Ухвала суду № 95719243, 23.03.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 березня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/582/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лелюка О.П., за участю: секретаря судового засідання Миронець Н.Я., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Пастуха В.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання представника позивача про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу Державної фіскальної служби України від 20 січня 2021 року №2-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким застосовано до ОСОБА_1 , начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з державної служби у зв`язку з допущенням ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VII.

Ухвалою суду від 19 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач, заперечуючи проти позову, подав до суду відзив на позовну заяву, вказуючи на безпідставність доводів позивача та законність оскаржуваного наказу. Крім цього, відповідач вважає безпідставними посилання позивача на те, що він був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами дисциплінарного провадження, оскільки Державною фіскальною службою України вчинено всі належні дії для повідомлення позивача про засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС та ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження. Наголошував на тому, що позивачем не надано дисциплінарній комісії ДФС жодних пояснень та відповідних доказів.

Крім цього, зі змісту відзиву вбачається, що відповідач просив суд розглядати дану справу за участю представника ДФС України.

Разом з цим, у підготовче судове засідання 23 березня 2021 рок відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Водночас наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем разом із позовною заявою подано до суду клопотання про витребування у Державної фіскальної служби України таких доказів: наказу Державної фіскальної служби України від 20 січня 2021 №2-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» на ОСОБА_1 та всіх матеріалів дисциплінарного провадження (дисциплінарної справи), порушеного відносно ОСОБА_1 згідно наказу ДФС України від 24 листопада 2020 року №203; акта №843/99-99-12-01-02-21-2 від 30 жовтня 2020 року та матеріали тематичної перевірки, на які йде посилання в наказі від 20 січня 2012 року №2-дс «Про накладення дисциплінарного провадження» на ОСОБА_1 ; висновку щодо оцінювання результатів діяльності начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області ОСОБА_1 , затвердженого наказом ДФС України від 24 листопада 2020 року №1607-о.

Подане клопотання обґрунтовано тим, що у позивача відсутній належний примірник оскаржуваного наказу, оскільки його не було вручено ОСОБА_1 в порядку, встановленому частиною шостою статті 77 Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII. Крім цього, позивач не був ознайомлений з матеріалами дисциплінарної справи та матеріалами тематичної перевірки, які лягли в основу оскаржуваного наказу. Також позивач вказав на відсутність у нього висновку щодо оцінювання результатів діяльності начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області, на який він посилається у позові.

У підготовчому судовому засіданні 23 березня 2021 року позивач та його представник підтримали вказане клопотання та просили суд його задовольнити.

Так, відповідно до пункту 7 частини другої статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про витребування доказів та визначає строки їх подання.

Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши пояснення осіб, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні у справі матеріали, суд приходить до таких висновків.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Особливості визначення шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами та/або рішеннями, зазначеними у частині першій статті 266-1 цього Кодексу, встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої, третьої, шостої, восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Частинами першою, другою, четвертою, п`ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Враховуючи наведені норми та доводи, наведені у клопотанні про витребування доказів, зважаючи на відсутність у матеріалах справи документів, зазначених у клопотанні, з метою встановлення дійсних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за необхідне витребувати у Державної фіскальної служби України:

- належним чином засвідчену копію наказу Державної фіскальної служби України від 20 січня 2021 року №2-дс “Про накладення дисциплінарного стягнення” на ОСОБА_1 ;

- належним чином засвідченні копії матеріалів дисциплінарної справи, на підставі яких прийнято оскаржуваний наказ Державної фіскальної служби України від 20 січня 2021 року №2-дс “Про накладення дисциплінарного стягнення”;

- належним чином засвідченні копії акту №843/99-99-12-01-02-21-2 від 30 жовтня 2020 року та матеріалів тематичної перевірки, про які зазначено в наказі від 20 січня 2021 року №2-дс “Про накладення дисциплінарного стягнення” на ОСОБА_1 ;

- належним чином засвідчену копію Висновку щодо оцінювання результатів діяльності начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області ОСОБА_1 , затвердженого наказом ДФС України від 24 листопада 2020 року №1607-о.

Отже, заявлене представником позивача клопотання підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до частини шостої та восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Керуючись статтями 72, 73, 75, 77, 79, 80, 180, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Клопотання представника позивача про витребування доказів задовольнити.

2. Витребувати у Державної фіскальної служби України:

- належним чином засвідчену копію наказу Державної фіскальної служби України від 20 січня 2021 року №2-дс “Про накладення дисциплінарного стягнення” на ОСОБА_1 ;

- належним чином засвідченні копії матеріалів дисциплінарної справи, на підставі яких прийнято оскаржуваний наказ Державної фіскальної служби України від 20 січня 2021 року №2-дс “Про накладення дисциплінарного стягнення”;

- належним чином засвідченні копії акту №843/99-99-12-01-02-21-2 від 30 жовтня 2020 року та матеріалів тематичної перевірки, про які зазначено в наказі від 20 січня 2021 року №2-дс “Про накладення дисциплінарного стягнення” на ОСОБА_1 ;

- належним чином засвідчену копію Висновку щодо оцінювання результатів діяльності начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області ОСОБА_1 , затвердженого наказом ДФС України від 24 листопада 2020 року №1607-о.

3. Для подання до суду витребуваних доказів установити Державній фіскальній службі України строк протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

4. Оригінали витребуваних письмових доказів надати суду для ознайомлення в судовому засіданні.

5. Роз`яснити, що неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин є підставою для застосування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала у повному обсязі складена 23 березня 2021 року.

Суддя О.П. Лелюк