданих до неї документів.

28.10.2020 представником відповідача Румянцевою А. подано до суду клопотання про оголошення перерви у справі № 640/22492/20.

Ухвалою суду від 29.10.2020 продовжено Головному управлінню ДПС у м. Києві строк для подання відзиву на позов до 05.11.2020 включно та відкладено підготовче судове засідання на 26.11.2020.

09.11.2020 до суду від представника відповідача Румянцевої А. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Звернула увагу на дотриманні контролюючим органом процедури призначення та проведення перевірки. Пояснила, що до перевірки позивачем не надано копій сертифікатів якості та сертифікатів виробника про походження товару, як це передбачено умовами договору, укладеного з ТОВ "Колодій і Партнери", на підставі якого можна було б визначити постачальника (виробника) товару, поставленого ТОВ "Колодій і Партнери". Звернула увагу і на недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних, а також фізичну неможливість виконання транспортних послуг. Аналогічні обставини встановлені і під час дослідження господарських відносин з ТОВ "Тріго Трейд". Крім того, згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ "Тріго Трейд" фігурує у кримінальних провадженнях. Вважає, що позиція контролюючого органу щодо допущених з боку позивача порушень чинного законодавства за наслідками фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами є цілком обґрунтованою, оскільки базується на встановлених фактах та підтверджено сталою практикою Верховного Суду.

10.11.2020 до суду від представника відповідача Румянцевої А. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу позивача відзиву та доданих до нього документів.

18.11.2020 до суду від представника позивача Фоменка М.С. надійшла відповідь на відзив, за змістом якої останній просить суд задовольнити позовні вимоги. Зазначив, що у позовній заяві позивач не ставить під сумнів законність призначення та проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 17.06.2020 № 87/26-15-05-07-02-10/32708265. Наголошує на тому, що не відповідають дійсності доводи контролюючого органу про ненадання до перевірки сертифікатів якості, позаяк всі наявні сертифікати були подані позивачем. Звернув увагу, що Законом України від 09.04.2014 № 1193-VII скасовано обов`язкову сертифікацію якості зерна, продуктів його переробки, а також сертифікацію послуг зерносховищ. Повторно акцентував увагу, що викладені у акті перевірки висновки відповідача щодо відсутності реальності здійснених господарських операцій обґрунтовуються виключно інформацією з електронних баз даних, а саме: ІС "Податковий блок", Єдиного реєстру податкових накладних та Єдиного державного реєстру судових рішень, без проведення повного та ретельного аналізу первинних та інших документів, які згідно з законодавством є підставою для відображення господарських операцій в обліку та звітності.

Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 26.11.2020 адміністративну справу № 640/22492/20 знято з розгляду, наступне судове засідання призначено на 04.02.2021.

Ухвалою суду від 04.02.2021 закрито підготовче провадження у справі № 640/22492/20 та призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 11.03.2021.

Представник позивача у судовому засіданні 11.03.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.03.2021 заперечувала проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 11.03.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

У період з 20.05.2020 по 10.06.2020 посадовою особою Головного управління ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, за січень, лютий, березень, червень 2019 року, за результатами якої складено акт від 17.06.2020 № 87/26-15-05-07-07-10/32708265 (том 1 а.с. 36-49).

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого:

завищено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 706009,00 грн, в тому числі: за березень 2019 року на суму 136831,00 грн, за червень 2019 року на суму 569178,00 грн;

занижено податок на додану вартість на загальну суму 1282507,00 грн, в тому числі: за лютий 2019 року на суму 1165852,00 грн, за березень 2019 року на суму 116655,00 грн.

Не погодившись з висновками акта перевірки, 02.07.2020 позивачем скеровано на адресу відповідача письмові заперечення № 74/20 (том 1 а.с. 50-54).

За результатами розгляду заперечень Головне управління ДПС у м. Києві листом від 13.07.2020 № 100442/10/26-15-05-07-02-15 повідомило ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" про те, що висновки акта перевірки від 17.06.2020 № 87/26-15-05-07-07-10/32708265 залишаються без змін (том 1 а.с. 57-59).

На підставі виявлених порушень, 14.07.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 2552615572 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1603134,00 грн, у тому числі: 1282507,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 320627,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 60);

- № 2562615572 про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість на 706009,00 грн (том 1 а.с. 62).

Не погодившись з рішеннями контролюючого органу, позивач розпочав їх процедуру адміністративного оскарження, проте рішенням Державної податкової служби України від 09.09.2020 № 27448/6/99-00-06-02-01-06 податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.07.2020 № 2552615572 та № 2562615572 залишено без змін, а скаргу ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" - без задоволення (том 1 а.с. 76-79).

Вважаючи, що у контролюючого органу не було правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу про завищення ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" податкового кредиту у перевіреному періоді за результатами господарських операцій з ТОВ "Колодій і Партнери" та ТОВ "Тріго Трейд".

Детально обґрунтовуючи власні доводи контролюючий орган зазначив:

1. Щодо господарських відносин з ТОВ "Колодій і партнери". ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" до перевірки не надало копії сертифікатів якості та сертифікатів якості та сертифікатів виробника про походження товару (або інший документ для товару даного виду), як це передбачено умовами договору, укладеного з ТОВ "Колодій і партнери", на підставі якого можна було б визначити постачальника (виробника) товару, поставленого ТОВ "Колодій і партнери". В ході перевірки проведено дослідження реального здійснення платником податків та встановлено, що кількість працюючих ТОВ "Колодій і партнери" в 1 кварталі 2019 року - 1 особа; остання звітність з ПДВ надана за з нульовими показниками; баланс, фінансова звітність, звітність з податку на прибуток в 2019 році взагалі не подавалась. Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних за період діяльності на адресу ТОВ "Колодій і партнери" відбувалась реєстрація податкових накладних з номенклатурою: розчинники для фарби в асортименті, листи в асортименті, кліть зберігання сировини, грунт емаль в асортименті, кутники в асортименті, організація перевезення відправлень, послуги по перевезенню вантажів, послуги по сушці зерна, тріска паливна, труба в асортименті, зернові в асортименті тощо. З метою вручення запиту від 09.06.2020 № 88020/10/26-15-05-07-02-15 посадовими особами контролюючого органу здійснено вихід на податкову адресу ТОВ "Колодій і партнери" та складено акт від 09.06.2020 № 349/26-15-05-02-22/41407413 про неможливість вручення запиту у зв`язку з відсутністю підприємства та його посадових осіб за місцезнаходженням. Крім того, аналізуючи товарно-транспортні накладні контролюючим органом встановлено, що в останніх відсутні адресні дані, а саме: в пункті навантаження вказано лише м. Полтава, м. Козятин, м. Київ; відсутня ціна за одиницю та загальна вартість перевезеного товару, не вказані супровідні документи на вантаж. Фактично автомобільними перевізниками товару, яких замовляв ТОВ "Колодій і партнери" є фізичні особи-підприємці, однак згідно ІС "Податковий блок" серед його постачальників вони відсутні, окрім ФОП ОСОБА_1 , який надав транспортні послуги по перевезенню вантажів (без вказання маршруту) на адресу ТОВ "Колодій і Партнери". Крім того, на випадок якщо перевізники не були платниками ПДВ, ТОВ "Колодій і Партнери" не було задекларовано придбання матеріальних цінностей та послуг без податку на додану вартість. Також, аналізуючи дані наданих товарно-транспортних накладних встановлено неможливість виконання транспортних послуг.

2. Щодо господарських відносин з ТОВ "Тріго Трейд". ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" до перевірки не надало копії сертифікатів якості та сертифікатів якості та сертифікатів виробника про походження товару (або інший документ для товару даного виду), як це передбачено умовами договору, укладеного з ТОВ "Тріго Трейд", на підставі якого можна було б визначити постачальника (виробника) товару, поставленого ТОВ "Колодій і партнери". В ході перевірки проведено дослідження реального здійснення платником податків та встановлено, що відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних за період діяльності на адресу ТОВ "Тріго Трейд" відбувалась реєстрація податкових накладних з номенклатурою: антистрес краплі, нашийники та подушечки для собак, для котів, відновлення картриджа, вода питна, гель для зубів, для посуду, зубна щітка, ласощі для цуценят, ганчірки, засоби для догляду за очима, конверти, зошити, конфігурація та підключення, мішки для сміття, набір кухлів, олія, олівці, ножиці, рушники, каструлі, ковші, кашпо, комоди, корзини для білизни, набір мисок, набір склянок, набір ключів, петля, газ вуглеводний скраплений, паливо дизельне, бензин.

З метою вручення запиту від 09.06.2020 № 88021/10/26-15-05-07-02-15 посадовими особами контролюючого органу здійснено вихід на податкову адресу ТОВ "Тріго Трейд" та складено акт від 09.06.2020 № 354/26-15-05-02-22/40047479 про неможливість вручення запиту у зв`язку з відсутністю підприємства та його посадових осіб за місцезнаходженням. Крім того, аналізуючи товарно-транспортні накладні контролюючим органом встановлено, що в пункті навантаження вказано: Запорізька область, с. Високогірне, вул. Мічуріна,1-б, однак згідно даних податкової звітності ТОВ "Тріго Трейд" задекларувало склад за цією адресою лише 12.09.2019. Фактично автомобільними перевізниками товару, яких замовляв ТОВ "Тріго Трейд" є фізичні особи-підприємці та юридичні особи, однак згідно ІС "Податковий блок" серед його постачальників відсутні ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ "Імперія-К", ПП "Агро союз". Крім того, на випадок якщо перевізники не були платниками ПДВ, ТОВ "Тріго Трейд" не задекларовано придбання матеріальних цінностей та послуг без податку на додану вартість.

Указані обставини, на думку контролюючого органу, свідчать про те, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, відповідно, документи, складені ТОВ "Тріго Трейд" та ТОВ "Колодій і Партнери" не можуть вважатись документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Поряд з цим, доводи контролюючого органу спростовуються наступним.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України;

постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

порядковий номер податкової накладної;

дата складання податкової накладної;

повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

ціна постачання без урахування податку;

ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

індивідуальний податковий номер.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що для формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена податкова накладна, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Перевіряючи дотримання позивачем вимог ПК України під час формування податкового кредиту у перевіреному періоді, судом встановлено наступне.

17.09.2018 між ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" (Покупець) та ТОВ "Колодій і партнери" (Постачальник) укладено договір поставки № АО170918, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. Предметом даного договору є зернові, що надалі іменується "товар" і зазначається на кожну окрему партію товару у рахунках-фактурах та/або Специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного договору.

Розділом 2 вказаного договору поставки установлено, що одиниця виміру, кількість, асортимент товару вказуються у рахунках-фактурах та/або специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного договору, а також у накладних документах на кожну окрему партію товару. Товар, що поставляється за даним договором, повинен відповідати державним стандартам України та технічним умовам і підтверджуватись сертифікатом якості або іншими документами, які є необхідними для товару даного виду згідно з вимогами чинного законодавства України (том 1 а.с. 88-90).

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи:

видаткові накладні (том 1 а.с. 91, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 119, 122, 125, 129, 133, 136, 139, 142, 145, 148, 152, 155, 160, 163, 168, 172, 176, 181, 185, 189, 195, 196);

рахунки на оплату (том 1 а.с. 92, 95, 98, 101, 104, 107, 110, 112, 116, 120, 123, 126, 130, 134, 138, 140, 143, 146, 149, 154, 159, 162, 167, 171, 175, 180, 184, 188, 192, 198);

товарно-транспортні накладні (том 1 а.с. 93, 96, 99, 102, 105, 108, 111, 114, 117, 118, 121, 124, 127, 128, 131, 132, 135, 137, 141, 144, 147, 150, 151, 153, 156, 157, 158, 161, 164, 165, 166, 169, 170, 173, 174, 177, 178, 179, 182, 183, 186, 187, 190, 191, 194, 197);

виписки по рахунку (том 1 а.с. 199-223);

податкові накладні з доказами реєстрації останніх у Єдиному реєстрі податкових накладних (том 1 а.с. 224-250, том 2 а.с. 1-4);

картку по рахунку 631 (том 1 а.с. 80-87).

22.09.2017 між ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" (Покупець) та ТОВ "Тріго Трейд" (Постачальник) укладено договір поставки № АО220917, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. Предметом даного договору є макуха соєва, що надалі іменується "товар" і зазначається на кожну окрему партію товару у рахунках-фактурах та/або Специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного договору.

Розділом 2 вказаного договору поставки установлено, що одиниця виміру, кількість, асортимент товару вказуються у рахунках-фактурах та/або специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного договору, а також у накладних документах на кожну окрему партію товару. Товар, що поставляється за даним договором, повинен відповідати державним стандартам України та технічним умовам і підтверджуватись сертифікатом якості або іншими документами, які є необхідними для товару даного виду згідно з вимогами чинного законодавства України (том 2 а.с. 11-13).

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи:

специфікації (том 2 а.с. 14-19);

видаткові накладні (том 2 а.с. 20, 23, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 50, 53, 56, 59, 62, 65);

рахунки на оплату (том 2 а.с. 22, 27, 30, 33, 36, 39, 42, 45, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67);

товарно-транспортні накладні (том 2 а.с. 21, 24, 26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47, 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66);

виписки по рахунку (том 2 а.с. 68-69);

податкові накладні з доказами реєстрації останніх у Єдиному реєстрі податкових накладних (том 2 а.с. 70-88);

картку по рахунку 631 (том 2 а.с. 7-10).

Надаючи правову оцінку зазначеним первинним документам, суд виходить з наступного.

За визначенням статті 1 Закону України від 16.07.1999 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 996-XIV):

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;

фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно з положеннями статті 3 Закону N 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою вказаної статті Закону N 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за N 168/704 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення N 88).

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до пункту 2.16 Положення № 88 у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" товару у ТОВ "Тріго Трейд" та ТОВ "Колодій і Партнери", суд дійшов висновку, що видаткові накладні та податкові накладні оформлені відповідно до вимог Закону N 996-XIV та Положення N 88, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.

Вказані накладні містять найменування Покупця та Постачальника, обсяг реалізованого товару/послуг, підписи сторін та відбитки печаток сторін, та дають змогу визначити, скільки товару/послуг реалізовано, за якою ціною, між якими контрагентами.

Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

При цьому, суд звертає увагу, що усі податкові накладні, виписані ТОВ "Тріго Трейд" та ТОВ "Колодій і Партнери" на адресу ТОВ "Цехаве Корм ЛТД", оформлені контрагентами позивача з дотриманням вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України та зареєстровані у встановленому законодавством порядку.

Контролюючий орган у акті перевірки констатує факт ненадання позивачем до перевірки сертифікатів якості. При цьому, останнім не надано правової оцінки обставинам щодо запровадженої на ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" системи перевірки якості сировини та готової продукції. Відповідачем проігноровано протоколи випробувань сировини, що була поставлена ТОВ "Тріго Трейд" та ТОВ "Колодій і Партнери" (том 3 а.с. 17-76). Зокрема, згідно наказів ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" у штатному розписі наявна лабораторія та посади лаборанта (том 2 а.с. 169-185).

Також поза увагою відповідача залишились сертифікати якості соєвого жмиху, що був поставлений ТОВ "Тріго Трейд" (том 4 а.с. 97-112). При цьому, позивач стверджує, що останнім було надано вказані сертифікати та протоколи випробувань до перевірки.

Суд звертає увагу, що такі сертифікати додано позивачем до додаткових пояснень до заперечень на акт перевірки (том 1 а.с. 56) та до скарги до Державної податкової служби України (том 1 а.с. 69).

Відповідно до частини першої пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), що вказують на порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункту 85.4 статті 85 ПК України.

Таким чином, надання платником податків документів є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку, а також дотримання строків зарахування валютної виручки. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з функцією контролюючого органу щодо здійснення перевірки на підставі документів.

Разом з тим, відповідачем не надано суду жодного доказу, що останнім витребовувались документи, про відсутність яких зазначено в акті перевірки.

Крім того, поза увагою відповідача зашились обставини, що сертифікат якості не є документом, який є безумовною підставою для формування податкового кредиту перевіреного періоду.

Щодо недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних, суд звертає увагу на те, що умовами укладених договорів було передбачено, що доставка товару здійснюється постачальниками.

У свою чергу, організація контрагентами позивача послуг перевезення у даному випадку не може спростувати фактичного отримання та оприбуткування позивачем поставленого товару.

При цьому, суд звертає увагу, що товарно-транспортна накладна підтверджує виключно факт надання послуг із перевезення товарів.

Умовами укладених договорів передбачено, що предметом останніх є поставка товару, а не надання послуг з перевезення товарів, відповідно товарно-транспортні накладні не можуть свідчити про нереальність господарських операцій в цілому.

З приводу того, що ТОВ "Тріго Трейд" фігурує у кримінальних провадженнях, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, наведеною нормою встановлено межі обов`язковості вироку для адміністративного суду лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об`єктивного та суб`єктивного критеріїв.

Так, об`єктивний критерій полягає у встановленні в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.

Обставини щодо того, що ТОВ "Тріго Трейд" фігурує у декількох кримінальних провадженнях, не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом позивача своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

Висновок суду з даного питання узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05.06.2018 у справі № 809/1139/17 та від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17.

Суд звертає увагу відповідача на те, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Дана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що останні не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом - не виявлено.

При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за спірними угодами, за правилами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач до суду не подав.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем використано у межах власної господарської діяльності поставлений контрагентами товар, що підтверджується актами витрати сировини та матеріалів (том 3 а.с. 77-88, 106-139), лімітно-забірними картками (том 3 а.с. 140-213), картками по рахунку 201 (том 3 а.с. 89-107, 214-250, том 4 а.с. 1-98).

Враховуючи наведене та те, що позивачем використано у межах власної господарської діяльності придбаний товар, суд вважає необґрунтованими висновки акта перевірки, позаяк останні не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ "Тріго Трейд" і ТОВ "Колодій і Партнери", позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту у перевіреному періоді.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.07.2020 № 2552615572 та № 2562615572 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а також суперечать встановленим у справі обставинам, є протиправними та підлягають скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 2, ідентифікаційний код 32708265) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.07.2020 № 2552615572 та № 2562615572.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 2, ідентифікаційний код 32708265) 21020,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко

Повний текст рішення складено та підписано 22 березня 2021 року.