Ухвала суду № 95713992, 18.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/12213/20

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до суду з позовом

18 березня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Термено О.А.,

представника позивача Решота В.В.,

представника відповідача Павліш О.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку у адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява сільськогосподарського підприємства «Дельтабуд» (79026, м. Львів, вул. Стрийська,48; код ЄДРПОУ 22345998) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська,35, код ЄДРПОУ 43143039), Державної податкової служби України ( 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 43005393 ), з вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.11.2020 р. №56705 та зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039» місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул. Стрийська, 35) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» (код ЄДРПОУ: 22345998, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 48) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків;

визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 25.06.2020 року за №1669370/22345998 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 15 від 01.06.2020 року у Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: м. Київ, пл. Львівська, 8,) здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №15 від 01.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 25.06.2020 року за №1669372/22345998 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 17 від 01.об.2020 року у Єдиному реєстрі податкових накладних

зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: м. Київ, пл. Львівська, 8,) здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №17 від 01.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 25.06.2020 року за №1669371/22345998 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 18 від 09.06.2020 року у Єдиному реєстрі податкових накладних

зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393; місцезнаходження: м. Київ, пл. Львівська, 8,) здійснити дії щодо реєстрації (зареєструвати) податкової накладної №18 від 09.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 24.12.2020 вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 31.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

16.03.2021 за вх. №2837ел. від представника позивача надійшла заява про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду, відповідно до якої представник позивача зазначив, що станом на день подання позовної заяви судова практика вказувала на те, що строк на звернення до суду за захистом порушеного права за такими правовідносинами становить 1095 днів, як це передбачено ст. 102 Податкового кодексу України.

Позивач також вказав на те, що з об`єктивних причин не звернувся до суду у встановлений строк суду із цим позовом. Акцентував увагу на тому, що у дні, які передували зверненню до суду, у зв`язку прийняттям Постанов Кабінетом Міністрів України № 211 від 11.03.2020, №392 від 20.05.2020, № 641 від 22.07.2020, №1236 від 09.12.2020, якими встановлено та продовжено карантин на всій території України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, позивачем було прийнято рішення про перехід до дистанційної роботи. У зв`язку з цим у працівників не було доступу до необхідних документів та матеріалів для звернення до суду.

Представник позивача просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із позовом, поновити позивачу строк звернення до суду із цим позовом.

У судовому засіданні 18.03.2020 представник позивача вимоги заяви про поновлення строку підтримав. Просив таку задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення такої заяви заперечив.

Суд заслухав пояснення представників сторін та вирішуючи питання строків звернення до суду у цій справі керується таким.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що станом на момент звернення до суду із цим позовом у податкових спорах застосовуються положення п. 56.18 ст. 56 ПК України, а тому строк позовної давності щодо оскарження рішення контролюючого органу становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв`язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

Щодо вказаного суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України, процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Звернення до Комісії ДФС України з питань розгляду скарг зі скаргою на рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, є використанням досудового порядку вирішення спору, а тому відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України строк звернення до суду з даним позовом становить три місяці.

У межах цієї справи позивач оскаржує рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження вказаних рішень та відповідно до рішень за результатами розгляду скарг на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, такі скарги залишено без задоволення.

Таким чином тримісячний строк для звернення до суду із цим позовом завершувався щодо у вересні 2020 рокую.

Судом з`ясовано, що вказану позовну заяву подано до суду 22.12.2020, тобто з пропуском строку звернення до суду .

Дослідивши обставини повідомлені позивачем, у позовній заяві та аргументи позивача, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

В постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року по справі №463/1221/17 зазначено, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява представника позивача є такою, що підлягає задоволенню, причини у ній викладені – поважними, а пропущений строк – слід поновити.

Керуючись ст.ст. 121-123, 240, 248, 256, 294, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про визнання поважними причини строку звернення до суду– задовольнити.

Причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» - визнати поважними.

Поновити публічному товариства з обмеженою відповідальністю «Дельтабуд» строк звернення до адміністративного суду.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї можуть бути викладені в апеляційній чи касаційній скарзі на рішення суду прийняте за результатами розгляду адміністративної справи.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.03.2021.

Суддя Сподарик Н.І.