Рішення № 95714940, 18.02.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2021 року м. Рівне №460/9658/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Поляк І.В., відповідача: представник не прибув, третьої особи відповідача: представник не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доМіністерства внутрішніх справ України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановлення III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та за результатами її розгляду відповідно до пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, прийняти відповідне рішення.

Ухвалою від 29.12.2020 відкрито провадження в адміністративній справі; залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 26.01.2021.

26.01.2021 на адресу суду надійшов відзив Міністерства внутрішніх справ України.

Ухвалою від 26.01.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 18.02.2021.

В судове засідання 18.02.2021 відповідач та третя особа на його боці участі уповноважених представників не забезпечили з невідомих причин. З урахуванням вимог статтті 205 КАС України суд ухвали про розгляд справи у їхню відсутність.

В судовому засіданні 18.02.2021 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

На обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та працював на посаді пожежника ВПЧ-7 в званні ст.сержанта в/с та виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в м.Чорнобиль. Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлено 3 групу інвалідності з 06.06.2019, причина інвалідності - захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Згідно Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках ступінь втрати професійної працездатності у відсотках складає 50% з 06.06.2019 довічно. 26.06.2019 Управлінням праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому видано посвідчення Серія НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи. 24 липня 2019 року зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності позивач звернувся до УМВС в Рівненській області із заявою про виплату йому одноразової грошової компенсації. Листом Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області за вих. №11/П-1191 від 15.08.2019 у виплаті одноразової грошової допомоги відмовлено. У зв`язку з чим Позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області та зобов`язання вчинення певних дій. 29.10.2019 рішенням Рівненського окружного адміністративного суду по справі №460/2293/19, яке набрало законної сили 24.04.2020, позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області щодо порядку розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової компенсації у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності внаслідок хвороби, пов`язаної з виконанням службових обов`язків; зобов`язано Ліквідаційну комісії УМВС України в Рівненській області у відповідності до п. 8 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 подати до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової компенсації у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності внаслідок хвороби, пов`язаної з виконанням службових обов`язків. 23.11.2020 позивач отримав лист від Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області за№1/272 від 17.11.2020 про надання інформації, до якого було долучено копію листа Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України №37254/15-2020 від 04.11.2020 про повернення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без прийняття рішення. Позивач вважає, що не прийняття Міністерством внутрішніх справ України рішення щодо виплати йому одноразової матеріальної допомоги є протиправним, адже він має усі законні підстави для її отримання.

На обгрунтування відзиву відповідач зазначив, що право на одноразову грошову допомогу залишилося у працівників міліції, інвалідність яких настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішньої служби. Пенсіонери зі спеціальним званням «внутрішньої служби» з 12.03.2015 права на отримання одноразової грошової допомоги не мають. За наведеного, вважає відмову позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги правомірною, а тому просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Третя особа письмових пояснень до суду не надсилала.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ та працював на посаді пожежника ВПЧ-7 в званні ст.сержанта в/с та виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в м.Чорнобиль.(а.с.12-15).

Згідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААБ №502609 від 24.06.2019, ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності з 06.06.2019, причина інвалідності - захворювання пов`язана з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.19)

Згідно Довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серія АЕ №0019985 від 24.06.2019, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 50% з 06.06.2019 довічно (а.с.18).

26.06.2019 Управлінням праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому видано посвідчення Серія НОМЕР_1 , згідно якого ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи (а.с.11).

24 липня 2019 року зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності ОСОБА_1 звернувся до УМВС в Рівненській області із заявою про виплату йому одноразової грошової компенсації (а.с.16-17).

Листом Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області за №11/П-1191 від 15.08.2019 у виплаті одноразової грошової допомоги відмовлено (а.с.21).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду по справі №460/2293/19 від 29.10.2019, яке набрало законної сили 24.04.2020, позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області щодо порядку розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової компенсації у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності внаслідок хвороби, пов`язаної з виконанням службових обов`язків; зобов`язано Ліквідаційну комісії УМВС України в Рівненській області у відповідності до п. 8 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 подати до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової компенсації у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності внаслідок хвороби, пов`язаної з виконанням службових обов`язків (а.с.22-29).

23.11.2020 позивач отримав лист від Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області за №1/272 від 17.11.2020 про надання інформації, до якого було долучена копію листа Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України №37254/15-2020 від 04.11.2020 (а.с.35).

Листом №37254/15-2020 від 04.11.2020 Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України повернув матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без прийняття рішення як такі, що не відповідають вимогам законодавства (а.с.36-37).

Не погодившись з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII (далі - Закон № 565-XII) у разі інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності IIІ групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, 07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Згідно з п. 5 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.

Водночас, за змістом п. 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

Кабінет Міністрів України постановою від 21 жовтня 2015 року № 850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі Порядок № 850).

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Пунктом 7 Порядку № 850 установлено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цього Порядку; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно з п. 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у п. 8 цього Порядку документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених п. 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З аналізу наведених правових норм висновується, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію» відповідно до Порядку №850, який діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію». В свою чергу обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено на Міністерство внутрішніх справ України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, покладено обов`язок по проведенню відповідних процедур по оформленню відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС) розпорядниками нижчої ланки.

Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України у Рівненській області на виконання вимог п. 8 Порядку № 850 подані позивачем матеріали з відповідним висновком направлено до МВС для прийняття рішення про призначення грошової допомоги.

У свою чергу, в силу п. 9 Порядку № 850 МВС України за результатами розгляду поданих документів зобов`язаний був прийняти одне із двох рішень: про призначення грошової допомоги або про відмову у призначення цієї допомоги.

Однак, Департаментом фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України жодного із цих рішень не прийнято, натомість документи на призначення одноразової грошової допомоги повернуто.

При цьому, суд звертає увагу на те, що можливість повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства Порядком № 850 не передбачена, а тому повернення Міністерством внутрішніх справ України документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить зазначеним вище нормам Порядку № 850.

Також суд зазначає, що наказ МВС України від 11.01.2016 №4 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі ( смерті) чи втрати працездатності поліцейського", на який посилається відповідач, не поширюється на позивача, оскільки на службу до Національної поліції він прийнятий не був, а звільнений саме з органів внутрішніх справ.

Позиція щодо подібних правових відносин висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №822/974/17, у якій зазначено, що норми Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі ( смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 №4, поширюються на особу з дати прийняття на службу до Національної поліції.

При цьому суд також відхиляє доводи сторони відповідача про те, що позивач немає права на отримання одноразової грошової допомоги, через те, що він був працівником органів внутрішніх справ, а не органів міліції.

Так, в силу положень Закону України "Про правонаступництво України" №1543-XII від 12.09.1991, закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України. Органи державної влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставі Конституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі нової Конституції України.

На час прийняття Закону України "Про міліцію" №565-XII від 20.12.1990 правовою основою діяльності міліції були Конституція Української РСР, цей Закон, інші законодавчі акти Української РСР, постанови Ради Міністрів Української РСР, рішення місцевих Рад народних депутатів, прийняті у межах їх компетенції, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ Української РСР, а також Конституція СРСР, інші законодавчі акти СРСР, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ СРСР, якщо вони не суперечать Конституції Української РСР, Декларації про державний суверенітет України, та Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку (стаття 4 у відповідній редакції). При цьому, міліція визначалася єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ Української РСР.

Положення про Міністерство внутрішніх справ України було затверджене Розпорядженням Президента України N 157/92-рп від 07.10.1992.

Той факт, що Міністерство внутрішніх справ України є правонаступником МВС УРСР є загальновідомим і не оспорюється.

Відповідно до цього, суд вважає, що позивач не може бути позбавлений права на отримання одноразової грошової допомоги через те, що він був працівником органів внутрішніх справ, а не органів міліції.

Відтак, встановивши протиправність дій Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви ОСОБА_2 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення позову в повному обсязі.

Правові підстави для застосування положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат не подавав.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684, вул. Богомольця, буд.10, м. Київ, 01024) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 08592282, вул.Хвильового, буд.2, м.Рівне, 33028),- задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановлення III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та за результатами її розгляду відповідно до пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015, прийняти відповідне рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 01 березня 2021 року.

Суддя Н.В. Друзенко