Рішення № 95714134, 22.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11656/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації від 22.10.2020 щодо відмови у користуванні пільгами при оплаті житлово-комунальних послуг відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 12.07.2001 № 2663-11, що діяла станом на 07.02.2000;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації поновити позивачу пільги при оплаті житлово-комунальних послуг, застосувавши 50-процентну знижку з 01.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що є пенсіонером з числа слідчих прокуратури з 07.02.2000 відповідно до ст. 49 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 (із змінами внесеними 26.11.1993), який діяв на час виходу на пенсію в 2000 році. До 2016 року позивач користувався пільгами у розмірі 50 % знижки плати за наймане житло, комунальні послуги і користування квартирним телефоном. 22 жовтня 2020 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації з заявою, в якій просив поновити йому пільги по оплаті житлово-комунальних послуг відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 12.07.2001 № 2663-11, що діяла станом на 07.02.2000. Однак у відповідь на вказане звернення позивача відповідач повідомив, що згідно з чинним Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, не передбачено пільг на житлово-комунальні послуги для колишніх працівників прокуратури, які перебувають на пенсії.

Відповідач позов не визнає. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що на пільговика ОСОБА_1 , слідчого прокурора на пенсії, сформована облікова картка, в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів з 22.03.2006. З прийняттям Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 внесено до Реєстру уточнення згідно з розробленою інформаційно-обчислювальним центром Міністерства соціальної політики України програмою забезпечення для автоматизованого закриття електронної картки пільговика (переліком доробок до системи ЄДАРП станом на 19.08.2015 № 333) відповідно закрито картку пільговика ОСОБА_1 з 15.07.2015 згідно з п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги. На звернення ОСОБА_1 від 08.02.2016 щодо роз`яснення на підставі якого Закону припинено пільги для слідчих прокуратури на пенсії, пільговику відправлено лист від 17.02.2016 № 07-494, в якому повідомлено, що згідно з чинним Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII не передбачено пільг на житлового-комунальні послуги для колишніх працівників прокуратури, які перебувають на пенсії. Представник відповідача стверджує, що Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації діяло в межах своєї компетенції та у спосіб, визначений Конституцією та Законами України.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити, що ухвалою судді від 14.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до довідки Прокуратури Львівської області від 16.06.2011 № 11/1 266, позивач є пенсіонером із числа слідчих прокуратури і відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та з урахуванням рішення Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 йому надається пільга з 50% знижки плати за займане ним та членами його сім`ї житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія).

22.10.2020 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації з заявою, в якій просив поновити йому пільги по оплаті житлово-комунальних послуг відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 12.07.2001 № 2663-11, що діяла станом на 07.02.2000.

У відповідь на вказане звернення позивача Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації листом від 28.10.2020 № 07-3279 повідомило, що згідно чинного Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, не передбачено пільг на житлово-комунальні послуги для колишніх працівників прокуратури, які перебувають на пенсії.

Вважаючи відмову у поновленні йому пільг протиправною, позивач звернувся до суду за захистом порушених, на його думку, прав.

Вирішуючи цей спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII слідчим прокуратури надається 50-відсоткова знижка плати за займане ними і членами їх сімей житло, комунальні послуги в межах норм, встановлених законодавством, і 50-відсоткова знижка абонентної плати за користування квартирним телефоном за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів.

Частиною 14 ст. 50-1 Закону «Про прокуратуру» від 05.11.1991, яка набрала чинності 01.01.2015, відповідно до Закону № 76-VIII від 28.12.2014, передбачено, що за пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законами, крім пільг, які встановлені абзацом 1 ч. 3 ст. 49 цього Закону. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію працівника прокуратури.

У свою чергу, Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, який набрав чинності з 15.07.2015, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII, крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. 3, 4, 6, 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), ст. 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, ст. 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також ст. 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15.12.2015.

Тобто, ч. 5 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, яка передбачала пільги пенсіонерам і членам їхніх сімей, які були передбачені ч. 14 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII з змінами, втратила чинність на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, з 15.07.2015.

Чинною ж на даний час редакцією Закону «Про прокуратуру» пільги по сплаті за житлово-комунальних послуг та користування телефоном слідчим прокуратури та пенсіонерам та членам їхніх сімей не передбачені.

Разом з тим, ч. 3 ст. 84 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014, передбачено, що за пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами. Пенсіонери і члени їхніх сімей, що проживають разом із ними, мають також право на безкоштовне медичне обслуговування в тих медичних закладах, в яких вони перебували на обліку до виходу на пенсію прокурора.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Основного Закону України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Із цим конституційним правом громадян кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17 жовтня 1986 року у справі «Ріс проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що, з`ясовуючи, чи існує позитивне зобов`язання стосовно людини, належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Суд зазначає, що норми Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру», які набрали чинності з 15.07.2015 та якими врегульовано спірні правовідносини, є чинними та не змінювались в частині щодо пільг, а зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

На підставі наведеного суд висновує, що оскільки 50-відсоткова знижка плати за займане ними і членами їх сімей житло, комунальні послуги в межах норм, встановлених законодавством, і 50-відсоткова знижка абонентної плати за користування квартирним телефоном в Законі України «Про прокуратуру» № 1697-VII не передбачені, відсутні встановлені законом підстави для поновлення позивачу пільг, на які він мав право і якими користувався відповідно до статті 49 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII.

Аналогічна позиція суду викладена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 826/4420/17, що в силу ч. 5 ст. ст. 242 КАС України враховується судом при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку те, що позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено ст. 139 КАС України не передбачено, а тому такі слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, 295, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення», пп. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положення п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач – Управління соціального захисту населення Пустомитівської районної державної адміністрації (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушевського, 11; код ЄДРПОУ 03194364).

.

Суддя Сидор Н.Т.