Ухвала суду № 95717105, 15.03.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/12691/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі судових засідань Винник С. М.,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Неділька О. В., процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора Чапляна С. Є.,

розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Костецького Євгена Йосифовича про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 62020000000000800 від 29 вересня 2020 року ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

15.03.2021 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Костецький Євген Йосифович, за погодженням прокурора другого відділу процесуального керівництва першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора Чапляна С., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні № 62020000000000800 від 29 вересня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2021, тобто до 17.03.2021, оскільки для цього необхідно вчинити ряд слідчих та процесуальних дії з метою повного та всебічного дослідження обставин вчинення ОСОБА_1 та іншими невстановленими учасниками злочинної організації кримінального правопорушення, виявлення обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, а також встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, причетних до вчиненого злочину. При цьому, ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не зменшилися та продовжують існувати, а відтак виникла необхідність у продовженні тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливо.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, зазначивши, що ризики не доведені, підозрюваний характеризується позитивно, має неповнолітню дитину та просить застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або зменшити розмір застави.

Підозрюваний підтримав думку захисника та зазначив, що був хворий на COVID-19, у зв`язку з чим останній не може перебувати в сізо.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000800 від 29.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наприкінці серпня 2020 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману з метою особистого збагачення.

Так, як вказує слідчий в клопотанні, наприкінці серпня 2020 року ОСОБА_1 одержав від невстановленої особи резюме ОСОБА_2 та інформацію про зацікавленість останнього у працевлаштуванні в Офісі Президента України або Кабінеті Міністрів України. Реалізуючи свій намір щодо заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, наприкінці серпня 2020 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що його резюме розглядається для працевлаштування, у відповідь на що ОСОБА_2 проінформував, що даним питанням від його імені буде займатися ОСОБА_3 .

Реалізуючи намір заволодіти грошовими коштами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 30.08.2020 під час телефонної розмови з ОСОБА_3 призначив останньому зустріч, яка відбулася 01.09.2020 близько 14 год. 30 хв. біля Центрального Будинку Офіцерів ВСУ за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 30/1. Під час вказаної зустрічі із ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , діючи з особистих корисливих мотивів, маючи на меті заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_2 , повідомив про можливість працевлаштувати ОСОБА_2 до Офісу Президента України або до Кабінету Міністрів України.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 , перебуваючи у Центральному Будинку Офіцерів ВСУ за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 30/1, під час особистої зустрічі з ОСОБА_3 . 28.09.2020 ОСОБА_1 підтвердив останньому можливість працевлаштування ОСОБА_2 в Офісі Президента України на одну з посад, які є вакантними у відповідності до інформації, опублікованої на офіційному сайті Офісу Президента України, а також додатково повідомив ОСОБА_3 про вартість послуг із працевлаштування у розмірі від 100 до 300 тисяч доларів США.

Усвідомлюючи незаконність вимог ОСОБА_4 про передачу грошових коштів, ОСОБА_3 прийняв рішення звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення шахрайства щодо ОСОБА_2 .

Надалі, реалізуючи свій план щодо заволодіння коштами ОСОБА_2 шляхом обману, 23.12.2020 ОСОБА_1 в телефонному режимі повідомив ОСОБА_3 , що питання призначення ОСОБА_2 вирішено позитивно і буде реалізовано у два етапи, з яких перший - це передача грошових коштів в сумі 100 000 доларів США.

У подальшому, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, реалізуючи свій план щодо заволодіння грошовими коштами шляхом обману, ОСОБА_1 під час зустрічі з ОСОБА_3 28.12.2020 в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , запевнив останнього у необхідності передати ОСОБА_1 200 000 доларів США в два етапи з метою подальшого призначення ОСОБА_2 на посаду в Офісі Президента України, зокрема ОСОБА_3 повинен передати ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 100 000 доларів США до призначення ОСОБА_2 , а також другу частину коштів у сумі 100 000 доларів США після призначення останнього на посаду Генерального директора Директорату з питань юстиції та правоохоронної діяльності Офісу Президента України.

ОСОБА_3 з метою викриття злочинної діяльності повідомив ОСОБА_1 про готовність погодити надання грошових коштів з ОСОБА_2 та передати вказану суму коштів.

З метою доведення до кінця свого злочинного умислу, направленого на шахрайське заволодіння грошовими коштами в особливо великому розмірі, за попередньою домовленістю 18.01.2021 близько 18 год. 40 хв., перебуваючи в готелі «АЛФАВІТО» готельному номері НОМЕР_2 за адресою: вул. Предславинська, 35Д в м. Києві, ОСОБА_1 в черговий раз гарантував ОСОБА_3 призначення ОСОБА_2 на посаду Генерального директора Директорату з питань юстиції та правоохоронної діяльності Офісу Президента України після передачі раніше обумовленої суми коштів. З метою виконання вимог ОСОБА_1 про надання грошових коштів ОСОБА_3 поклав грошові кошти в сумі 100 000 доларів США на стіл.

У подальшому ОСОБА_1 вказав ОСОБА_3 взяти пакет з грошовими коштами та йти з ним до його автомобіля, який знаходився у місці для паркування готелю «АЛФАВІТО» за адресою: вул. Предславинська, 35Д в м. Києві, де останній на вимогу ОСОБА_1 поклав у коробку, яка знаходилась на задньому сидінні автомобіля марки Opel Combo білого кольору д/н НОМЕР_1 , грошові кошти в сумі 100 000 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_4 знаходячись за вказаною адресою, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, реалізуючи умисел на заволодіння шляхом обману чужим майном в особливо великому розмірі, одержав від ОСОБА_3 частину раніше обумовленої суми у вигляді грошових коштів у сумі 100 000 доларів США (що станом на 18.01.2021 за курсом Національного банку України становить 2 805 240 грн.) начебто для подальшої їх передачі до Офісу Президента України через довірену особу, яка нібито працює в Офісі Президента України, за призначення ОСОБА_2 на посаду Генерального директора Директорату з питань юстиції та правоохоронної діяльності Офісу Президента України, маючи при цьому намір не передавати зазначені грошові кошти, а заволодіти ними.

Після отримання вказаних грошових коштів у сумі 100 000 доларів США ОСОБА_1 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочинного умислу на вчинення кримінального правопорушення до кінця у зв`язку з тим, що його злочинна діяльність була припинена працівниками правоохоронних органів.

18.01.2021 о 19 год. 25 хв. старшим слідчим в особливо важливих справах другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_1 затримано за підозрою у вчиненні останнім злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

У подальшому, 19.01.2021 слідчим за погодженням з прокурором ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2021 у справі № 757/2779/21-к до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених кримінальним процесуальним кодексом України, у розмірі 2 800 000 (два мільйона вісімсот тисяч) гривень.

Строк тримання під вартою обчислюється з 19 год. 25 хв. 18.01.2021 року по 19 год. 25 хв. 17.03.2021 року включно, але не більше строку досудового розслідування.

Постановою першого заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000800 від 29.09.2020 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, до 3 місяців, тобто до 18.04.2021

Під час досудового розслідування встановлені обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушень, які підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме:

- рапортом ГОУ ДБР про направлення матеріалів до органу досудового розслідування;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_3 від 29.09.2020; від 15.01.2021 з додатками; та від 18.01.2021 року;

- відповіддю ГУ БКОЗ СБУ на доручення слідчого надано в порядку ст. 40 КПК України від 06.10.2020 № 192/10-06-02/20;

- листом ДКР СБУ від 30.09.2020 № 2/3/4-7563нт;

- відповіддю ДКР СБУ на доручення слідчого наданого в порядку ст. 40 КПК України від 08.10.2020 № 21314-7740нт;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 13.01.2021;

- протоколом вручення грошових коштів від 18.01.2021;

- протоколом обшуку місця проживання ОСОБА_1 від 19.01.2021;

- протоколом огляду вилучених грошових коштів в у ході невідкладного обшуку автомобіля Opel Combo білого кольору д/н НОМЕР_1 від 18-19.01.2021;

- протоколом огляду вилучених речей під особистого обшуку затриманого ОСОБА_1 від 19.01.2021;

- протоколом затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України від 18.01.2021;

- протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи від 15.12.2020;

- протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи від 05.01.2021;

- іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_1 запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, а відтак доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

Так, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 , за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.

За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При визначені розміру застави, слідчий суддя враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінальних правопорушень, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, відомості, які характеризують особу підозрюваного та вважає за можливе зменшити визначений ухвалою слідчого судді розмір застави, розмір якої визначити у сумі 1 000 000, 00 грн., який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Крім цього, обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із смт Козин Обухівського району Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 18 квітня 2021 року включно.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Довгалівка Червоноармійського району Рівненської області, громадянина України, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 18 квітня 2021 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020000000000800 від 29 вересня 2020 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у розмірі 1 000 000, 00 грн, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із смт Козин Обухівського району Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

р/р № UA128201720355259002001012089

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ.

Строк обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 18 квітня 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І. В. Литвинова