Рішення № 95715503, 23.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2021 р. № 520/395/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області стосовно не призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до підземного стажу, що дає право на призначення пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоди роботи з 13.05.1983 по 28.11.1983, з 15.03.1984 по 28.04.1984, з 10.07.1984 по 30.07.1984, 06.08.1987 по 31.08.1987, з 26.07.1988 по 31.08.1988, з 05.03.1996 по 02.04.2004 та з 27.04.2004 по 28.02.2017 з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2017-2019 рр., починаючи з 02.09.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бездіяльність відповідача є протиправною та такою, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою суду було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що дії відповідача є правомірними, та відповідають вимогам чинного законодавства. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою згідно Дод. 3 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" стосовно переходу з пенсії по інвалідності на пенсію згідно Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VІ.

Відповідно наданого відповідачем розрахунку стажу підтверджено, що позивачу зараховано 28 років 4 місяці 11 днів стажу за Списком №1, проте пенсію на підставі Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80% від заробітку шахтаря не призначено.

Позивач після ознайомлення з матеріалами пенсійної справи дізнався, що не дивлячись на наявність у нього необхідного підземною стажу за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей відповідач призначив йому пенсії згідно п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідачем в обґрунтування не зарахування певних періодів роботи позивача до його стажу зазначено те, що довідки містять відмітки непідконтрольних територій.

Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача звернувся до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 №345-VI встановлено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 вказаного закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до слані 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне сі рахування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Суд зазначає, що статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення".

Закон України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05 листопада 1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Відповідно ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Перелік документів, що необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, визначений розд. ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1.

Щодо неврахування періодів роботи в стаж ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії у розмірі, визначеної Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" тобто у розмірі 80% від заробітної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , з 13.05.1985 позивач прийнятий підземним електрослюсарем 3-го розряду з повним робочим днем під землею в управління по монтажу, демонтажу гірсько-шахтного обладнання виробничого об`єднання «Свердловськантрацит». 28.11.1983 звільнений.

З 15.03.1984 по 28.04.1984 прийнятий підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем піл землею в шахту імені Я.М. свердлова в/о «Свердловськантрацит». 28.04.1984 звільнений.

10.07.1984 прийнятий в шахту «Травнева» виробничого об`єднання «Свердловськантрацит» електрослюсарем підземним 4 розряду з повнимробочим днем під землею. 30.07.1984 звільнений.

16.08.1987 прийнятий гірським майстром підземним з повним робочим днем під землею у виробниче об`єднання «Свердловськантрацит». 31.08.1987 звільнений.

26.07.1988 по 31.08.1988 працював гірським майстром підземним з повним робочим днем під землею.

З 05.03.1996 по 15.09.1996 працював помічником начальника дільниці по добутку вугілляз повним робочим днем під землею на шахті «Червоний партизан» виробничою об`єднання «Свердловськантрацит». 16.09.1996 призначений гірським майстром з повним робочим днем під землею на дільниці прохідних робіт, де працював по 05.03.2003. З 06.03.2003 працював гірським майстром підземним з повним робочим днем під землею на дільниці вентиляції і техніки безпеки.

З 16.04.2003 призначений гірським майстром підземним з повним робочим днем під землею на дільницю підготовчих робіт №3. 02.04.2004 звільнений з шахти «Червоний партизан» виробничою об`єднання «Свердловськантрацит» за станом здоров`я.

27.02.2004 прийнятий підземним електрослюсарем 5-го розряду з повним робочим днем під землею та працював на цій посаді по 21.03.2017, страхові внески сплачені по 28.02.2017, відповідно копії форми Ок-5.

Так, відповідачем не зараховано до шахтарського стажу позивача, стаж починаючи з 2004 року, оскільки трудова книжка та відомості з єдиного державного реєстру застрахованих осіб не містять усієї належної інформації стосовно підземного шахтарського стажу, а врахувати довідки, посвідчені копії наказів, що мають відмітки з непідконтрольних територій немає можливості.

Отже, згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 підтверджено, що записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємств. Робота позивача з повним робочим днем під землею у спірний період підтверджується записами в його трудовій книжці.

Так, суд звертає увагу, що відповідачем не наведено жодних підстав неврахування ОСОБА_1 спірних періодів роботи на підставі записів трудової книжки, адже уточнюючі довідки згідно вимог Порядку №637 є підставою встановлення наявності трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Однак, в спірних правовідносинах записи в трудовій книжці позивача проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 №58.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 №41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Отже, з аналізу норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, 1 також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документи, які можуть підтверджувати результати атестації робочого місця за умовами праці, є: наказ про підсумки атестації робочих місць за умовами праці, карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Верховний Суд України у постановах від 10 березня 2015 року (справа №21-51а15), від 10 вересня 2013 року (справа №21-183а13), від 02 грудня 2015 року (справа №21-1329а15), від 12 квітня 2016 (справа №21-6501а15), а також Верховний Суд у постановах від 23 січня 2018 року (справа №732/2003/14), від 28 лютого 2018 року (справа №604/328/17) висловлювали правову позицію стосовно відсутності законних підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Натомість суд зазначає що, записами трудової книжки позивача підтверджено, що останній працював на роботах що дають право на пільговий стаж за Списком №1.

Крім того, надані позивачем до заяви документи відповідачем до уваги прийняті не були, оскільки підприємства, які їх видали, знаходяться на території, що тимчасово не контролюється українською владою, тому за думкою відповідача встановити факт роботи на цих підприємстві неможливо.

Так, суд звертає увагу на те, що відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити загальний стаж позивача.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що довідки які надавались позивачем були видані в період коли Українська держава мала контроль за даною територією.

З огляду на що суд вважає безпідставним не врахування даних періодів роботи в стаж ОСОБА_1 , що дає право на отримання пенсії у розмірі, визначеної Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" тобто у розмірі 80% від заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач своїми протиправними діями позбавляє позивача належного рівня пенсійного забезпечення, суд вважає, що для повного захисту порушених прав ОСОБА_1 необхідно визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області стосовно не призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до підземного стажу, що дає право на призначення пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоди роботи з 13.05.1983 по 28.11.1983, з 15.03.1984 по 28.04.1984, з 10.07.1984 по 30.07.1984, 06.08.1987 по 31.08.1987, з 26.07.1988 по 31.08.1988, з 05.03.1996 по 02.04.2004 та з 27.04.2004 по 28.02.2017 з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2017-2019 рр., починаючи з 02.09.2020.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не призначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до підземного стажу, що дає право на призначення пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періоди роботи з 13.05.1983 по 28.11.1983, з 15.03.1984 по 28.04.1984, з 10.07.1984 по 30.07.1984, 06.08.1987 по 31.08.1987, з 26.07.1988 по 31.08.1988, з 05.03.1996 по 02.04.2004 та з 27.04.2004 по 28.02.2017 з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2017-2019 рр., починаючи з 02.09.2020.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов