Рішення № 9571670, 30.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/7430.04.10 За позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Джі Ей Україна»

про стягнення 2637,73 грн.

                                                                                           Суддя           Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Брусника А.М. –представник по довіреності від 14.01.2010р.

від відповідача: не з’явились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Джі Ей Україна»в порядку регресу 2637,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини працівника відповідача при виконанні ним службових обов’язків було завдано майнової шкоди позивачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2010р. порушено провадження по справі № 53/74, розгляд справи призначено на 22.03.2010р.

У зв’язку з нез’явленням в засідання суду повноважного представника відповідача, а також невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 18.02.2010р. ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2010р. розгляд справи було відкладено на 12.04.2010р.

          Ухвалою суду від 22.03.2010р. було здійснено заміну відповідача з Дочірнього підприємства «Ей Джі Ей Україна»на Товариство з обмеженою відповідальністю «Ей Джі Ей Україна».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2010р. здійснено заміну позивача з Акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам ЗАТ «ПРОСТО-страхування»на Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»та відкладено розгляд справи на 30.04.2010р.

За заявою судді від 14.04.2010р. ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2010р. заступник Голови Господарського суду міста Києва продовжив строк вирішення спору на один місяць.

Представник позивача в судовому засіданні 30.04.2010р. надав пояснення по суті позовних вимог.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з’явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 18.02.2010р., від 22.03.2010р. та від 12.04.2010р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році»(пункт 23).

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 18.02.2010р., від 22.03.2010р. та від 12.04.2010р., про що свідчить відмітка про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.04.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2006 року між позивачем (страховик) та Приватним підприємством «АДІС»(страхувальник) було укладено договір страхування № 108927 серії АТК (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту –Договір страхування).

Об’єктом Договору страхування є, зокрема, автомобіль «ЗАЗ 110207», державний номер 7654 НІ (транзитні номерні знаки).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема –пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 29.11.2006р. на пров. Кіровоградському, 4 в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «ЗАЗ 110207», державний номер АА 7409 ВС, під керуванням Зимухи Валерія Васильовича, який на момент скоєння ДТП був працівником ПП «АДІС», що підтверджується випискою з наказу № 6 від 17.07.2006р., а також автомобіля «ГАЗ 2705», державний реєстраційний номер 312-53 КА, під керуванням Коломійця Ігоря Івановича, який на момент скоєння ДТП був працівником ТОВ «Ей Джі Ей Україна», що підтверджується повідомленням про настання випадку та постановою Шевченківського районного суду м. Києва.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 20.12.2006р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Коломієць І.І. п. 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Останнього визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Як слідує з Акту № 1925/5086 від 11.12.2006р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ЗАЗ 110557», державний номер АА 7409 ВА, склала 2620,36 грн. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування №5086 від 07.03.2007р., яка належить до виплати страхувальнику, становить 2637,73 грн. (копія в матеріалах справи), яка і була виплачена страховиком.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь страхувальника страхове відшкодування в розмірі 2637,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2800 від 13.03.2007р. (копія в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи Страховим актом №142/АТ від 12.03.2007р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою №04-1501 від 04.02.2009р. (копія в матеріалах справи).

На час розгляду справи сума завданих збитків позивачу відповідачем не перерахована.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Коломієць І.І. під час ДТП був працівником відповідача.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі 2637,73 грн.

Судові витрати позивача у розмірі 338,00 грн. (102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ей Джі Ей Україна»(03083, м. Київ, просп. Науки, 61, ідентифікаційний код 30057302, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(01601, МСП, м. Київ, вул. О.Гончара, 65, ідентифікаційний код 24745673) грошові кошти в сумі 2637,73 грн. (дві тисячі шістсот тридцять сім гривень 73 копійок) та судові витрати у розмірі 338,00 грн. (триста тридцять вісім гривень 00 копійок).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    Грєхова О.А.