Рішення № 95714405, 22.03.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2021 р. № 400/5135/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСУ АГРО ЛТД", вул. Лягіна, 4/9, приміщення 402, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2020 № 00006400703,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АКСУ АГРО ЛТД» (надалі – Товариство або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, що містив вимогу визнати протиправним та скасувати прийняте 05.11.2020 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач) податкове повідомлення-рішення форми «В3» № 00006400703, яким виявлено у Товариства відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період липень 2020 року та відсутність права на врахування такої суми бюджетного значення при наданні бюджетного відшкодування на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 1 187 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство, зокрема, зазначило, що до бюджетного відшкодування були заявлені суми сплаченого на користь ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» у складі вартості придбаного позивачем товару (української продовольчої пшениці 3 класу) податку на додану вартість. Факт здійснення господарських операцій підтверджується належними первинними документами, належним чином виданими податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, показниками з Єдиного реєстру податкових накладних, тому висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій є припущеннями, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. Позивач заперечив доводи Управління про те, що відсутність товарно-транспортних накладних та порушення певними постачальниками товарів (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для висновку про порушення Товариством вимог закону щодо формування податкового кредиту. Також позивач послався на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2020 у справі № 420/4950/20, яким, за позовом ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА», було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення про зменшення зазначеному Товариству суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Висновок суду у вказаній справі про те, що ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» підтвердило здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «ПРИВАТМАШСТРОЙ» (особа, у якої, згідно з встановленим відповідачем «ланцюгом руху пшениці», придбав товар постачальник позивача), на думку Товариства, також спростовує відповідні аргументи Управління.

У відзиві (т. с. 2, ар. 60-63) Управління, з посиланням на результати перевірки, заперечило доводи позивача та зауважило, що на підставі поданої позивачем податкової звітності встановлено, що «… у підприємства відсутні підстави для нарахування від`ємного значення, яке вплинуло на формування суми бюджетного відшкодування на суму 1 187 499,99 грн. з датою виникнення – серпень, вересень, жовтень 2019 року …». Також відповідач вказав, що позивач не надав певні первинні документи, а надані документи є «дефектними по ланцюгу постачання». Крім того, за твердженнями Управління, господарські операції з придбання товару є нереальними, оскільки у контрагентів відсутні матеріально-технічні ресурси, джерела походження пшениці, а також, через відсутність трудових ресурсів, ці контрагенти неспроможні здійснювати задекларовані операції.

Товариство подало відповідь на відзив (т. с. 2, ар. 71-77); Управління – відповідь на відзив (т. с. 2, ар. 80-83). Крім того, Товариство, на пропозицію суду, надало пояснення (т. с. 2, ар. 9-12).

В судовому засіданні представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримав, представник Управління просив відмовити в його задоволенні.

Судом встановлено, що 20.09.2019 Товариство подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2019 року, в якій відобразило у складі податкового кредиту звітного (податкового) періоду суму 319 583,33 грн. – ПДВ, що був сплачений на користь ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА». Суму 319 583,33 грн. було включено до суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (т. с. 1, ар. 149-154).

21.10.2019 Товариство подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2019 року, в якій відобразило у складі податкового кредиту звітного (податкового) періоду суму 851 250 грн. – ПДВ, що був сплачений на користь ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА». Суму 851 250 грн. було включено до суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (т. с. 1, ар. 155-160).

20.11.2019 Товариство подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2019 року, в якій відобразило у складі податкового кредиту звітного (податкового) періоду суму 24 999,99 грн. – ПДВ, що був сплачений на користь ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА». Суму 24 999,99 грн., виходячи з додатків 3 і 5 до цієї декларації, було включено до суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду (т. с. 1, ар. 161-168).

Загальна сума вказаного позивачем у зазначених деклараціях податкового кредиту за операціями з ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» - 1 195 833,32 грн.

05.12.2019 Товариство подало до контролюючого органу два уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок – до декларації за серпень 2019 року (№ 9291047286, т. с. 1, ар. 175-179) та до декларації за вересень 2019 року (№ 9291051795, т. с. 1, ар. 180-184), а 12.12.2019 – уточнюючий розрахунок до декларації за жовтень 2019 року (№ 9298694119, т. с. 1, ар. 192-198).

Цими розрахунками позивач зменшив показники відповідних податкових декларацій (зокрема, суму податкового кредиту, суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) на 1 187 500 грн. (податковий кредит за операціями з ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» за серпень і вересень 2019 року - повністю, за жовтень 2019 року – частково, на суму 16 667 грн.).

Враховуючи уточнюючі розрахунки, Товариство в рядку 16.2 поданої 20.01.2020 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2019 року (т. с. 1, ар. 169-174) відобразило зменшення залишку від`ємного значення на 1 187 500 грн.

30.07.2020 позивач подав уточнюючий розрахунок до декларації за грудень 2019 року (№ 9182609249, надалі – Розрахунок, т. с. 1, ар. 199-202). Згідно із Розрахунком, Товариство, зокрема, збільшило суму рядку 16 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду), рядку 16.2 (збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків) та рядку 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) на 1 187 500 грн. Разом із Розрахунком Товариство подало додаток 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду».

19.08.2020 позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2020 року (надалі – Декларація, т. с. 1, ар. 203-208).

У Декларації (розділ І. Податкові зобов`язання) Товариство зазначило суми ПДВ:

р. 1.1 операції на митній території України, що оподатковуються за основаною ставкою - 20 986 грн.

р. 9 усього податкових зобов`язань - 20 986 грн.

У розділі ІІ. Податковий кредит позивач зазначив:

р. 10.1 придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою – 71 грн.

р. 16 від`ємне значення що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) – 1 381 071 грн.

р. 16.1 значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду – 193 571 грн.

р. 16.2 збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків – 1 187 500 грн.

р. 17 усього податкового кредиту – 1 381 142 грн.

У розділі ІІІ Розрахунки за звітний період позивач зазначив:

р. 19 від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 – рядок 9) (позитивне значення) – 1 360 156 грн.

р. 20 сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації - 1 360 156 грн., яка:

р. 20.2.1 підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку – 1 355 697 грн.

В обґрунтування показника рядку 16.2 Товариство зазначило у Декларації поданий 29.07.2020 Розрахунок. Суд зауважив, що датою подання Розрахунку є не 29.07.2020, а 30.07.2020.

Разом із Декларацією Товариство подало додаток 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування»; додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника; додаток 5 «Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

В таблиці 2 (Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України) додатка 3 позивач вказав сплачену у серпні, вересні та жовтні 2019 року постачальнику – ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» суму 1 187 499,99 грн. (319 583,33 грн., 851 250 грн. та 16 666,66 грн. відповідно).

З 30.09.2020 по 06.10.2020 посадові особи Управління провели документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2020 року, результати якої оформили актом від 16.10.2020 № 43/14-29-07-04/42439488 (надалі – Акт, т. с. 1, ар 14-68).

Згідно з Актом, Товариство не надало до контролюючого органу додаток 5 до Розрахунку «… який підтверджує включення до податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 1187500 грн по операціях з певними контрагентами-постачальниками. Таким чином, не можливо встановити, за рахунок яких операцій ТОВ «АКСУ АГРО ЛТД» збільшило показники рідка 16 … за липень 2020 року на суму 1187500 грн, з періодом виникнення від`ємного значення за серпень, вересень, жовтень 2019 року …».

Також в Акті (стор. 20-21), з посиланням на дані ІТС «Податковий блок», зазначено про встановлення розбіжності між сумою податкових зобов`язань ТОВ «… ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» (1 195 833,32 грн.) та сумою податкового кредиту Товариства (0 грн.). Відповідач вказав, що «… згідно з наданими до перевірки документами ТОВ «АКСУ АГРО ЛТД» включено до суми бюджетного відшкодування за липень 2020 року з періодом виникнення від`ємного значення серпень, вересень, жовтень 2019 року, яка фактично не була задекларована у податковому кредиті по ризиковому контрагенту постачальнику … у розмірі 1187500 грн по операціях з придбання пшениці 3 класу врожаю 2019 року … ТОВ «АКСУ АГРО ЛТД» суми податку на додану вартість за податковими накладними, зареєстрованими ТОВ «ФОРНАКС АГРО» в Єдиному реєстрі податкових накладних, було включено до податкового кредиту та відображено у додатках 5 до податкових деклараціях … за період серпень, вересень, жовтень 2019 року. У подальшому уточнюючими розрахунками … зазначені суми ПДВ були зменшені у повному обсязі, а саме:

- серпень 2019 року … зменшено на суму ПДВ 319583,33 грн;

- вересень 2019 року … зменшено на суму ПДВ 851250 грн;

- жовтень 2019 року … зменшено на суму ПДВ 16666,66 гривень …

Таким чином, відповідно до податкової звітності з ПДВ за серпень, вересень, жовтень 2019 року з урахуванням уточнюючих розрахунків ТОВ «АКСУ АГРО ЛТД» не декларує суми ПДВ по операціях з придбання Товару у ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА» взагалі …».

Ці твердження відповідають наведеній вище інформації, що була встановлена судом на підставі декларацій позивача.

Крім того, в Акті містяться твердження щодо нереальності господарських операцій.

У розділі «Висновок» Акта вказано, що «… документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення ТОВ «АКСУ АГРО ЛТД» … п. 200.1, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, пп. 1 п. 4 Розділу V «Порядку заповнення та подання податкової звітності і з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 №21 … в результаті чого завищено:

- суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації за липень 2020 року на суму 1187500 гривень …».

З посиланням на Акт, Управління 05.11.2020, на підставі пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, прийняло податкове повідомлення-рішення № 00006400703 (надалі – Рішення, т. с. 1, ар. 69-70), яким відмовило Товариству у наданні бюджетного відшкодування на суму 1 187 500 грн. Рішення було прийнято за формою «В3» - додаток 7 до затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податку» (надалі – Порядок № 1204).

Відповідно до підпункту «в» пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 2 розділу ІІ Порядку № 1204, податкове повідомлення-рішення за формою «В3» складається у разі відмови у наданні бюджетного відшкодування, якщо за результатами проведення перевірки з`ясовано факт, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Пунктом 46.5 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (у редакції, що була чинною у 2020 році, додатками до декларації, зокрема, є:

1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1);

2) довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);

3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);

4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або сум коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4);

5) розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5).

При цьому, пунктом 11 розділу ІІІ Порядку № 21 встановлено, що додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

У пунктах 1-3 розділу V Порядку № 21 вказано, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу ІІ Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу іі Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Таким чином, Товариство, у випадку самостійно виявлення у липні 2020 року помилок (якщо помилки були допущені при поданні у грудні 2019 року уточнюючих розрахунків до декларацій за серпень, вересень та жовтень 2019 року, відповідно до яких були, перш за все, зменшені суми податкового кредиту – рядки 10.1 та 17 декларацій), з метою «поновлення» податкового кредиту в сумі 1 187 500 грн., мало, згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, або знову подати уточнюючі розрахунки до цих декларацій (з усіма необхідними додатками), або відобразити цей кредит в декларації за липень 2020 року.

Матеріалами справи дотримання позивачем пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу не підтверджено: уточнюючі розрахунки (повторні) до декларацій за серпень, вересень і жовтень 2019 року не були подані; в Декларації податковий кредит (рядок 10.1) в сумі 1 187 500 грн. не відображений.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, бюджетному відшкодуванню (за певних умов) підлягає різниця між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, якщо така різниця має від`ємне значення.

Як вказано вище, у грудні 2019 року Товариство змінило показники податкових декларації за серпень, вересень та жовтень 2019 року шляхом зменшення, перш за все, податкового кредиту (що був сплачений на користь ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА») на 1 187 500 грн. та, відповідно, залишку від`ємного значення.

В подальшому уточнюючі розрахунки до зазначених вище податкових декларацій в частині збільшення на 1 187 500 грн. суми податкового кредиту позивач не подав.

Відповідно, Товариство не мало права (на підставі податкових накладних ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА», що були у грудні 2019 року уточнюючими розрахунками «виключені з податкового кредиту») для зазначення у Розрахунку, а потім – у Декларації суми залишку від`ємного значення (1 187 500 грн.).

З урахуванням наведеного, суд встановив, що Управління правомірно відмовило Товариству в наданні бюджетного відшкодування.

Як зазначено вище, у Рішенні підставою для відмови у наданні бюджетного відшкодування Управління вказало порушення позивачем пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України; у «Висновку» Акта зазначено про порушення саме цих норм та Порядку № 21. Доводам сторін щодо правильності/неправильності визначення суми бюджетного відшкодування (як похідним від доводів щодо правильності/неправильності визначення від`ємного значення суми податку на додану вартість та від доводів щодо правомірності/неправомірності декларування Товариством податкового кредиту за операціями з ТОВ «ФОРНАКС АГРО УКРАЇНА») суд мав надати оцінку, якщо предметом оскарження була би законність відповідних податкових повідомлень-рішень (прийнятих, зокрема, у разі завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (форма «В1»), у разі зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість (форма «В4»)). В даному випадку Управління не зменшило суму бюджетного відшкодування, а відмовило в його наданні, і підставою для цього стало непідтвердження суми бюджетного відшкодування саме показниками податкової звітності Товариства. З урахуванням цього, оцінка судом доводів контролюючого органу про недостатність, неналежність та недостовірність первинних документів не є необхідною для визначення правомірності Рішення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСУ АГРО ЛТД" (вул. Лягіна, 4/9, приміщення 402, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 42439488) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 43144729) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна