Рішення № 95717451, 09.03.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31199/19

Провадження № 2/761/861/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.

за участю секретаря Горпенюк М.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, -,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва позовом, відповідно до якого просив суд встановити факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з листопада 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтований тим, що в 2010 році ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вирішили проживати разом однією сім`єю, у зв`язку з чим між ними виникли фактичні шлюбні відносини. В листопаді 2010 року позивачем було оформлено право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та починаючи з третьої декади листопада 2010 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почали постійно спільно проживати в зазначеній квартирі, вести спільне господарство, спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї, брати участь у витратах на утримання житла та іншого майна. Фактично, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 склалися відносини, що притаманні подружжю. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, у зв`язку з чим, внаслідок її смерті, згідно зі ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина. При цьому, після її смерті позивач продовжував проживати за адресою спільного місця проживання - в квартирі АДРЕСА_1 .Враховуючи факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю з зазначеного вище часу та по день смерті ОСОБА_4 , позивач, згідно з положеннями ст. 1264 ЦК України, є спадкоємцем четвертої черги спадкоємців за законом, а тому для реалізації своїх прав спадкоємця, необхідно встановити відповідний факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 .

Ухвалою від 09.08.2019 року по справі відкрито провадження.

На підставі розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи № 01-08-225 від 14.01.2020 року, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Рибаку М.А. у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 20.01.2020 року справу прийнято до свого провадження в порядку загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання.

26.02.2020 року на адресу суду надійшов відзив в якову відповідач повідомив, що спадкоємцем щодо майна померлої ОСОБА_4 є її сини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також вказав, що рішення суду не може вплинути на права та обов`язки Київської міської ради, тому остання не є належним співвідповідачем у даній судовій справі.Позивачем не доведено, що Київська міська рада порушила його права та обов`язки. Просять суд ухвалити рішення, згідно норм чинного законодавства та розглядати справу за відсутності представника Київської міської ради.

Ухвалою суду від 26.08.2020 року, до участі у справі було залучено ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 11.11.2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

26.02.2021 року на адресу суду надійшла заява третьої особи ОСОБА_3 , в якій він зазначив, що на момент смерті ОСОБА_4 йому було повних 15 років, тобто був неповнолітнім, проживав разом з мамою і був прописаний з нею за однією адресою: АДРЕСА_1 . Зазначив, що діти не зобов`язані подавати нотаріусу заяву про прийняття спадщини і вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично, якщо не відмовилися від неї в порядку, встановленому законом. Просив позов залишити без розгляду.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_1 повідомив, що був знайомий з ОСОБА_4 з 2003 року, з 2010 року почали проживати разом, вести спільне господарство, робили спільно ремонт. Протягом спільного проживання разом подорожували, сімейний бюджет наповнювали спільно, мали кредитні зобов`язання на квартиру, з родиною ОСОБА_4 знайомі та має гарні відносини. ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4 , на даний час проживає у бабусі зареєстрований у квартирі по АДРЕСА_1 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомила, що працює у позивача, вони мають службові відносини. Щодо позову зазначила, що ОСОБА_4 та позивач в листопаді 2010 року прийняли рішення жити разом та розпочали жити з 2011 року, їх відносини мали характер цивільного шлюбу. Так як свідок є бухгалтером їй відомо, що в банку була видана додаткова картка на ім`я ОСОБА_4 , але на рахунок ОСОБА_1 . Спільно були сплачені комунальні платежі, кредит на квартиру, купували квитки, лікування ОСОБА_4 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що працює в юридичній компанії ОСОБА_10 та партнери, з позивачем має дружні та службові відносини. Зазначив, що з листопада 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали спільно з її сином в квартирі, яку позивач придбав через банк. Стосунки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 можна назвати сімейними, позивач брав участь у вихованні сина та у лікуванні ОСОБА_4 .

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Отже, предмет доказування при розгляді справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу становить сукупність обставин, які відповідно до вимог ст. 3 СК України є основними ознаками сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов`язків.

В обґрунтування позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, позивач, з урахуванням усних пояснень, наданих у судовому засіданні, посилається на те, що в період з листопада 2010 року по лютий 2016 року він з ОСОБА_4 проживали разом в квартирі АДРЕСА_1 , вели спільне господарство та відпочивали під час відпусток.

На підтвердження факту спільного проживання та побуту позивачем було надані фотокартки, на яких містяться спільні зображення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ; довідку ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», згідно з якою по рахунках позивача були емітовані додаткові картки на ім`я ОСОБА_4 ; копії закордонних паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що підтверджують їх спільне перебування в м. Мюнхен під час лікування ОСОБА_4 та факт інших спільних поїздок; розрахункові документи та виписки з рахунків ОСОБА_1 , що підтверджують спільну оплату ОСОБА_1 та ОСОБА_4 витрат на переїзди (перельоти) родини, лікування ОСОБА_4 , спільне проживання родини в готелях поза межами міста Києва та України, здійснення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спільних витрат на харчування.

Слід зазначити, що факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святах, спільні фото та користування спільними рахунками самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю(постанова Верховного Суду від 28 серпня 2019 року № 588/350/15-ц).

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Статтею 315 ЦПК України визначено, що справи про встановлення юридичних фактів, у тому числі про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, мають розглядатися у порядку окремого провадження.

Як роз`яснено в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідачами у випадку розгляду справи в позовному провадженні є інші спадкоємці померлого, оскільки саме на їх спадкові права буде мати вплив подальше вирішення справи. Так, Верховний Суд зазначає, що відповідачами за позовом про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю мають бути особи, які мають цивільно-правовий інтерес або право на спадкування майна померлої особи (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі № 638/20596/16, провадження № 61-2482св19). У випадку відсутності інших спадкоємців, існує судова практика щодо залучення відповідачем у справі відповідного органу місцевого самоврядування, оскільки територіальна громада відповідно до ст.1277 ЦК України є правонаступником відумерлого майна яке розташоване на її території.

Разом з тим, судом встановлено, що спадкоємцем ОСОБА_4 є її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так на момент смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємець ОСОБА_3 , який проживав разом з матір`ю за адресою АДРЕСА_1 , був неповнолітній, про що достеменно відомо позивачеві.

Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Отже, з урахуванням існування спадкоємця померлої ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, Київська міська рада не є належним відповідачем у даній судовій справі, так як рішення суду не може вплинути на права та обов`язки Київської міської ради.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. Висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв, хоча йому було достеменно відомо про те, що у померлої є син - ОСОБА_3 , який прийняв спадщину.

Не заявляв позивач таких клопотань і після залучення ОСОБА_3 судом як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Згідно із частинами першою та шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наявних у справі матеріалів, в яких відсутні докази порушення відповідачем прав позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позов про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3 СК України, ст. 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 28, 76-78, 81, 258, 263, 268, 272, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Київська міська рада: м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141.

ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 .

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст рішення складено: 19.03.2021 року.