Ухвала суду № 95714831, 22.03.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

22 березня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/2308/21Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., перевіривши матеріали адміністративного позову Дочірнього підприємства ПрАТ "НАК "Надра України" "Український геологічний науково-виробничий центр" до Державної податкової служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "НАК "Надра України" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2021 року Дочірнє підприємство ПрАТ "НАК "Надра України" "Український геологічний науково-виробничий центр" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "НАК "Надра України" , у якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України:

- від 27.12.2018, оформленого Квитанцією № 1 про відмову у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 27 від 12.12.2018 до податкової накладної від 28.12.2011 №499;

- від 23.01.2019, оформленого Квитанцією № 1 про відмову у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 21 від 10.01.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 №499;

- від 26.02.2019, оформленого Квитанцією № 1 про відмову у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 29 від 12.02.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 №499;

- від 25.03.2019, оформленого Квитанцією № 1, про відмову у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 10 від 13.03.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 №499;

- від 10.05.2019, оформленого Квитанцією № 1 про відмову у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 74 від 12.04.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 №499;

- від 21.05.2019, оформленого Квитанцією № 1, про відмову у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 7 від 14.05.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 №499;

- від 25.06.2019, оформленого Квитанцією № 1 про відмову у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 47 від 11.06.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 №499;

- від 15.07.2019, оформленого Квитанцією № 1 про відмову у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 50 від 12.07.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 №499;

- від 10.09.2019, оформленого Квитанцією № 1 про відмову у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 34 від 12.08.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 №499;

- від 17.09.2019, оформленого Квитанцією № 1 про відмову у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 18 від 11.09.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 №499;

зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних:

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 27 від 12.12.2018 до податкової накладної від 28.12.2011 № 499;

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 21 від 10.01.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 № 499;

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 29 від 12.02.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 № 499;

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 10 від 13.03.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 № 499;

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 74 від 12.04.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 № 499;

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 7 від 14.05.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 № 499;

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 47 від 11.06.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 № 499;

- розрахунок коригування кількісних та вартісних показників № 50 від 12.07.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 № 499;

- розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 34 від 12.08.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 № 499;

розрахунку коригування кількісних та вартісних показників № 18 від 11.09.2019 до податкової накладної від 28.12.2011 № 499.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом 56.19 статті 56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

У зв`язку з викладеним, судом не приймаються як належні посилання позивача на позиції Верховного Суду, що викладались ним раніше, з урахуванням наявності більш актуальних правових позицій Верховного Суду щодо строку звернення до суду в аналогічних правовідносинах та, як наслідок, вважає безпідставними зауваження позивача на відкриття провадження у справах, що перебували у провадженні Полтавського окружного адміністративного суду у 2018- початку 2019 років.

Інших належних і допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надані.

Також, не надана і заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відтак позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Дочірнього підприємства ПрАТ "НАК "Надра України" "Український геологічний науково-виробничий центр" до Державної податкової служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство "НАК "Надра України" про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.Г. Ясиновський