Ухвала суду № 95717166, 04.11.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/16559/19

У Х В А Л А

про забезпечення позову

04 листопада 2020 року місто Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Дьоміна Д.С. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва надійшла позовна заява, в якій позивач просить: 1) визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1148348480000; 2) у порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частину трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1148348480000; 3) у порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію у розмірі 700 850 грн 00 коп., що дорівнює вартості належної їй 1/2 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1 , вартість якої складає 1 401 700 грн 00 коп; 4) визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) транспортний засіб Mazda 6,2015 року випуску, вартість якого складає 605 760 грн 00 коп., що був зареєстрований за ОСОБА_2 станом на 2015-2016 рр.; 5) у порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію у розмірі 302 880 грн 00 коп., що дорівнює вартості належної їй 1/2 частини транспортного засобу Mazda 6, 2015 року випуску, вартість якого складає 605 760 грн 00 коп., що був зареєстрований за ОСОБА_2 станом на 2015-2016 рр.; 6) визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти (вклади), внесені ОСОБА_2 до АТ «Альфа-Банк», у загальному розмірі 40 899 дол. США, що еквівалентно 1 011 022 грн 00 коп. за офіційним курсом НБУ станом на момент подання позовної заяви.; 7) у порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію у розмірі 20 449,5 дол. СІЛА, що еквівалентно 505 511 грн 00 коп. за офіційним курсом НБУ станом на момент подання позовної заяви, що дорівнює належній їй Ѕ частині грошових коштів (вкладів), внесених ОСОБА_2 до АТ «Альфа-Банк», у загальному розмірі 40 899 дол. США, що еквівалентно 1 011 022 грн 00 коп. за офіційним курсом НБУ станом на момент подання позовної заяви.; 8) визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти (вклади), внесені ОСОБА_2 до АТ «Банк Січ», у загальному розмірі 80 033 грн 00 коп.; 9) у порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію у розмірі 40 016 грн 50 кой., що дорівнює належній їй Ѕ частині грошових коштів (вкладів), внесених ОСОБА_2 до AT «Банк Січ», у загальному розмірі 80 033 грн 00 коп.; 10)визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) готівкові грошові кошти у розмірі 40 000 дол. США, що еквівалентно 988 800 грн 00 коп. за офіційним курсом НБУ станом на момент подання позовної заяви.; 11) у порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію у розмірі у розмірі 20 000 дол. США, що еквівалентно 494 400 грн 00 коп. за офіційним курсом НБУ станом на момент подання позовної заяви, що дорівнює належній їй Ѕ частині грошових коштів у розмірі 40 000 дол. США, що еквівалентно 988 800 грн 00 коп. за офіційним курсом НБУ станом на момент подання позовної заяви.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.10.2020 р. дана справа розподілена на суддю Ларіонову Н.М.

Ухвалою від 04.11.2020 р. вищевказаний позов був залишений без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків.

30.12.2019 р. через канцелярію суду представником позивача одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій просить: 1) накласти арешт на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1148348480000; 2) накласти арешт на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1558401080000; 3) накласти арешт на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1774599380000.

Заява обґрунтована тим, що як вбачається з позовної заяви предмет позову є визнання права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_4 (вартість Ѕ частини якої становить 700 850 грн.), а також стягнення з відповідача 2 043 657 грн. 50 коп. у порядку поділу майна, яке є об`єктом спільної сумісної власності подружжя позивача та відповідача. Тобто, ціна позову становить 2 744 507 грн. 50 коп. Разом з тим, вартість вищевказаної трьохкімнатної квартири АДРЕСА_4 загальною площею 107 м2 становить 1 401 700 грн, що підтверджується довідкою № 045 фонду фінансування будівництва виду А «ЖК ПОДОЛ-ГРАДЪ» від 14 березня 2016 року, копія якої додана до позовної заяви. Вартість вищевказаної однокімнатної квартири АДРЕСА_5 загальною площею 48,4 м2 становить 658 320 грн, що підтверджується довідкою № 286 фонду фінансування будівництва виду А «ЖК ПОДОЛ-ГРАДЪ» від 04 лютого 2019 року.Вартість вищевказаної двокімнатної квартири АДРЕСА_6 загальною площею 84,4 м2 становить 744 040 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «ОБОЛОНЬ ТОРГСТАНДАРТ» від 16 травня 2018 року. Тобто, загальна вартість квартир, які належать Відповідачеві, на які Позивач просить суд накласти арешт, становить 2 804 060 грн, тоді як ціна позову - 2 744 507 грн 50 коп., тому забезпечення зазначеного позову шляхом накладення арешту на вищевказані квартири є цілком відповідним та співмірним із заявленими Позивачем вимогами, адже вартість квартир і ціна позову співпадають. Тобто, захід, про застосування якого просить суд Позивач, є цілком адекватним майновим інтересам (вимогам) останньої, адже його незастосування може призвести до більш тяжких наслідків у вигляді неможливості виконання рішення суду, зокрема, задоволених позовних вимог про визнання права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_4 (вартість Ѕ частини якої становить 700 850 грн), а також про стягнення з Відповідача 2 043 657 грн 50 коп.

На підставі ст.153 ч.1 ЦПК України заява розглянута без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується дана заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням відсутності підстав ризиків невжиття заходів забезпечення позову та їх доказів, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вважає за необхідне відмовити у задоволенні даної заяви.

Відповідно до ст.ст.149, 150 ч.1 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має на звернутися до суду.

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначає, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Згідно ст. 150 ч. 3 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_7 є спільною власністю позивача та відповідача, а тому підстав вважати, що квартира згодом буде відчужена без згоди позивача нема, оскільки сторонами вищевказана квартира була придбана в зареєстрованому шлюбі.

Крім того, вимога про забезпечення позову шляхом накладення арешту на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 та на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 є необґрунтованою, оскільки дані квартири не є предметом спору між сторонами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

В зв`язку з наведеним, суд вважає необхідним в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, оскільки в матеріалах поданої заяви про забезпечення позову відсутні докази, які б свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у даній справі, що свідчить про те, що наведені у заяві доводи, грунтуються лише на припущеннях, які не можуть бути покладеними в обгрунтування відповідної ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.150-153, 258-260, 261, 353 ЦПК України, п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України (2017 р.) -

У Х В А Л И В:

В задоволені заяви представника позивача - адвоката Дьоміна Д.С. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяН. М. Ларіонова