Постанова № 95715, 29.08.2006, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2006 р. Справа № 12/160-06

за позовом: Барської міжрайонної державної податкової інспекції (23000 Вінницькаобл., м. Бар, вул. Карла Маркса,5/2)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» (Вінницька обл., Мурованокуриловецький р-н, с. Роздолівка, код ЄДРПОУ 03730689)

про стягнення 7203,79 грн. податкового боргу

Суддя М. Кожухар

Секретар судового засідання О. Васільєва

Представники:

позивача - Степанюк В.І. –за дорученням

відповідача - не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про стягнення 7203,79 грн. податкового боргу з фіксованого сільськогосподарського податку за рахунок активів відповідача, що виник, в зв’язку з неповним погашенням податкового зобов’язання з цього податку, визначеного у розрахунках фіксованого сільськогосподарського податку № 977 від 31.01.2003 р. та № 141 від 13.02.2004 р., в тому рахунку: 6898,32 грн. податку та 305,47 грн. пені.

Відповідач у клопотанні № 10 від 22.05.2006 р. просив позов не задовольняти, оскільки підприємство у 2003-2005 роках отримало збитки.

З пояснень представника позивача та наданих матеріалів суд вбачає таке.

За відповідачем рахується заборгованість в сумі 6898,32 грн. зі сплати фіксованого сільськогосподарського податку, задекларованого ним у розрахунках фіксованого сільськогосподарського податку № 977 від 31.01.2003 р. та № 141 від 13.02.2004 р. В зв’язку з несвоєчасним погашенням податкових зобов’язань відповідачеві по особовому рахунку нараховано 305,47 грн. пені.

На сплату податкового боргу керівникові товариства вручено першу і другу податкові вимоги, відповідно, від 01.11.2003 р. та від 03.12.2003 р.

Наведене стверджується:

- розрахунками фіксованого сільськогосподарського податку за 2003-2004 роки;

- розрахунком ціни позову;

- витягом з облікової картки відповідача по названому виду податків;

- корінцями податкових вимог;

- відсутністю заперечень відповідача по суті спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-Ш “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181-Ш) податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Порядок узгодження податкового зобов’язання встановлений ст. 5 Закону № 2181-Ш. Зокрема відповідно до пунктів 5.1 та 5.2.1 цього Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків оскарження такого повідомлення в порядку, встановленому підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 ст. 5 Закону.

Відповідно до п.п 6.2.1, 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-Ш у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, які мають містити зокрема посилання на підстави їх виставлення, суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій, перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу:

а) першу податкову вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

б) другу податкову вимогу - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Податковий борг платника податку, у разі відсутності добровільної сплати, підлягає стягненню з нього шляхом звернення стягнення на активи (п. 1.6 ст. 1, пп. 3.1.1 ст. 3 Закону № 2181-Ш).

Згідно з підпунктом 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону № 2181-Ш стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. Першу податкову вимогу відповідач отримав 02.11.2003 р., другу –03.12.2003 р., що стверджується підписами його керівника на корінцях податкових вимог.

Доводи відповідача з посиланням на наявність збитків у товариства судом не приймаються, оскільки це не звільняє платника податків від його обов’язку по сплаті податкового боргу.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню.

Керуючись розділом УП, ст.ст. 7, 71, 86, 94 ч. 4, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»(Вінницька обл., Мурованокуриловецький р-н, с. Роздолівка, код ЄДРПОУ 03730689, р/р 26008024 в Мур-Куриловецькому відділенні ВФ ВАТ МКБ «Мрія», МФО 302708) активи в рахунок погашення податкового боргу на суму 7203,79 грн.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя М. Кожухар

Повний текст постанови складено 30.08.2006 р.