Рішення № 95716502, 18.03.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8232/20

Номер провадження2/711/344/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

18 березня 2021 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого - судді: Казидуб О.Г.

при секретарі: Зайцевій О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: АТ КБ «Приватбанк» про звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Придніпровського районного суду з позовом до Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Київ) (м. Черкаси, пр.-т Хіміків, 50) про звільнення майна з-під арешту. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка є мамою ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме, 21/50 частин будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться по АДРЕСА_2 на території Черкаської міської ради, що належала померлій на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2-878 від 15.03.2011 року та земельна ділянка площею 0,0394 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд розташована по АДРЕСА_1 на території Черкаської міської ради, що належала померлій на підставі Свідоцтва про право на спадщину № 2-882 від 15.03.2011 року.

Вказує, що він звернувся із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, проте, в той же день він отримав усну відмову у відкритті спадкової справи і видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що було пропущено шестимісячний строк з дня відкриття спадщини.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 березня 2020 року по справі № 712/16585/19 ОСОБА_1 надано додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2 . У строк встановлений судом він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2

Нотаріусом було відкрито спадкову справу, проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв`язку з тим, що дане майно, яке належить ОСОБА_2 був накладений арешт Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.01.2016 року Придніпровським ВДВС Черкаського МУЮ в межах виконавчого провадження № 49403545.

Просить суд звільнити з-під арешту нерухоме майно, що належало на праві власності ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державного виконавця Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ від 05.01.2016 року в межах виконавчого провадження № 49403545 та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис від 12.01.2016 року за № 12914626 про арешт всього нерухомого майна ОСОБА_2

08 грудня 2020 року ухвалою суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

29 січня 2021 року ухвалою суду, занесеної до протоколу судового засідання, в якості третьої особи залучено АТ КБ «Приватбанк».

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сучило А. О. через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі сторін. Також зазначив, що борг у розмірі 21313,32 грн. позивачем було погашено у повному обсязі, а отже, фактично виконано рішення суду і, тому, немає необхідності обтяжувати нерухоме майно позивача. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Приднпіровського відділу ДВС м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник третьої особи АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У відповідності до ст. 280 ЦПК суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до дублікату Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 березня 2011 року, право власності на 21/50 частину жилого будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_3 було зареєстровано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 березня 2011 року, право власності на земельну ділянку площею 394 кв.м., в т.ч. 6 кв.м. - у спільну часткову власність, призначену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, к/н № 7110136700-04-058-0027 7110136700-04-058-0028, нормативною грошовою оцінкою сорок сім тисяч п`ятсот шістдесят п`ять гривень, що розташована на території Черкаської міської ради по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Відповідно до Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином померлої ОСОБА_2 .

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.03.2020 року по справі № 712/16585/19 ОСОБА_1 надано додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2 .

У строк встановлений судом він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .

Нотаріусом було відкрито спадкову справу, проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв`язку з тим, що дане майно, яке належить ОСОБА_2 .був накладений арешт Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.01.2016 року Придніпровським ВДВС Черкаського МУЮ в межах виконавчого провадження № 49403545.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 223831863, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер:49403545, виданий 05.01.2016 , видавник: Придніпровський ВДВС Черкаського МУЮ, накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна. Обтяжувач: Придніпровський відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 ; опис предмета обтяження: все нерухоме майно в межах суми звернення стягнення: 21313,32 грн.

Таким чином, з метою захисту свого порушеного права на отримання спадщини після смерті матері, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 №6(в редакції від 30.06.1978 №5) надані роз`яснення, що вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Нормами частин 1 та 2 ст. 321 ЦК України регламентовано, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а особа може бути обмежена в здійсненні права власності лише у випадках та в порядку, встановленому законом.

Згідно до ст. 391 ЦК України, власник майна може вимагати скасування заборон в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об`єктивний і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.

За правилами ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент винесення постанови про накладення арешту), арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» (чинна редакція) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Позивач має намір розпорядитися належним йому правом, а саме оформити спадщину після смерті матері, проте через наявність арешту позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Крім того, як вбачається із копії квитанції № 0.0.2043537825.1 від 09.03.2021, ОСОБА_1 було сплачено АТ КБ «Приватбанк» 21313 грн.32 коп. в рахунок погашення заборгованості за позовом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав).

Невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек (частина 1 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з абзацом 2 пункту 7 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1844/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.12.2012 року за №2102/22414, у разі коли при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до якої державній реєстрації підлягає припинення обтяження речового права на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в Державному реєстрі прав, встановлено наявність запису про таке обтяження в Реєстрах, державний реєстратор переносить відомості запису про таке обтяження до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію припинення обтяження речового права на нерухоме майно вносить запис про припинення такого обтяження до Державного реєстру прав.

З системного аналізу зазначених норм права випливає, що відновлення порушеного права позивача, не можливе без виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису від 12.01.2016 за № 12914626 (спеціальний розділ), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27796760 від 12.01.2016 року про арешт нерухомого майна.

На підставі вищевикладеного, суд враховує, що на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право позивача на спадщину, внаслідок чого він позбавлений змоги оформити спадщину після смерті матері, проте підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб, а саме шляхом зняття арешту з майна та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису від від 12.01.2016 за № 12914626 (спеціальний розділ), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27796760 від 12.01.2016 року про арешт нерухомого майна.

Керуючись ст.ст.4, 12, 81, 237, 263-265, 268 ЦПК України, Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: АТ КБ «Приватбанк» про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити з-під арешту нерухоме майно, що належало на праві власності ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державного виконавця Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ від 05.01.2016 року в межах виконавчого провадження № 4940354.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження оє`ктів нерухомого майна запис від 12.01.2016 за № 12914626 (спеціальний розділ), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 27796760 від 12.01.2016 року про арешт нерухомого майна ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційної інстанції.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст судового рішення складено 18 березня 2021року.

Головуючий: О. Г. Казидуб