Рішення № 9571599, 24.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/74624.03.10

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Житомироблпаливо»до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», Асоціації «Фінансових, промислових і торгових підприємств»«Донбаський розрахунково-фінансовий центр»про стягнення 2877,58 грн., за участю представників позивача –Басюка В.І., довіреність №1186 від 12.10.2009 року, відповідача-1 –Майданіка В.В., довіреність №344-НЮ від 03.02.2009 року, відповідача-2 –Зінченка Є.В., довіреність №1832/1 від 09.06.2009 року,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Житомироблпаливо»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(далі –відповідач-1) та Асоціації «Фінансових, промислових і торгових підприємств»«Донбаський розрахунково-фінансовий центр» (далі – відповідач-2) про стягнення з відповідачів на корить позивача, пропорційно ступеня вини кожного з них, збитків від вартості нестачі вугілля в сумі 2877,58 грн.

Позивач зазначав, що 05.07.2009 року на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліпромінвест»(постачальник) договору №40 від 04.01.2007 відповідач-2 як вантажовідправник відвантажив 58 т вугілля марки ДГК 50-100 за залізничною накладною № 51170425 напіввагон № 65489254, перевізник –відповідач 1 Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця».

Комерційним актом АА 001435/2 від 11.07.2009р підтвердилася нестача вугілля у розмірі 3 850,00 кг після комісійного переважування зазначеного вагону 11.07.2009р. (ст. відправлення –Красноармійськ Донецької залізниці, станція призначення –Коростень Південно-Західної залізниці).

Посилаючись на те, що з вини відповідачів йому заподіяні збитки у розмірі вартості втраченого вугілля за вирахуванням норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто, позивач просив задовольнити позов та стягнути з останніх на свою користь 2 877,58 грн. недостачі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.01.2010 року.

15.01.2010 року через канцелярію суду відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, яким проти позову до нього заперечував.

19.01.2010 року через канцелярію суду відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, де просив суд в позові ВАТ «Житомироблпаливо»до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні 20.01.2010 року представник позивача надав суду уточнення позовних вимог, в якому просив стягнути 2877,58 грн. вартості нестачі вугілля з винної сторони за визначенням суду .

Через канцелярію суду 02.03.2010 року відповідач-2 надав доповнення до відзиву на позовну заяву і просив розглядати справу за його відсутності.

У судовому засіданні 24.03.2010 року представник позивача надав розрахунок ціни втраченого вугілля, за яким вартість нестачі вугілля становить 1439,13 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги до відповідача 2 не підлягають задоволенню, а до відповідача 1 – підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.01.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Житомироблпаливо»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліпромінвест»(постачальник) був укладений договір № 40, згідно з якими постачальник зобов’язується відвантажити та передати покупцю вугільну продукцію (товар), а покупець прийняти та оплатити одержаний товар на умовах передбачених даним договором.

На виконання умов договору вантажовідправник, яким є відповідач-2 забезпечив постачання на адресу позивача вугілля антрацит марки ДГК 50-100. Згідно залізничної накладної № 51170425 обсяг вугілля вказаний 58 т вугілля завантажувалось засобами відправника, захисне маркування здійснене вапном, маса вантажу визначена відправником, що підтверджено підписом його представника.

Комерційним актом АА № 001435/2 від 11.07.2009р стверджується те, що відповідачем-1 фактично передано позивачу 54 150,00 кг вугілля в технічно та комерційно справному вагоні, замість зазначених 58000,00 кг. вугілля в залізничній накладній № 51170425 напіввагон № 65489254 .

Згідно Комерційного акта ст. Коростень Південно-західної вантаж, якого недостає, в вагоні міститися міг. В вагоні над 6 та 7 люками по ходу поїзда заглиблення вантажу розміром: на ширину вагона, довжиною 2000 мм, глибиною 200 мм. На решті площі вагону навантаження бугроподібне, маркування вапном, в місці заглиблення маркування відсутнє. Двері та люки закриті, течі вантажу нема. Вантаж прибув в технічно та комерційно справному вагоні.

Платіжним дорученням №3357 від 15.10.2010 року 58 т зазначеного вугілля було оплачено позивачем.

Отже, відповідач-2 передав відповідачу-1 для перевезення вугілля в технічно справному вагоні, при непорушному маркуванні вапном (було здійснено маркування вапном, що підтверджується відміткою про маркування в накладній № 51170425), і тому правові підстави для задоволення позовних вимог до Асоціації «Фінансових, промислових і торгових підприємств»«Донбаський розрахунково-фінансовий центр»відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги до відповідача 2 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Судом встановлено, що комерційний акт складений у відповідності з Правилами складання актів.

Згідно ст. 105 Статуту залізниць України, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Згідно пункту “а” ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідно до абзацу 7 пункту 3.3. Роз'яснення Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 р. “Про деякі питання, що виникають з перевезення вантажів залізницею”, із змінами і доповненнями, якщо у комерційному акті відсутній докладний опис обставин, за яких сталося незбереження вантажу, залізниця несе за це відповідальність, доки не доведе відсутність своєї вини.

Наявність поглиблень може свідчити про несанкціоноване виймання при транспортуванні. У змісті комерційного акту АА № 001435/2 від 11.07.2009р не вказано та залізницею не надано доказів щодо причин утворення даних поглиблень.

Таким чином, відомості, викладені в комерційному акті, підтверджують, що нестача вантажу склалася з вини перевізника –залізниці.

Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Проте, всупереч зазначеній статті Статуту, відповідач-1 не довів належними та допустимими доказами того, що нестача прийнятого до перевезення вантажу виникла не з його вини.

Пунктом статті 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі.

Таким чином, недостача сталася з вини перевізника, так як, вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, з ознаками втрати вантажу під час перевезення.

Отже, позовні вимоги до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»як перевізника недопоставленого вантажу про відшкодування збитків у вигляді вартості нестачі 2,69 т. вугілля є обґрунтованими.

Однак, позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості недопоставленого вантажу в розмірі 2877,58 грн. згідно розрахунку здійсненого на підставі видаткової накладної № 274 від 05.07.2009 року підписаної ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліппромінвест».

Статтею 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Оскільки, позивач при зверненні з позовом до суду нарахував вартість недостачі вантажу не за документами відправника, які б підтверджували кількість і вартість вантажу, тому суд не приймає зазначений розрахунок позивача тому, що він здійснений з порушеннями вимог ст. 115 Статуту залізниць України.

Згідно розрахунку позивача, наданого ним в судовому засіданні 24.03.2010 року, який здійснено на підставі документу вантажовідправника, вартість 2,69 т недопоставленого вантажу становить 1439,13 грн. з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто.

Отже, позовні вимоги до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»як перевізника недопоставленого вантажу про відшкодування збитків у вигляді вартості нестачі 2,69 т. вугілля є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в розмірі 1439,13 грн., в іншій частині позову до відповідача 1 слід відмовити.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача-1 пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»(01000, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства «Житомироблпаливо»(юридична адреса: 10014, м. Житомир, майдан Рад, 2; фактична адреса: 10001, м. Житомир, вул. Ватутіна, 63-а, код 01881706) 1 439 (одну тисячу чотириста тридцять дев’ять) грн. 13 коп. збитків, 51 (п’ятдесят одну) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»відмовити.

4. В позові до Асоціації «Фінансових, промислових і торгових підприємств»«Донбаський розрахунково-фінансовий центр»відмовити.

5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені ГПК України.

Суддя Чебикіна С.О.