Рішення № 95715718, 03.03.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3508/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонська область за участю в в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "НЕКСАЙ" про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.11.2020 року № 171785,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпеки, відповідач-1), Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (відповідач-2), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 03.11.2020 №и 171785 про застосування штрафу в сумі 34000 грн.

Ухвалою суду від 16 листопада 2020 року відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач в позові зазначає, що підставою для винесення в.о. заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Херсонська область) постанови № 171785 від 03 листопада 2020 року є акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10 вересня 2020 року № 238644, який складено уповноваженими особами управління Укртрансбезпеки у Черкаській області про перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. В акті вказано, що транспортний засіб належить ОСОБА_1 , водій ОСОБА_2 підписав акт перевірки без зауважень. Актом та іншими документами (акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0017960 від 10 вересня 2020 року, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 027533 від 10 вересня 2020 року, талон зважування та розрахунку плати за проїзд № 1515 від 10 вересня 2020 року) зафіксовано, що на транспортному засобі DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепі KRONE реєстраційний номер НОМЕР_2 10 вересня 2020 року згідно товарно - транспортної накладної № 1308294 від 09.09.2020 року водій ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу сої.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником транспортних засобів, але не є автомобільним перевізником та не здійснює перевезень вантажів самостійно або з допомогою найманих осіб. Вантажний автомобіль та напівпричіп в законному порядку було надано у користування громадянину ОСОБА_2 . Під час вчинення порушення ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу для ТОВ "НЕКСАЙ". Позивач стверджує, що він не є суб`єктом правопорушення і не може нести відповідальність відповідно до ст.ст. 48, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", якими керувалось Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки при винесенні постанови.

Ухвалою від 19.01.2021 залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "НЕКСАЙ". Вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, призначено підготовче засідання на 10.02.2021 на 14 год. 00 хвил.

10.02.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Укртрансбезпеки, в якому відповідач-1 заперечує проти позову, вказує на те, що згідно направлення на перевірку від 03.09.2020 №010978 посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Черкаській області 10.09.2020 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами складено акт №238644 від 10.09.2020. В ході перевірки встановлено та виявлено порушення, що транспортним засобом DAF XF державний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу, та перебував під керуванням водія ОСОБА_2 ОСОБА_2 надавались послуги з перевезення вантажу (соя) з перевищенням вагових обмежень понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за виявлене порушення передбачене абзацом 16 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Унаслідок розгляду акту №238644 від 10.09.2020 року в.о. заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в Херсонській області Пархоменко Т.В. враховуючи усі обставини справи, наявні матеріали та докази, дійшла висновку про наявність вини перевізника у порушенні вимог законодавства та прийняла рішення про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбаченого абз. 16 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" та винесла постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 171785 від 03.11.2020 в сумі 34000 грн.

10.02.2021 від позивача надійшла заява з поясненнями обставин перевезення, в якій звертає увагу суду, що на момент перевірки водієм була пред`явлена посадовим особам Укртрансбезпеки ТТН № 1308294, яка підтверджує, що автомобільним перевізником було ТОВ "НЕКСАЙ".

Судове засідання 10.02.2021 проведено в письмовому провадженні з урахуванням заяв позивача, представника відповідача-1. Від 3-ї особи до суду пояснень не надано.

Ухвалою від 10.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.03.2021 на 08 год. 40 хвил.

Через неявку представників позивача, 3-ї особи, які були своєчасно повідомлені про день і час розгляду справи, надходженням заяви представника Укртрансбезпеки про розгляд справи в письмовому провадженні, розгляд справи по суті проведений в письмовому провадженні .

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 має у власності транспортний засіб DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричеп KRONE реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

10 вересня 2020 року уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області згідно направлення на перевірку від 03.09.2020 року №010978 була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, складено акт перевірки №238644, відомості якого свідчать про перевезення водієм ОСОБА_2 на транспортному засобі DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепі KRONE реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу, вантажу (сої) згідно товарно - транспортної накладної № 1308294 від 09.09.2020 року , при цьому допущено перевищення встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху габаритно-вагових норм на 50,88 % (загальна маса т/з 64,35 тн при допустимих 44 тн, навантаження на одиночну вісь 18,65 тн при допустимих 11 тн, навантаження на строєну 38,20 тн при допустимих 24 тн), що є порушенням абз. 16 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Водій з актом перевірки ознайомлений, підписав акт без зауважень. Також були складені акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0017960 від 10 вересня 2020 року, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 027533 від 10 вересня 2020 року, талон зважування та розрахунку плати за проїзд № 1515 від 10 вересня 2020 року.

Відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердж. постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Відповідно до п. 26 Постанови, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час та місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. За висновками складених документів був призначений розгляд справи про порушення транспортного законодавства 20.10.2020 в приміщенні Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи. За перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - застосовується штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Держслужби з безпеки на транспорті від 09.09.2020 № 340 від 09.09.2020 реорганізовані Чорноморське міжрегіональне управління , Управління Укртрансбезпеки у Одеській області, Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області - в Південне міжрегіональне управління Укртрансзбезпеки, яке не має статусу юридичної особи.

За розглядом матеріалів перевірки в.о.заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки прийнята постанова № 171785 від 03.11.2020 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно - господарського штрафу в сумі 34000 грн. за порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 16 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", постанова була надіслана позивачу 04.11.2020.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та відповідність оскаржуваної позивачем постанови чинному законодавству, суд керувався наступним.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (надалі Закон №2344-III). Відповідно до частини 7 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в тому числі, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування: нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю. Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). Згідно з п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року. Відповідно до пунктів 3,4 Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Відповідно до пункту 16 Порядку здійснення державного контролю, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Частиною 2 статті 29 Закону "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує Формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статті 33 Закону "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно - правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. В свою чергу частиною 4 статті 48 Закону "Про автомобільний транспорт" (в редакції станом на день перевірки) визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Стаття 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачає відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Згідно з абз. 15 частини статті 60 Закону за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За результатами перевірки автомобіля позивача виявлено перевезення вантажу з перевищенням встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху та Порядком № 879 габаритно-вагових норм без відповідного дозволу. Оскільки параметри великовагового транспортного засобу перевищили нормативно допустимі вагові параметри, то відповідно до ч. 4 ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", ст. 33 ЗУ "Про автомобільні дороги", п.4 Правил №30, обов`язковим документом для руху автомобільними дорогами мав бути відповідний дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції перевізнику після внесення ним плати за проїзд у розмірі, визначеному за ставками, затвердженими постановою КМУ №879 від 27.06.2007 року. Однак будь-які докази на підтвердження наявності вказаного дозволу відсутні.

Згідно з п. 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Таким чином, обов`язок внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів покладено саме на перевізника.

Разом із тим, ані Правила дорожнього руху, ані Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, не визначають поняття перевізника.

В той же час, таке визначення міститься у Законі України "Про автомобільний транспорт" №2344-III. Так, статтею 1 вказаного закону визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Статтею 60 Закону № 2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Позивач стверджує, що транспортний засіб DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричеп KRONE реєстраційний номер НОМЕР_2 , були передані ОСОБА_2 у користування.

Згідно з товарно-транспортною накладною №1308294 від 09.09.2020, реквізити якої зазначені в акті перевірки № 238644 , автомобільним перевізником зазначено ТОВ "Нексай", який перевозив вантаж для власних потреб. та був також вантажоодержувачем та вантажовідправником.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363). Згідно із розділом 1 (Терміни та поняття) Правил №363, наведені у цих Правилах терміни та поняття вживаються в такому значенні:

перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами;

договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання;

замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів;

вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення;

вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Згідно з розділом 1 Правил №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Додатком 7 до Правил №363 затверджена форма товарно-транспортної накладної, в якій обов`язковою до заповнення графою визначено автомобільного перевізника, у даному випадку у товарно-транспортній накладні визначено перевізника, вантажоодержувача та вантажовідправника - ТОВ "Нексай", проте, даний факт було проігноровано посадовими особами відповідача під час перевірки.

Доказів про те, що водій ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу в інтересах позивача відповідачами не надано.

За наведеного, суд дійшов висновку, що під час здійснення перевезення вантажу транспортний засіб позивача використовувався іншим суб`єктом господарювання, в зв`язку із чим, позивач не може нести відповідальність за результати його господарської діяльності.

Таким чином, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, а тому наявні підстави для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Суд відшкодовує судові витрати позивачу за рахунок відповідача-1, яке є юридичною особою.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонська область № 171769 від 20.10.2020 року про застосування до ОСОБА_1 адміністративно - господарського штрафу в сумі 34000 грн.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (03135, м.Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.). .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 22.03.2021.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 113070200