Рішення № 95715216, 19.03.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2021 року справа № 480/231/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Демченко К.І.

представника позивача - Ювченко Н.В.

відповідача - Хилько О.А.

представника відповідача - Докукіної Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/231/21 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Сумській області (далі по тексту - позивач, ГУ ДПС у Сумській області) звернулося до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , та уточнивши позовні вимоги, просить стягнути податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 39697,32грн. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач всупереч вимог пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України порушив строки сплати податків, у зв`язку з чим за ним утворилася вказана заборгованість.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) проти позову заперечує та зазначає, що він має у приватній власності нерухоме майно у виді нежитлової будівлі А-1, загальною площею 1614,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач зазначає, що належна йому будівля за технічним паспортом є виробничим приміщенням - деревообробним цехом, за своїми характеристиками та цільовим використанням відповідає категорії будівель промисловості, а тому не є об`єктом оподаткування відповідно до вимог Податкового кодексу України. Таким чином, відповідач протиправно нарахував податок на вказане нерухоме майно.

У відповіді на відзив ГУ ДПС у Сумській області зауважило, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1614,5 кв.м., технічний опис майна - нежитлова будівля. Тому податковим органом ФОП ОСОБА_1 винесені податкові повідомлення - рішення, якими визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. Зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскардені ні в судовому, ні в адміністративному порядку. Отже, питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а тому суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

У запереченні на відповідь на відзив, ФОП ОСОБА_1 зауважив, що позивач не надав належних та допустимих доказів, з яких підстав винесено податкові повідомлення- рішення щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, а залишив поза увагою підпункт «є» пункту 266.2.2 ст. 266 ПК України, за яким не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи тощо. На думку відповідача, вказані вище податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Ухвалою суду від 11.01.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Згідно з ухвалою від 23.02.2021 суд призначив справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні представник позивача Ювченко Н.В. позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник Докукіна Т.В. проти позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

ФОП ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Сумській області та є платником податків.

ОСОБА_1 має у приватній власності нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 1614,5 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 15 серпня 2007 року (а.с.40).

Рішенням Бистрицької сільської ради Кролевецького району Сумської області від 19.10.2012 ФОП ОСОБА_1 надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,4032 га, в тому числі забудовані землі (землі промисловості) 0, 4032 га, за рахунок земель Бистрицької сільської ради. Встановлено розмір орендної плати 3 відсотки від нормативної грошової оцінки землі (а.с.44).

Між Бистрицькою сільською радою Кролевецького району Сумської області та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди від 12.12.2012, згідно якого орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4032 га (а.с.41-42).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1 614,5 кв.м., технічний опис майна - нежитлова будівля.

Контролюючим органом винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0092908-5013-1807 від 20.06.2019, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 6010,78грн.

- №0040495-5033-1802 від 20.06.2020, яким відповідачу визначено суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 33686,54грн.

Відповідач отримав вказані податкові повідомлення-рішення.

Зазначені податкові повідомлення-рішення платником не оскаржувались ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості у розмірі 39697,32 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України).

Порядок обчислення суми податку визначений п. 266.7. ст. 266 ПК України, згідно якої обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України).

Податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу (пп. 266.10.3. п. 266.10. ст. 266 ПК України).

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. 266.10.1. п. 266.10. ст. 266 ПК України).

Згідно з п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З метою погашення податкового боргу позивачем було сформовано податкову вимогу від 22.10.2018 № 368-50.

Податковий борг відповідача з часу направлення податкової вимоги не переривався, податкова заборгованість не погашалася.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 39697,32грн.

Щодо твердження відповідача про той факт, що будівлі підприємств деревообробної промисловості не є об`єктом оподаткування, як на підставу безпідставності стягнення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справі і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення податкового боргу.

Тобто предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання у податкових відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Відтак, з урахуванням викладених законодавчих приписів дослідженню і оцінці підлягали питання чи набула сума податкового зобов`язання визначена контролюючим органом у податкових повідомлень-рішень статусу узгодженого грошового зобов`язання та статусу податкового боргу та з огляду на встановлене чи були правові підстави для її стягнення.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року по справі №813/2092/15.

Згідно із пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За приписами п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання, всупереч вимог податкового законодавства своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість на час розгляду справи відповідачем не погашена та складає 39697,32 грн., доказів погашення боргу відповідач не надав, а тому суд, приходить до висновку, що вимоги Головного управління ДПС у Сумській області про стягнення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 39697,32 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу – задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) адреса: АДРЕСА_1 , податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в розмірі 39697,32грн. на р/рUА538999980314080512000018498, отримувач УДК Сум.обл/Кролевецька ОТГ/180103000, код отримувача 37970404, код класифікації доходів бюджету 180103000, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар

Повний текст рішення складений 23.03.2021.