Вирок № 95716663, 22.03.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

№707/2102/19

1-кп/707/66/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2021 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

з участю секретарів Культенко Н.В., Щербак-Стерниш Д.П.

прокурора Бердник В.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників Манзар Т.В., Мартьянова В.І.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого Гаврильченко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №12018250270001275 від 19.10.2018р. про обвинувачення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в м.Черкаси, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого на утриманні малолітню дочку, працюючого представником компанії Універсальне агенство «Профарма», раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

в с т а н о в и в:

19.10.2018р. о 13-27год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Хонда Акорд, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по захисній дамбі в м.Черкаси від центру м.Черкаси в напрямку с.Свидівок Черкаського району Черкаської області, поблизу бази відпочинку «Селена» по вул.Дахнівська, 21 в м.Черкаси, порушуючи вимоги пунктів 2.3 б), 12.3 ПДР України, не стежив за дорожньою обстановкою, був неуважний, не обрав безпечної швидкості руху та не вжив заходів щодо своєчасного застосування екстренного гальмування, внаслідок чого здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку зліва від автомобіля Хонда Акорд, д.н.з. НОМЕР_1 , та порушуючи вимоги пунктів п.п.10.1, 11.14 ПДР України, не переконавшись в безпеці своїх дій, велосипедист здійснив зміну напрямку свого руху вправо, чим змусив водія автомобіля Хонда Акорд ОСОБА_1 застосувати екстренне гальмування, яке він своєчасно не застосував.

Внаслідок вказаної ДТП велосипедист ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичної експертизи №03-01/888 від 24.10.2018р. отримав тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, яка у своєму перебігу призвела до здавлення головного мозку, та від вказаних тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 помер, знаходячись у КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги Черкаської міської ради». При судово-токсикологічній експертизі крові трупа спирти не виявлені.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля Хонда Акорд, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , а саме пунктів 2.3 б), 12.3 ПДР України, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №4/158 від 02.04.2019р. знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП та настанням наслідків у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_3 .

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав повністю. Цивільний позов не визнав повністю. Пояснив, що вдень 19.10.2018р. він їхав на автомобілі Хонда Акорд, д.н.з. НОМЕР_1 біля бази відпочинку «Селена» в м.Черкаси. Дорога була вузька, на дорозі були ями. Було світло, видимість була хороша. Рухався зі швидкістю десь 50-55км/год. Він був тверезий. По лівій стороні по зустрічній смузі руху в попутному напрямку їхав велосипедист, який змінив напрямок руху і почав переїзджати дорогу перед його автомобілем. Він збив велосипедиста, який впав йому на лобове скло автомобіля і перекинувся через автомобіль. Він загальмував і зупинився, викликав швидку і поліцію. Вказав, що коли велосипедист змінив напрямок свого руху і став переїзджати дорогу, то до нього було десь 5-7 метрів. Яка була швидкість велосипедиста він не знає, приблизно середня швидкість. Просив його виправдати, а у задоволенні позову потерпілого відмовити.

Незважаючи на те, що обвинувачений свою вину не визнав, його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_4 , даними у судовому засіданні, який пояснив, що коли були події він точно не пам`ятає. Він бачив, як в м.Черкаси в районі бази відпочинку «Селена» зі сторони Дахнівки з мосту виїхав велосипедист. В напрямку с.Свидівок поїхав автомобіль. Він сів за кермо свого автомобіля і почув скрежет, скрип гальм і звуковий сигнал. Вказав, що він був десь за 100метрів від місця ДТП. Він вийшов зі свого автомобіля, підійшов ближче до місця події і побачив, що автомобіль Хонда Акорд збив велосипедиста. Вказав, що велосипедист різко змінив напрямок руху і його збив автомобіль. Велосипедист рухався по зустрічній стороні руху біля обочини і повернув вправо. Автомобіль вдарив велосипедиста лівим переднім крилом і зеркалом. ДТП сталося на попутній, правій смузі руху, десь за один метр від обочини. На його думку, автомобіль Хонда Акорд рухався зі швидкістю десь 60км/год.;

- показаннями експерта ОСОБА_5 , допитаного у судовому засіданні, який пояснив, що він виконував по справі автотехнічну експертизу. У вихідних даних про призначення експертизи була вказана швидкість руху велосипедиста 8-10км/год. Свій висновок він повністю підтвердив;

- показаннями свідка ОСОБА_6 , допитаної у судовому засіданні, яка пояснила, що на момент події вона працювала слідчим і складала протокол слідчого експерименту. Вихідні дані їй дав обвинувачений, що там було детально не пам`ятає, як у протоколі написано так і було. Додатково пояснила, що захисник (адвокат) ОСОБА_1 приїхав на місце проведення слідчого експерименту і лише після цього розпочали слідчі дії. ОСОБА_1 був присутній. Захисник був присутній з початку і до кінця слідчого експерименту;

- даними протоколу огляду місця події від 19.10.2018р. зі схемою ДТП та фототаблицею, згідно яких встановлено та описано обстановку на місці події, положення автомобіля, велосипеда, зафіксовано місце зіткнення, пошкодження (а.с.198-205 Т.1);

- даними постанови про визнання речовим доказом від 22.10.2018р., згідно якої визнано речовими доказами автомобіль Хонда Акорд, д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ та страховий поліс (а.с.207-208 Т.1);

- даними постанови про визнання речовим доказом від 22.10.2018р., згідно якої визнано речовим доказом велосипед марки «Україна» (а.с.209 Т.1);

- даними висновку експерта №03-01/888 від 24.10.2018р., згідно якого вказано, що причиною смерті ОСОБА_3 є черепно-мозкова травма, яка у своєму перебігу призвела до здавлення головного мозку. Вказана травма виникла від дії тупого/тупих предмета/предметів, можливо в час та за обставин ДТП, обставини якої викладені в ухвалі суду про призначення експертизи та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Виявлено ряд інших тілесних ушкоджень. Між виявленими тілесними ушкодженнями та настанням смерті існує прямий причинний зв`язок. У крові трупа спирти не виявлені. (а.с.216-218 Т.1);

- даними висновку експерта №4/894 від 17.12.2018р., згідно якого вказано, що до моменту ДТП деталі рульового керування автомобіля Хонда Акорд, д.н.з. НОМЕР_2 , знаходилися у працездатному стані. Відповідно до вимог п.31.4.2 г) ПДР України експлуатація даного транспортного засобу заборонялася, однак у наданих умовах встановити причини зниження рівня рідини гідропідсилювача керма не представилось можливим (а.с.222-226 Т.1);

- даними висновку експерта №4/112 від 27.02.2019р., згідно якого вказано, що до момент ДТП рульове керування, ходова частина та робоча гальмівна система автомобіля Хонда Акорд, д.н.з. НОМЕР_2 , знаходилися у працездатному стані. Оскільки виявлено підтікання рідини, що відбувається з елементів гідравлічного підсилювача керма та рідина у живильному бачку знаходилася ніжче мінімально допустимого рівня, тому згідно з вимогами п.31.4.2 г) ПДР України експлуатація даного транспортного засобу заборонялася. Оскільки товщина гальмових дисків не відповідає вимогам підприємства-виробника, тому згідно з вимогами п.31.4.1. а) ПДР України експлуатація вказаного транспортного засобу заборонялася. Водій ОСОБА_1 мав можливість виявити підтікання рідини гідропідсилювача та зниження рівня рідини у бачку шляхом огляду ТЗ перед виїздом. Водій ОСОБА_1 мав можливість виявити зношення гальмових дисків шляхом проведення технічного огляду автомобіля (а.с.230-240 Т.1);

- даними висновку експерта №4/910 від 28.12.2018р., згідно якого вказано, що в первинний контакт вступала передня ліва бокова частина автомобіля Хонда Акорд, д.н.з. НОМЕР_2 , а саме передній бампер, переднє ліве крило, передній лівий сигнал повороту та права бокова частина велосипеда (а.с.244-249 Т.1);

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 01.03.2019р. за участі ОСОБА_1 в присутності його захисника Юрченко Б.М. та понятих, зі схемою та фототаблицею, згідно яких ОСОБА_1 на місці події показав і розказав, як саме відбувалась ДТП 19.10.2018р., фактично підтвердивши фабулу обвинувачення. Зауважень до протоколу ні в кого не було. Вказано, що зі схемою ОСОБА_1 згоден (а.с.1-9 Т.2). Вказаний протокол суд вважає належним і допустимим доказом, а клопотання захисника Манзар Т.В. з даного приводу суд вважає необгрунтованим і безпідставним. Доводи захисника про те, що під час проведення слідчого експерименту не було захисника Юрченка Б.М. - суд вважає необгрунтованими і надуманими;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 29.03.2019р. за участі ОСОБА_1 в присутності його захисника Юрченко Б.М. та понятих, згідно якого було проведено дійсне сповільнення гальмування автомобіля Хонда Акорд (а.с.10-13 Т.2);

- даними висновку експерта №4/158 від 02.04.2019р., згідно якого, зокрема, вказано, що у момент виникнення небезпеки для руху водій автомобіля Хонда Акорд, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 мав технічну можливість своїми одноособовими діями уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_3 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди. У причинному зв`язку з виникненням даної ДТП, з технічної точки зору, знаходилася зміна напрямку руху велосипедистом ОСОБА_3 на смугу руху автомобіля Хонда Акорд під керуванням ОСОБА_1 у момент, коли останній мав технічну можливість своїми одноособовими діями уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_3 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди (а.с.18-21Т.2).

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що він є сином загиблого ОСОБА_3 , прямим свідком події він не був. Цивільний позов, що ним заявлений до обвинуваченого ОСОБА_1 , підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

У судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_7 , яка є сестрою потерпілого, однак ніяких суттєвих даних, які б підтверджували чи спростовували обставини справи, свідок не повідомила. Прямим свідком події вона не була.

У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_8 , який на момент події працював слідчим. Пояснив, що він підписував протокол слідчого експерименту, що там було не пам`ятає, як у протоколі написано так і було. Ніяких суттєвих даних, які б підтверджували чи спростовували обставини справи, свідок не повідомив.

Суд вважає, що протокол ОМП від 19.10.2018р.зі схемою ДТП та фототаблицею (а.с.198-205 Т.1) є належним і допустимим доказом по справі, як і похідні від нього докази, а клопотання захисника Манзар Т.В., заявленого в судових дебатах, про визнання доказів недопустимими, а саме визнання недопустимим протоколу огляду місця події від 19.08.2018р. зі схемою ДТП та додатками, та визнання недопустимими похідних від нього доказів, - є необгрунтованим, недоведеним та безпідставним. У прохальній частині клопотання захисником вказано про протокол огляду від 19.08.2018р., хоча насправді ДТП відбулось 19.10.2018р. і протокол ОМП складено 19.10.2018р., тому у суду відсутні підстави визнавати допустимим чи недопустимим доказом протокол від 19.08.2018р., якого не існує. Суд вважає, що протокол ОМП від 19.10.2018р. складено із дотриманням вимог КПК України щодо його оформлення, протокол підписаний учасниками даної процесуальної дії, в протоколі відображена інформація, необхідна для встановлення фактичних обставин справи. Нормами КПК України не передбачено необхідності отримання ухвали суду для проведення огляду транспортного засобу працівниками поліції при огляді місця події внаслідок ДТП.

Суд критично оцінює показання ОСОБА_1 щодо невизнання ним своєї вини та невизнання ним обставин вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.286 КК України, оскільки його показання спростовуються вищевказаними доказами по справі. Такі показання суд вважає позицією захисту та намаганням обвинуваченого уникнути справедливого та законного покарання за вчинене діяння.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, особу обвинуваченого, який є одруженим, працюючим, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться; раніше несудимий, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Обставини, що пом`якшують покарання - відсутні.

Обставини, що обтяжують покарання - відсутні.

Також, суд враховує досудову доповідь органу пробації, згідно висновку якої орган пробації вважає, що ймовірність вчинення повторного правопорушення ОСОБА_1 є низькою, виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить небезпеки для суспільства (а.с.86-87 Т.1).

Тому, суд вважає необхідним кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк, у межах санкції ч.2 ст.286 КК України. На висновок суду щодо необхідності застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк вплинула і та обставина, що ОСОБА_1 допустив керування транспортним засобом Хонда Акорд, не перевіривши належним чином технічний стан автомобіля, зокрема згідно вимог п.31.4.2 г) та п.31.4.1. а) ПДР України експлуатація вказаного транспортного засобу заборонялася (більш детально порушення описано у висновках вищевказаних експертиз).

Враховуючи в сукупності всі обставини справи, тяжкість злочину, особу винного, досудову доповідь органу пробації, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого вимоги ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, оскільки ОСОБА_1 хоча свою вину і не визнав, однак до кримінальної відповідальності притягується вперше, працюючий, одружений, має на утриманні малолітню дочку, вчинений злочин є з необережною формою вини, на момент вчинення діяння ОСОБА_1 був тверезий, обтяжуючі обставини по справі відсутні, тому обвинуваченого можливо перевиховати без ізоляції від суспільства.

Що стосується питання вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 , з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.121-126 Т.1), суд вважає наступне.

Згідно ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. У випадках, передбачених законом, цивільний позов може подати прокурор.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована в Страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Глобус» згідно поліса №АМ/2713099, строком дії договору з 26.05.2018р. по 25.05.2019р. (а.с.26 Т.2).

Згідно письмових доказів, що додані потерпілим до цивільного позову, вбачається, що майнова шкода, завдана потерпілому кримінальним правопорушенням, підтверджується на суму: 7418,90грн. - витрати на проведення поховання, 15150грн. - витрати на спорудження надгробного пам`ятника; витрати на поминальні обіди у розмірі 9704грн., витрати на лікування і придбання лікарських засобів в сумі 4641,02грн. Розмір понесених витрат потерпілим підтверджений та доведений наданими до суду письмовими доказами. Тому, цивільний позов в частині стягнення з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Глобус» та ОСОБА_1 на користь потерпілого матеріальної шкоди підлягає до задоволення відповідно заявлених позовних вимог та згідно положень ст.ст.22, 1166 ЦК України, ст.129 КПК України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів».

Суд вважає, що цивільний позов щодо стягнення моральної шкоди з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Глобус» та ОСОБА_1 на користь потерпілого підлягає до часткового задоволення відповідно до положень ст.ст.23, 1167 ЦК України, оскільки суд вважає, що потерпілому ОСОБА_2 була завдана моральна шкода, що виразилась в моральних стражданнях, переживаннях, порушенні нормальних життєвих зв`язків, пов`язаних із втратою рідного батька, враховуючи принципи розумності та справедливості щодо стягнення шкоди, судову практику, що склалася, суд вважає, що заявлений потерпілим розмір моральної шкоди є завищений та вважає необхідним стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 40000грн. та стягнути із Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь потерпілого моральну шкоду в розмірі 30000грн. В решті позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди необхідно відмовити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Згідно ст.124 КПК України, з обвинуваченого необхідно стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 6864грн.

Згідно ст.124 КПК України з обвинуваченого необхідно стягнути на користь потерпілого ОСОБА_2 процесуальні витрати, а саме витрати на правову допомогу в розмірі 16000грн.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді п`ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням терміном на три роки.

На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути із Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Глобус» на користь потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , завдану матеріальну шкоду: 7418,90грн. - витрати на проведення поховання, 15150грн. - витрати на спорудження надгробного пам`ятника та моральну шкоду в розмірі 30000грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , завдану матеріальну шкоду: 9704грн. - витрати на поминальні обіди, 4641,02грн. - витрати на лікування і придбання лікарських засобів та моральну шкоду в розмірі 40000грн., а також стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 16000грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз по справі на загальну суму 6864грн.

Речові докази:

- автомобіль Хонда Акорд, д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від25.05.2017р., що знаходяться у обвинуваченого ОСОБА_1 - залишити останньому за належністю, знявши арешт із вказаного майна;

- велосипед марки «Україна», що знаходиться на території Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області - повернути потерпілому ОСОБА_2 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а особою, яка перебуває під вартою - протягом 30 днів з дня вручення їй копії вироку.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження за заявою можуть отримати в суді в секретаря копію вироку.

Суддя: О. М. Суходольський