Рішення № 95713766, 19.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/1281/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Конституційного Суду України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Конституційного Суду України, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Конституційного Суду України, яка полягає в ненаданні інформації на запит позивача від 08.01.2021 року, та зобов`язати Конституційний Суд України негайно (в порядку ч. 1 ст. 371, п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України) надати запитувану інформацію.

Ухвалою від 08.02.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 17.02.2021 суд прийняв позовну заяву та відкрив провадження в адміністративній справі у відповідності до п.1ч.1 ст. 263 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.01.2021 надіслав електронною поштою до Конституційного Суду України запит на доступ до публічної інформації. Проте, Конституційний Суд України у листі від 15.01.2021 № 004-11/1-18/61 відмовив у наданні запитуваної інформації, оскільки протоколи зборів суддів не є публічною інформацією, адже не відповідають її визначенню, яке наведене в ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Позивач зазначає, що запитувана ним інформація є публічною інформацією, така інформація не є інформацією з обмеженим доступом. Окрім того, Конституційний Суд України не застосував трискладового тесту для обмеження доступу до протоколів зборів суддів.

Позивач також наголошує на тому, що веде адвокатську діяльність і є членом громадських організацій, входив до складу Громадської ради доброчесності, які сприяють очищенню судової гілки влади від недоброчесних суддів, розвитку правовладдя та реформ у сфері правосуддя в Україні. У рамках своєї професії досліджує діяльність суддів на предмет їхньої відповідності займаній посаді, перевіряє, чи у їхніх діях немає кримінальних чи дисциплінарних правопорушень, і неодноразово вів відповідні дисциплінарні справи в разі виявлення порушень. Крім того, постійно стежить за ситуацією у сфері правосуддя, і регулярно оприлюднює аналітичні та інформаційні статті, у яких повідомляє суспільство про найважливіші події у цій сфері. У зв`язку з такою діяльністю, позивачу важливо отримати запитувану інформацію, з метою її оцінки, та інформування громадськості. Обмеження доступу до запитуваної інформації порушує право на свободу вираження поглядів, що охороняється ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Без запитуваної інформації не є за можливе позивачу зрозуміти, яка позиція Конституційного Суду України щодо відсторонення голови суду, що очікувати від розгляду звернення про ймовірний дисциплінарний проступок. Запитувана інформація є суспільно необхідною, а метою її зібрання є інформування інших щодо питання, яке особливо хвилює громадськість.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву від 12.03.2021 (вх. № 15868), в якому зазначає, що виходячи із принципу верховенства права, яким керується Суд, а саме її складової - принципу правової визначеності, із дефініції публічної інформації вбачається, що публічна інформація не є будь-якою задокументованою або отриманою інформацією, адже таке визначення суперечить принципу розумності, розширюючи перелік інформації безмежно. Таким чином унеможливлюється реалізація приписів ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Збори суддів Конституційного Суду є організаційною формою суддівського самоврядування, вирішують питання, які безпосередньо не пов`язані зі здійсненням конституційного провадження та не належать до питань, що їх вирішує Суд на своїх засіданнях (ст. 22 Закону України «Про Конституційний Суд України»). Таким чином, збори суддів Суду не є суб`єктом владних повноважень і інформація, що ними створюється не належить до публічної інформації. Звертає увагу, що обмеження доступу до публічної інформації здійснюється відповідно до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Конституційному Суді України, затвердженого Розпорядженням Голови Суду від 02.02.2017 № 10/1/2017-ОД. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» при дотриманні сукупності таких вимог, зокрема, виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Позивач у позовній заяві вказує, що надання інформації тим, хто представляє суспільний інтерес є важливим елементом мотивації державних діячів (в цьому випадку суддів). В той же час законом передбачено, що вплив на суддю Конституційного Суду у будь-який спосіб забороняється. Для забезпечення неупередженості при прийнятті рішення, для унеможливлення здійснення впливу на суддю, перешкоджанню виконання суддями та Головою Суду службових обов`язків та прийняття незаконних рішень, інформація, яка стосується розгляду відповідних питань обмежується у доступі.

Окрім того, представник відповідача вказує, що громадські організації, відповідно до принципу рівності, таким же чином, як і інші суб`єкти права на звернення для отримання публічної інформації мають право звернутися до розпорядника публічної інформації для її отримання. Розпорядник в межах вимог закону надає запитувану інформацію, якщо запитувана інформація є публічною, в іншому випадку відмовляє у такому наданні. Позивач не обмежувався у доступі до публічної інформації, оскільки запитувана ним інформація не належить до публічної, про що зазначено у листі-відповіді Секретаріату Суду від 15.01.20201 № 004-11/1-18/61. Відтак, просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

08.01.2021 ОСОБА_1 скерував електроною поштою до Конституційного Суду України, відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на доступ до публічної інформації. Відповідно до вказаного запиту позивач зазначає, що інформація щодо ймовірного вчинення суддею Конституційного Суду України ОСОБА_2 дій, що містять ознаки злочину та його відсторонення від посади має значний суспільний інтерес, істотну суспільну вагу та спроможна спровокувати поглиблення існуючої конституційної кризи. З огляду на це значний суспільний інтерес має й інформація про реакцію Конституційного Суду України на ці події. На офіційному сайті Конституційного Суду України 05.01.2021 з`явилось повідомлення про результати загальних зборів суддів Конституційного Суду України, які відбулись 05.01.2021. Відповідно до вказаного повідомлення на них було ухвалено заяву щодо указу Президента України про відсторонення Голови Конституційного Суду України ОСОБА_3 .

Враховуючи наведене, згідно з поданого запиту 08.01.2021 ОСОБА_1 просить:

- повідомити повний перелік суддів Конституційного Суду України, які були присутні на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021;

- повідомити повний перелік питань, що обговорювались на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021;

- повідомити чи будь-хто з присутніх пропонував внести до порядку денного питання щодо ймовірного вчинення ОСОБА_4 дисциплінарного проступку чи будь-якого іншого питання, пов`язаного із фактами, що стали підставою для винесення Президентом указу про відсторонення ОСОБА_3 , повідомленої йому підозри чи фактів, що були оприлюднені журналістами; якщо так, то чи ухвалювались з цього приводу будь-які рішення;

- повідомити чи будь-хто з суддів надавав письмові заперечення щодо результатів цих зборів суддів Конституційного Суду України 05.01.2021;

- повідомити ким було підписано оприлюднене рішення зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021.

- надати електронну копію усіх рішень, що ухвалені на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021;

- повідомити дати у січні та лютому 2021 року, на які заплановані спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України та засідання постійної комісії з питань регламенту та етики Суду.

Листом від 15.01.2021 № 004-11/1-18/61 за підписом в.о. керівника Секретаріату Бірюк Л.І. Маселка Р.А. повідомлено про те, що Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України (ст. 40 Закону України «Про Конституційний Суд України» (далі - Закон). Відповідно до частини другої статті 22 Закону, збори суддів Суду вирішують питання, які безпосередньо не пов`язані зі здійсненням конституційного провадження та не належать до питань, що їх вирішує Суд на своїх засіданнях і є повноважними за умови присутності на них не менш як двох третин від загального складу Суду. За ініціативою суддів Суду було скликано збори суддів Суду 05.01.2021. Відповідно до порядку денного розглядалися питання щодо ситуації, яка склалася у зв`язку з виданням Президентом України указу «Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України» від 29.12.2020 № 607/2020, та ситуацією, що виникла навколо Конституційного Суду України протягом листопада - грудня 2020 року. На зборах суддів 05.01.2021 були присутні всі судді Суду.

Також зазначено, що згідно з п. 5 § 26 Регламенту Суду збори суддів Конституційного Суду ухвалюють рішення більшістю голосів присутніх на зборах суддів Конституційного Суду відкритим голосуванням, якщо не ухвалено рішення про таємне голосування. Рішення оформлюються протоколом. У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Протоколи зборів суддів Суду за визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», та переліком, наведеним у ст. 42 Закону, не належать до публічної. Заява, ухвалена на зборах суддів Суду, оприлюднена на офіційному вебсайті Суду. Суд, виконуючи свої обов`язки, передбачені чинним законодавством, отримує і створює публічну інформацію. Збори суддів Суду є організаційною формою суддівського самоврядування, на яких обговорюються питання всередині державного органу. Крім того, відповідно до положень ст. 5, 9 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ч. 6 ст.39 Закону порядок проведення засідань та спеціальних пленарних засідань Суду встановлюються Регламентом Суду. Засідання Суду скликаються з ініціативи Голови Суду, а у разі його відсутності - заступника Голови Суду або Судді, який виконує обов`язки Голови Суду, на вимогу постійної комісії Суду чи не менше трьох суддів Суду не пізніше сьомого робочого дня з дня надходження ініціативи про його скликання (пункт 3 § 27 Регламенту Суду). На сьогодні інформація про скликання спеціального пленарного засідання Суду та засідання Постійної комісії з питань регламенту та етики Суду відсутня.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Конституційного Суду України щодо ненадання інформації на запит 08.01.2021, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 02.10.1992 № 2657-XII “Про інформацію” (зі змінами станом на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації (далі – Закон України “Про інформацію”).

Відповідно до ст.1 Закону України “Про інформацію”, інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст.5 вказаного Закону України “Про інформацію”, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

За змістом ч.ч.1-2 ст.7 Закону України “Про інформацію” право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI “Про доступ до публічної інформації” (зі змінами станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Закон України “Про доступ до публічної інформації”).

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ч. 1 ст. 2 Закону України “Про доступ до публічної інформації”).

Публічна інформація, згідно із ст.1 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

В силу ст. 4 Закону України “Про доступ до публічної інформації” доступ до публічної інформації, відповідно до цього Закону, здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Статтею 5 Закону України “Про доступ до публічної інформації” передбачено забезпечення доступу до інформації, шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону України “Про доступ до публічної інформації” визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

В силу ч. 1 ст.14 Закону України “Про доступ до публічної інформації” розпорядники інформації зобов`язані:

1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;

2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

3) вести облік запитів на інформацію;

4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;

6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст.19 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Суд зазначає, що відповідно до визначення викладеного в Законі України “Про доступ до публічної інформації” ознаками публічної інформації є: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень. У разі відсутності перелічених ознак в інформації, така інформація не належить до публічної.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 813/3931/17.

Судом встановлено, що відповідно до скерованого 08.01.2021 запиту, позивач просить:

- повідомити повний перелік суддів Конституційного Суду України, які були присутні на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021;

- повідомити повний перелік питань, що обговорювались на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021;

- повідомити чи будь-хто з присутніх пропонував внести до порядку денного питання щодо ймовірного вчинення ОСОБА_4 дисциплінарного проступку чи будь-якого іншого питання, пов`язаного із фактами, що стали підставою для винесення президентом указу про відсторонення ОСОБА_3 , повідомленої йому підозри чи фактів, що були оприлюднені журналістами; якщо так, то чи ухвалювались з цього приводу будь-які рішення;

- повідомити чи будь-хто з суддів надавав письмові заперечення щодо результатів цих зборів суддів Конституційного Суду України 05.01.2021;

- повідомити ким було підписано оприлюднене рішення зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021.

- надати електронну копію усіх рішень, що ухвалені на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021;

- повідомити дати у січні та лютому 2021 року, на які заплановані спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України та засідання постійної комісії з питань регламенту та етики Суду.

Листом від 15.01.2021 № 004-11/1-18/61 Конституційний Суд України повідомив ОСОБА_1 зокрема про те, що на зборах суддів 05.01.2021 були присутні всі судді Суду. Відповідно до порядку денного розглядалися питання щодо ситуації, яка склалася у зв`язку з виданням Президентом України указу «Про відсторонення від посади судді Конституційного Суду України» від 29.12.2020 № 607/2020, та ситуацією, що виникла навколо Конституційного Суду України протягом листопада - грудня 2020 року. На сьогодні інформація про скликання спеціального пленарного засідання Суду та засідання Постійної комісії з питань регламенту та етики Суду відсутня.

Таким чином, суд вказує, що відповідачем надано позивачу запитувану ним інформацію в частині щодо повного переліку суддів Конституційного Суду України, які були присутні на зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021; повідомити повний перелік питань, що обговорювались на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021; повідомлення дати у січні та лютому 2021 року, на які заплановані спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України та засідання постійної комісії з питань регламенту та етики Суду. Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо запитуваної позивачем інформації в іншій частині запиту від 08.01.2021, Контитуційний Суд України у листі 15.01.2021 № 004-11/1-18/61 вказав, що згідно з п. 5 § 26 Регламенту Суду збори суддів Конституційного Суду ухвалюють рішення більшістю голосів присутніх на зборах суддів Конституційного Суду відкритим голосуванням, якщо не ухвалено рішення про таємне голосування. Рішення оформлюються протоколом. Протоколи зборів суддів Суду за визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», та переліком, наведеним у ст. 42 Закону, не належать до публічної інформації. Заява, ухвалена на зборах суддів Суду, оприлюднена на офіційному вебсайті Суду. Суд, виконуючи свої обов`язки, передбачені чинним законодавством, отримує і створює публічну інформацію. Збори суддів Суду є організаційною формою суддівського самоврядування, на яких обговорюються питання всередині державного органу. Крім того, відповідно до положень ст. 5, 9 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Досліджуючи відповідь у цій частині судом встановлено, що запитувана позивачем інформація щодо повідомлення: чи будь-хто з присутніх пропонував внести до порядку денного питання щодо ймовірного вчинення ОСОБА_4 дисциплінарного проступку чи будь-якого іншого питання, пов`язаного із фактами, що стали підставою для винесення президентом указу про відсторонення ОСОБА_3 , повідомленої йому підозри чи фактів, що були оприлюднені журналістами, якщо так, то чи ухвалювались з цього приводу будь-які рішення; повідомлення чи будь-хто з суддів надавав письмові заперечення щодо результатів цих зборів суддів Конституційного Суду України 05.01.2021; повідомлення ким було підписано оприлюднене рішення зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021 містилася у протоколі зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021, а такий, на думку відповідача, не відноситься до публічної інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації” розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

За приписами ч. 1 ст. 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації” обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Суд звертає увагу на те, що положення частини другої статті 6 Закону передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженим лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі «трискладового тесту».

Доступ до публічної інформації підлягає обмеженню відповідно до умов, передбачених законом. Так, важливою вихідною точкою для застосування цих обмежень є принцип максимальної відкритості або презумпції відкритості, який передбачає, що будь-яка інформація, яка знаходиться в розпорядника публічної інформація є відкритою. І це припущення може бути спростовано, якщо розпорядник доведе, що було дотримано сукупність таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (“трискладовий тест”).

Обов`язок доведення того факту, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.

Слід наголосити на тому, що відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник інформації у відповіді на запит вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.

Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї з трьох складових «трискладового тесту» означає, що відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року в справі №806/1959/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №9901/249/19.

Проте, суд зазначає, що відповідач у листі на поданий запит Маселка Р.А. від 08.01.2021 не вказав, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.

Відмова відповідача в наданні запитуваних документів обґрунтована тим, що протоколи зборів суддів Суду не належать до публічної інформації.

Окрім того, представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що обмеження доступу до публічної інформації здійснюється відповідно до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Конституційному Суді України, затвердженого Розпорядженням Голови Суду від 02.02.2017 № 10/1/2017-ОД.

Суд вказує, що згідно ст. 9 Закону України “Про доступ до публічної інформації” відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:

1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Закон України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» визначає порядок організації та діяльності Конституційного Суду України, статус суддів Конституційного Суду України, підстави і порядок звернення до нього, процедуру розгляду ним справ і виконання його рішень (далі – закон Украхни «Про Конституційний Суд України»).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Конституційний Суд України» збори суддів Конституційного Суду є організаційною формою суддівського самоврядування. Збори суддів Конституційного Суду вирішують питання, які безпосередньо не пов`язані зі здійсненням конституційного провадження та не належать до питань, що їх вирішує Суд на своїх засіданнях. Збори суддів Конституційного Суду є повноважними за умови присутності на них не менш як двох третин від загального складу Суду. Збори суддів Конституційного Суду ухвалюють рішення більшістю голосів присутніх на зборах суддів Конституційного Суду відкритим голосуванням, якщо не ухвалено рішення про таємне голосування.

Згідно з п. 1 § 26 Регламенту Конституційного Суду України, затвердженого постановою Конституційного Суду України від 22.02.2018 № 1-пс/2018 (із змінами станом на момент виникнення спірних правовідносин) збори суддів Конституційного Суду є організаційною формою суддівського самоврядування, на них вирішуються питання, що безпосередньо не пов`язані зі здійсненням конституційного провадження та не належать до питань, що їх вирішує Суд на своїх засіданнях.

Розпорядженням Голови Конституційного СудуУкраїни від 02.02.2017 № 10/1/2017 ОД затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію у Конституційному Суді України (https://ccu.gov.ua/sites/default/files/10_1_2017.pdf). Розпорядженням Голови Конституційного СудуУкраїни від 21.07.2020 № 48/01/2020-ОД внесено зміни до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Конституційному Суді України (https://ccu.gov.ua/sites/default/files/37_1_2019.pdf). Розпорядженням Голови Конституційного СудуУкраїни від 22.03.2019 № 37/1/2019-ОД внесено зміни до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Конституційному Суді України (https://ccu.gov.ua/sites/default/files/37_1_2019.pdf).

Проте, судом не встановлено, що запитувана ОСОБА_1 інформація відповідно до поданого запиту від 08.01.2021 віднесена до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Конституційному Суді України, затвердженого Розпорядженням Голови Конституційного Суду України від 22.03.2019 № 37/1/2019-ОД із змінами.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.05.2018 (справа №800/591/17) висловлено позицію, що важливою ознакою документів, в яких може міститися службова інформація, є те, що вони передують, зокрема, прийняттю рішення з певного питання. Це означає, що після прийняття відповідного рішення відомості, що містяться в документах, які створювались або знаходяться у володінні розпорядника і стосуються підготовки, обговорення, розгляду та прийняття цього рішення, втрачають статус службової інформації. Тобто після прийняття рішення інформація, що була створена чи отримана для підготовки цього рішення, перестає бути службовою, хоча певна інформація може бути обмежена в доступі як конфіденційна.

Суд звертає увагу, що інформація, яка міститься у протоколі зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021, яким зафіксовані прийняті рішення, не може вважатися службовою в контексті п.1 ч.1 ст.9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки рішення на засіданні зборів суддів Конституційного Суду України 05.01.2021 вже прийнято, що не заперечується відповідачем. Після прийняття відповідного рішення відомості, що містяться в документах, які створювались або знаходяться у володінні розпорядника і стосуються підготовки, обговорення, розгляду та прийняття цього рішення, втрачають статус службової інформації. Зазначений протокол зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021 та рішення прийняте на вказаних зборах не є внутрівідомчою службовою кореспонденцією.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2020 у справі №826/15472/18.

На підставі наведеного, за встановлених обставин справи суд, вважає помилковою позицію Конституційного Суду України, яка полягає в ненаданні інформації на запит позивача від 8 січня 2021 року в частині щодо:

- повідомлення чи будь-хто з присутніх пропонував внести до порядку денного питання щодо ймовірного вчинення ОСОБА_4 дисциплінарного проступку чи будь-якого іншого питання, пов`язаного із фактами, що стали підставою для винесення президентом указу про відсторонення ОСОБА_3 , повідомленої йому підозри чи фактів, що були оприлюднені журналістами; якщо так, то чи ухвалювались з цього приводу будь-які рішення;

- повідомлення чи будь-хто з суддів надавав письмові заперечення щодо результатів цих зборів суддів Конституційного Суду України 05.01.2021;

- повідомлення ким було підписано оприлюднене рішення зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021.

- надання електронної копії усіх рішень, що ухвалені на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021.

З метою ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Конституційний Суд України надати позивачу наведену вище запитувану інформацію відповідно до запиту від 08.01.2021.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не в повній мірі, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованим частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 908,00 грн підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача, оскільки ненадання інформації на запит зумовило необхідність звернення позивача із даною позовною заявою.

За приписми ч. 1 ст. 371 КАС України негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Враховуючи те, що судом встановлено бездіяльність відповідача щодо надання запитуваної інформації, суд вважає за необхідне в силу приписів ч. 1 ст. 371 КАС України звернути до негайного виконання рішення суду в частині надання запитуваної інформації.

Керуючись статтями 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) Конституційного Суду України (вул. Жилянська, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 00013534) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Конституційного Суду України, яка полягає в ненаданні інформації на запит ОСОБА_1 від 08.01. 2021 року в частині щодо:

- повідомлення чи будь-хто з присутніх пропонував внести до порядку денного питання щодо ймовірного вчинення ОСОБА_4 дисциплінарного проступку чи будь-якого іншого питання, пов`язаного із фактами, що стали підставою для винесення президентом указу про відсторонення ОСОБА_3 , повідомленої йому підозри чи фактів, що були оприлюднені журналістами; якщо так, то чи ухвалювались з цього приводу будь-які рішення;

- повідомлення чи будь-хто з суддів надавав письмові заперечення щодо результатів цих зборів суддів Конституційного Суду України 05.01.2021;

- повідомлення ким було підписано оприлюднене рішення зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021.

- надання електронної копії усіх рішень, що ухвалені на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021.

3. Зобов`язати Конституційний Суд України надати ОСОБА_1 запитувану інформацію відповідно до запиту від 08.01.2021 року, а саме:

- повідомити чи будь-хто з присутніх пропонував внести до порядку денного питання щодо ймовірного вчинення ОСОБА_4 дисциплінарного проступку чи будь-якого іншого питання, пов`язаного із фактами, що стали підставою для винесення президентом указу про відсторонення ОСОБА_3 , повідомленої йому підозри чи фактів, що були оприлюднені журналістами; якщо так, то чи ухвалювались з цього приводу будь-які рішення;

- повідомити чи будь-хто з суддів надавав письмові заперечення щодо результатів цих зборів суддів Конституційного Суду України 05.01.2021;

- повідомити ким було підписано оприлюднене рішення зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021.

- надати електронну копію усіх рішень, що ухвалені на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021.

4. Звернути до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання Конституційного Суду України надати ОСОБА_1 запитувану інформацію відповідно до запиту від 08.01.2021 року , а саме:

- повідомити чи будь-хто з присутніх пропонував внести до порядку денного питання щодо ймовірного вчинення ОСОБА_4 дисциплінарного проступку чи будь-якого іншого питання, пов`язаного із фактами, що стали підставою для винесення президентом указу про відсторонення ОСОБА_3 , повідомленої йому підозри чи фактів, що були оприлюднені журналістами; якщо так, то чи ухвалювались з цього приводу будь-які рішення;

- повідомити чи будь-хто з суддів надавав письмові заперечення щодо результатів цих зборів суддів Конституційного Суду України 05.01.2021;

- повідомити ким було підписано оприлюднене рішення зборів суддів Конституційного Суду України від 05.01.2021.

- надати електронну копію усіх рішень, що ухвалені на цих зборах суддів Конституційного Суду України 05.01.2021.

5. Судовий збір в розмірі 908,00 грн стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Конституційного Суду України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 19.03.2021.

Суддя Костецький Н.В.