Рішення № 95714211, 16.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року справа №380/9743/20

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Шведа Б.В.,

представника позивача Смілки В.І.,

представника відповідача Талалаєвої О.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України,

третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому заявлено наступні вимоги: визнати протиправним та скасувати п.12 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05 червня 2020 року № 78 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням такому ІІІ групи інвалідності; зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, адреса: 03168, м. Київ-168, Повітрофлотський проспект,6) призначити та здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (82011, с. Библо, Старосамбірського району Львівської області, РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року у розмірі 20-місячного грошового забезпечення.

Позивач аргументує позовні вимоги наступним: з 09.11.1986 по 17.10.1988 ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 . Окрім того, в цей період часу брав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан. Як вбачається з архівної довідки з центрального архіву (військово-медичних документів у Санкт-Петербурзі) від 17.03.2020 № 6/3/1-277 стрілок в/ч пп 71176 рядовий ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12 грудня 1987 року отримав вогнепальне кульове поранення нижньої третини передпліччя; вогнепальний кутовий перелом ліктьової кості без зміщення. З приводу цього проходив лікування в хірургічному відділенні медроти в/ч пп з 13.12.1987 по 28.12.1987. Витягом з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця Міністерства оборони України № 480 від 05.09.2013 було встановлено, що повторні (восени, грудні 1987 року) поранення громадянина ОСОБА_1 , 1968 року народження, підтверджені Архівною довідкою Архіву військово-медичних документів м. Санкт-Петербург № 6/3/1-1064 та актом судово-медичного обстеження № 842 від 22.05.2013 Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії. 07.11.2013 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою МСЕК від 07.11.2013 серії 10ААВ № 667376. Вказана група інвалідності підтверджується повторними оглядами МСЕК, а згідно довідки № 330204 від 20.11.2019 така встановлена безстроково.

Позивач вказує, що одноразова грошова допомога для військовослужбовців, які воювали на території Республіки Афганістан передбачалась ще законодавством СРСР, а тому таке право зберігається і на території України.

Позивач подав заяву до військового комісара Львівського обласного військового комісаріату щодо направлення документів до комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум для розгляду питання щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, як військовослужбовцю, інвалідність якого настала після звільнення із військової служби, але внаслідок захворювання, що мало місце в період її проходження. Листом Львівського обласного військового комісаріату № 5719 від 01.07.2020 позивача було повідомлено про рішення комісії про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги та надано копію витягу з протоколу № 78 від 05.06.2020. Не погодившись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду.

06.11.2020 згідно ухвали позовну заяву залишено без руху.

Згідно ухвали від 17.11.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівський обласний військовий комісаріат, призначено підготовче засідання на 22.12.2020.

Третя особа надала письмові пояснення у справі, у яких повідомила, що позивач звільнений зі строкової військової служби 17 жовтня 1988 року (запис у військовому квитку НОМЕР_2 ). 28.10.2013 під час первинного огляду МСЕК позивачу було встановлено 3 групу інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серії 12 ААБ № 330204 від 07.11.2013). 04.05.2020 до Львівського обласного військового комісаріату надійшла заява позивача про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії. Львівським обласним військовим комісаріатом, як уповноважених органом 12.05.2020 пакет документів був скерований до головного розпорядника коштів для прийняття рішення. Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.06.2020 позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги на підставі п.6 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.п.4 п.2 Порядку № 499, оскільки інвалідність встановлена позивачу понад трьохмісячний строк після звільнення зі строкової служби. Третя особа просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

22.12.2020 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 04.02.2021.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності 28.10.2013. На час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги було визначено, що моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності. Частиною 6 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

04.02.2021 відповідно до протокольної ухвали закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 16.03.2021.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у письмовому відзиві, уточнено найменування третьої особи Львівського обласного військового комісаріату на Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки

Заслухавши вступні промови учасників процесу, додаткові пояснення, дослідивши докази суд виходив з наступного.

ОСОБА_1 звільнений зі строкової військової служби 17 жовтня 1988 року (запис у військовому квитку НОМЕР_2 ).

Як вбачається з архівної довідки з центрального архіву (військово-медичних документів у Санкт-Петербурзі) від 17.03.2020 № 6/3/1-277 стрілок в/ч пп 71176 рядовий ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12 грудня 1987 року отримав вогнепальне кульове поранення нижньої третини передпліччя; вогнепальний кутовий перелом ліктьової кості без зміщення. З приводу цього проходив лікування в хірургічному відділенні медроти в/ч пп з 13.12.1987 по 28.12.1987 роки.

Витягом з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця Міністерства оборони України № 480 від 05.09.2013 було встановлено, що повторні (восени, грудні 1987 року) поранення громадянина ОСОБА_1 , 1968 року народження, підтверджені Архівною довідкою Архіву військово-медичних документів м. Санкт-Петербург № 6/3/1-1064 та актом судово-медичного обстеження № 842 від 22.05.2013 Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

28.10.2013 під час первинного огляду МСЕК позивачу було встановлено 3 групу інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (довідка МСЕК серії 10 ААБ № 667376 від 07.11.2013).

Відповідно до довідки МСЕК Серії 12 ААБ№ 330204 від 20.11.2019 третя група інвалідності позивачу встановлена безтерміново.

04.05.2020 до Львівського обласного військового комісаріату надійшла заява позивача про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

Львівським обласним військовим комісаріатом, як уповноважених органом 12.05.2020 пакет документів був скерований до головного розпорядника коштів для прийняття рішення.

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.06.2020 позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги на підставі п.6 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.п.4 п.2 Порядку № 499, оскільки інвалідність встановлена позивачу понад трьохмісячний строк після звільнення зі строкової служби.

Статтею 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

При цьому, пунктом 2 наведеної Постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком № 975, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою № 499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року № 284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1331; допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, на час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги було визначено, що моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент первинного встановлення позивачу ІІІ інвалідності, а саме Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції Закону України від 3 листопада 2006 року № 328-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб», яка діяла з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року та Порядок умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499.

Так, частинами 2, 6 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року, зокрема, було передбачено: у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України (частина друга); у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті (частина шоста).

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції до 1 січня 2014 року) існують такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Отже, строкова служба є окремим видом військової служби, що вказує на особливий порядок правового регулювання вказаного виду служби.

В контексті спірних правовідносин саме частина шоста статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є спеціальною правовою нормою, що містить особливі критерії для встановлення умов виплати одноразової грошової допомоги особам, які проходять строкову військову службу, зокрема:

-особливі суб`єкти отримання допомоги - військовослужбовці строкової військової служби;

-визначений час настання інвалідності - період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби;

-відсутність умови про настання інвалідності після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби.

Аналогічне правило закріплено Порядком № 499.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 вказаного Порядку № 499, військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

Частиною 6 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року) для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» після спливу трьох місяців від дня звільнення зі служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

Така позиція не суперечить іншим висновкам Верховного Суду України та Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року) щодо інших категорій військовослужбовців, у випадку, коли інвалідність встановлена військовослужбовцю, який проходив військову службу у добровільному порядку (за контрактом), після закінчення тримісячного строку після звільнення зі служби, та де зазначеними судами зроблено висновки про наявність у таких військовослужбовців права на отримання одноразової грошової допомоги.

Оскільки позивачу вперше встановлена інвалідність більше ніж через 20 років після звільнення зі строкової військової служби, право на отримання одноразової грошової допомоги за статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у позивача відсутнє.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 31січня 2019 року у справі № 678/370/17 та від 26 червня 2019 року у справі № 641/8966/16-а, від 04.03.2020 у справі № 756/1003/16-а.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведені обґрунтування, спростування позовних вимог відповідачем, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.03.2021.

Суддя Крутько О.В.