Рішення № 95715129, 23.03.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2021 р. Справа № 480/707/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області, в якій просить:

1. Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області щодо ненарахування та невиплати позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік, як судді Кролевецького районного суду Сумської області.

2. Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області нарахувати та виплатити позивачу матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік у розмірі посадового окладу судді Кролевецького районного суду Сумської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Указом Президента України "Про призначення суддів" № 311/2020 від 05.08.2020 року позивача призначено на посаду судді Кролевецького районного суду Сумської області. Наказом голови Кролевецького районного суду Сумської області №02-ос від 11.08.2020 року зараховано до штату Кролевецького районного суду Сумської області з 12 серпня 2020 року. Наказом голови Кролевецького районного суду Сумської області №04-ос від 16.12.2020 року встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу за наявності стажу роботи більше 5 років, починаючи з 15.12.2020 року.

Відповідно до наказу голови Кролевецького районного суду Сумської області №06-в від 17 грудня 2020 року позивачу надано частину основної щорічної відпустки за період роботи з 12.08.2020 по 11.08.2021 рр. тривалістю 1 календарний день 31 грудня 2020 року з наданням допомоги на оздоровлення за 2020 рік у розмірі посадового окладу. Зазначений наказ листом №04-15/85/2020вих від 17.12.2020 було направлено на адресу Територіального управління Державної судової адміністрації в Сумській області.

Проте зазначена допомога на оздоровлення виплачена не була. Після звернення позивача до ТУ ДСА України в Сумській області отримав копію листа Державної судової адміністрації №10-20314/20 від 06.11.2020 "Про виплату матеріальної допомоги" як обґрунтування часткового невиконання наказу №06-в від 17 грудня 2020 року, а саме, невиплати допомоги на оздоровлення.

Отже, до теперішнього часу матеріальна допомога на оздоровлення за 2020 рік як судді Кролевецького районного суду Сумської області, на якого розповсюджуються норми спеціального Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Сумській області не нарахована та не виплачена.

Позивач вважає такі дії суб`єкта владних повноважень неприпустимими та такими, що порушують його права та гарантії, як судді, а також є втручанням у незалежний статус судді.

Ухвалою суду від 26.01.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, враховуючи наступне.

Позивач є суддею Кролевецького районного суду Сумської області. До призначення на посаду судді (Указ Президента України від № 311/2020 від 05.08.2020р.) позивач працював на посаді керівника апарату Краснопільського районного суду Сумської області, з якої був звільнений 11.08.2020р. у зв`язку із призначенням на посаду судді Кролевецького районного суду Сумської області (наказ Краснопільського районного суду Сумської області № 38 від 11.08.2020р.).

Під час перебування позивача на посаді керівника апарату Краснопільського районного суду Сумської області наказом голови районного суду Косар А.І. № 7-В-к від 28.01.2020р. йому була надана грошова допомога у розмірі середньомісячної заробітної плати у зв`язку з наданням частини основної щорічної відпустки.

Наказом в.о. голови Кролевецького районного суду Сумської області № 06-В від 17.12.2020р. позивачу як судді була надана допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Наказ був направлений на виконання відповідачу.

Управлінням вказаний наказ не був прийнятий до виконання на тій підставі, що позивач, перебуваючи на посаді керівника апарату Краснопільського районного суду Сумської області вже отримав грошову допомогу за 2020рік (матеріальна допомога на оздоровлення). Така виплата здійснюється один раз на рік під час надання щорічної основної відпустки. На кожного працівника під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік передбачена одна допомога на оздоровлення (грошова допомога).

Враховуючи зазначене, вважає дії відповідача як державного органу, розпорядника бюджетних коштів, правомірними, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 24-27).

Третя особа (Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області) надала пояснення по справі, зазначивши, що Головне управління жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдавало, то відповідно до вимог Конституції України, ЦК України та інших актів законодавства Казначейство не може нести відповідальність за шкоду, завдану позивачу діями інших суб`єктів (а.с. 43).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що Указом Президента України "Про призначення суддів" №311/2020 від 05.08.2020 року ОСОБА_1 призначено на посаду судді Кролевецького районного суду Сумської області (а.с. 8-9).

Наказом голови Кролевецького районного суду Сумської області №02-ос від 11.08.2020 року зараховано до штату Кролевецького районного суду Сумської області з 12 серпня 2020 року (а. с. 11).

Наказом голови Кролевецького районного суду Сумської області №04-ос від 16.12.2020 року встановлено щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 20 відсотків посадового окладу за наявності стажу роботи більше 5 років, починаючи з 15.12.2020 року (а. с. 12).

Наказом голови Кролевецького районного суду Сумської області №06-в від 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 надано частину основної щорічної відпустки за період роботи з 12.08.2020 по 11.08.2021. тривалістю 1 календарний день 31 грудня 2020 року з наданням допомоги на оздоровлення за 2020 рік у розмірі посадового окладу (а.с. 16). Зазначений наказ листом №04-15/85/2020вих від 17.12.2020 було направлено на адресу Територіального управління Державної судової адміністрації в Сумській області (а. с. 13).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо гарантій права судді при наданні щорічної оплачуваної відпустки, виплати крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу, підстав та умов її надання регулюються правовими нормами Закону України " Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (надалі - Закон № 1402-VIII) та Закону України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (надалі - Закон № 504/96-ВР).

За змістом ч.1 ст.6 Закону N 504/96-ВР щорічна основна відпустка надається працівникам відповідною тривалістю за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Зазначене свідчить, що в розумінні вимог правової норми ч.1 ст.6 Закону № 504/96-ВР відпрацьований рік для позивача, за який підлягає надання щорічної основної відпустки, рахується саме з 12.08.2020.

Згідно ст.136 Закону № 1402-VIII суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

За змістом положень ст.6 Закону № 504/96-ВР щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Так, Наказом голови Кролевецького районного суду Сумської області №06-в від 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 надано частину основної щорічної відпустки за період роботи з 12.08.2020 по 11.08.2021 тривалістю 1 календарний день 31 грудня 2020 року з наданням допомоги на оздоровлення за 2020 рік у розмірі посадового окладу (а. с. 16).

В даному випадку суть спору між сторонами зведена виключно до наявності чи відсутності у позивача права на виплату саме в 2020 році допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні йому 31.12.2020 року частини основної щорічної відпустки за робочий рік (з 12.08.2020 по 11.08.2021).

В обґрунтування відзиву на адміністративний позов відповідач посилається на отримання позивачем в 2020 році під час перебування на посаді керівника апарату Краснопільського районного суду Сумської області грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати у зв`язку з наданням частини основної щорічної відпустки.

Проте, суд не погоджується із такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що 11.08.2020 наказом №38 в.о. начальника ТУ ДСА в Сумській області Петренко І.В. звільнено ОСОБА_1 з посади керівника апарату Краснопільського районного суду Сумської області.

Отже, з 12.08.2020 трудові відносини між позивачем та Краснопільським районним судом Сумської області були припинені.

Наказом голови Кролевецького районного суду Сумської області №02-ос від 11.08.2020 року зараховано до штату Кролевецького районного суду Сумської області з 12 серпня 2020 року.

Отже, з 12.08.2020 позивач, у зв`язку з набуттям статусу судді, відповідно до ст.136 Закону № 1402-VIII також отримав право на допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Також, у відзиві на адміністративний позов зазначено, що відмова у виплаті позивачу спірної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу за цей робочий рік зумовлена виключно необхідністю дотримання вимог ст.51 Бюджетного кодексу України щодо здійснення відповідних видатків на заробітну плату у відповідності до затвердженого кошторису на 2020 бюджетний рік. Кошторис таких видатків на 2020 бюджетний рік не передбачає виплати позивачу фактично другої допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу протягом одного бюджетного року.

Водночас, суд вважає такі доводи відповідача безпідставними з огляду на наступне.

По-перше, приписи ст.136 Закону № 1402-VIII не передбачають жодних обмежень щодо виплати суддям при наданні щорічної оплачуваної відпустки, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Вказана правова норма не містить жодних умовностей щодо надання такої допомоги та не містить жодних підстав та механізму щодо відмови в її наданні.

Суд зазначає, що оскаржувана відмова відповідача за своєю суттю зведена до позбавлення позивача гарантованого ст.136 Закону № 1402-VIII права на отримання допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу, що є не припустимим.

По-друге, за своєю суттю причина відмови відповідача в наданні допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу за робочий рік (з 12.08.2020 по 11.08.2021) зведена до відсутності в цій частині відповідного бюджетного фінансування на цей бюджетний рік.

Разом з тим, суд звертає увагу, що забезпечення належного фінансування суддів є складовою гарантій їх незалежності. Питання гарантій незалежності суддів і судів уже були предметом розгляду Конституційного Суду України.

Так, у Рішенні від 24 червня 1999 року № 6-рп/99 (справа про фінансування судів) Конституційний Суд України зазначив, що однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів, а важливим механізмом їх забезпечення є встановлений частиною першою статті 130 Конституції України обов`язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини).

Аналогічно, згідно із частиною другою статті 1 Загальної (Універсальної) хартії судді, ухваленої 17 листопада 1999 р. Центральною Радою Міжнародної Асоціації Суддів в Тайпеї (Тайвань), незалежність судді є важливою умовою для неупередженого судочинства, що відповідає вимогам закону. Незалежність є неподільною. Будь-які інституції чи органи влади як на національному, так і на міжнародному рівні повинні поважати, захищати та охороняти цю незалежність. В статті 17 цієї Хартії прямо зазначено, що суддя має отримувати достатню винагороду для забезпечення своєї економічної незалежності. Винагорода не повинна залежати від результатів роботи судді та скорочуватися під час всього строку повноважень.

В пунктах 53 та 54 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки від 17 листопада 2010 року N (2010) 12, зазначено, що "основні норми системи оплати праці професійних суддів мають бути визначені законом. Оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов`язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, тощо.".

Зазначене свідчить, про наявність порушеного права позивача на виплату йому як судді при наданні щорічної оплачуваної відпустки, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

При цьому, суд вважає, що відповідачу було відомо, що у 2020 році позивач не отримував допомоги на оздоровлення, тому він повинен був це передбачити та вжити заходів щодо формування кошторису на 2020 рік відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідач не надав до суду доказів обґрунтованості прийнятої відмови про виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік у розмірі посадового окладу судді Кролевецького районного суду Сумської області.

Таким чином, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік як судді Кролевецького районного суду Сумської області.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (40002, м. Суми, вул. Перемоги, 4, код ЄДРПОУ 26270240) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020 рік у розмірі посадового окладу судді Кролевецького районного суду Сумської області.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук