Ухвала суду № 95719678, 19.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 березня 2021 року м. Київ № 640/6692/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пащенко К.С., ознайомившись із позовом і доданими до нього матеріалами

ОСОБА_1 до:Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки Українипровизнання протиправним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Кабінету Міністрів України (адреса місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2) (далі - відповідач-1, КМ України, КМУ) та Міністерства освіти і науки України (адреса: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, 10, ідентифікаційний код - 38621185, ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3) (по тексту - відповідач-2, МОН України, Міністерство), у якому позивач просить суд визнати противоправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 року № 147-р «Деякі питання реорганізації закладів освіти».

Мотивуючи позовні вимоги позивач акцентує протиправність спірного розпорядження, а тому таке має бути скасоване у судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2021 (суддя Пащенко К.С.) відмовлено у задоволені заяви б/н від 06.03.2021 «Про забезпечення позову» ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У відповідності до п.п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Позивач звернувся з даним позовом до суду через те, що, на думку останнього, у зв`язку із звужуванням функцій Національної академії державного управління при Президентові України, працівником якої є ОСОБА_1 відповідно до довідки № 40 від 14.02.2020, при її реорганізації у разі передачі (згідно із розпорядженням КМУ № 147-р) будь якої частини її структури як структурного підрозділу до іншого навчального закладу значна частина трудового колективу, і у тому числі наукових та науково-педагогічних працівників буде вимушено звільнено, а рівень заробітної плати буде зменшено.

В обґрунтування заявленого позову позивачем примічається про вплив на його права, у тому числі трудові, та інтереси ОСОБА_1 , які захищаються Конституцією і законом України.

Завданням адміністративного судочинства згідно із частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, частини третьої статті 8, статті 55 Конституції України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

З аналізу викладених вище положень законодавства вбачається, що звертаючись до суду з цим позовом, позивач повинен пояснити, які правові наслідки безпосередньо для нього породжує оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або яке безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів цієї особи.

У свою чергу, рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «прав» має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші звуження прав та свобод позивача.

У даному випадку, позивач оскаржує розпорядження, пов`язане із правовідносинами у питаннях реорганізації відповідних юридичних осіб, зокрема, Національної академії державного управління при Президентові України.

Відтак, вирішуючи питання порушення прав позивача оскаржуваним актом, суд має ретельно перевірити обставини участі позивача у відповідній процедурі реорганізації та її безпосереднього впливу на права останнього.

Суд відмічає, що позивачем в позові не наведено обґрунтування порушених його трудових прав та інтересів в розрізі вирішених розпорядженням питань щодо реорганізації.

У відповідності до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду оновленої редакції позовної заяви із викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та щодо порушення оскаржуваним рішенням його прав, свобод, інтересів, зокрема стосовно порушення прав ОСОБА_1 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 року № 147-р «Деякі питання реорганізації закладів освіти» станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з частиною третьою статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Повідомити позивача, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки, встановлені судом можуть бути поновлені за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

4. Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений строк, до позовної заяви будуть застосовані наслідки визначені п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко