Ухвала суду № 95713738, 16.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №№380/10073/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

16 березня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Фостяка Р.О.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Тереха І.М.,

представника відповідача Цимбора Ю.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій позивач просить суд:

зобов`язати ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Львівській області провести розрахунок вислуги років та визначити розмір грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії ОСОБА_1 , звільненого наказом ГУМВСУ у Львівській області від 31.10.2006 №372 о/с за п. 65 “а” (за віком) частково змінити пункт наказу ГУМВС України у Львівській області, вважати звільненим за вислугою років на день звільнення у пільговому обчисленні 31 рік для призначення пенсії з урахуванням служби з 29.09.1986 року по 08 грудня 1988 року, в медвитверезнику для осіб підданих адміністративному арешту дає право на пільгове обчислення вислуги років на пенсію один місяць служби за сорок днів, з 8 грудня 1988 року по 31 жовтня 2006 року дає право на пільгове обчислення вислуги років на пенсію один місяць служби за півтора місяця;

зобов`язати ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Львівській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 , звільненого наказом ГУМВС України у Львівській області від 31.10.2006 №372о/с за п. 65 “а” (за віком), із зазначенням перерахунку строків вислуги років служби у пільговому обчисленні 90% грошового забезпечення, для призначення пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою судді від 13.11.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 25.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

17.12.2020 до суду надійшло клопотання відповідача 1 - Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначено, що Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України). Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена). Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Враховуючи, що позовні вимоги позивача стосуються питань проходження служби, у даному випадку для спірних правовідносин законодавцем визначений місячний строк для звернення до адміністративного суду. Зазначив, що про «неправильне» обчислення УМВС України у Львівській області пільгової вислуги років позивачу достеменно стало відомо ще 23.11.2006. Так, 23.11.2006 позивача під розпис ознайомлено з розрахунком вислуги років на пенсію, в якому було зазначено, що вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_2 становить 27 років 02 місяці 02 днів. При цьому, позивач в даному розрахунку зазначив, що «з розрахунком вислуги років на пенсію ознайомлений» та поставив свій особистий підпис. Тобто, з даного запису вбачається, що 23.11.2006 позивач ознайомився із даними у розрахунку вислуги років, не ставив під сумнів їх правильність та визнав, що його вислуга років для призначення пенсії становить 27 років 02 місяці 02 днів. Водночас, позовна заява датована позивачем 10.11.2020. З урахуванням наведеного просив залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвалою суду від 28.12.2020 поновлено ліквідаційній комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області строк на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 28.12.2020 призначено судове засідання у справі.

29.12.2020 до суду надійшло клопотання представника відповідача 2 - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначено, що Предметом спору у даній справі є наявність чи відсутність правових підстав для проведення нового розрахунку вислуги років ОСОБА_1 , частково змінивши пункт наказу ГУМВС України у Львівській області від 31.10.2006 № 372 о/, а також наявність правових підстав щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення. Зазначив, що позивач фактично оскаржує наказ ГУ МВС України у Львівській області від 31.10.2006. Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, що має місце у даному випадку, встановлюється місячний строк. У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Вказав, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Оскільки, з розрахунком вислуги років ОСОБА_1 ознайомлено при звільненні зі служби, про що свідчить його особистий підпис, то позивачем пропущено строк звернення до суду встановлений КАС України. Пров позовну заяву залишити без розгляду.

11.01.2021 позивачем подано до суду уточнену позовну заяву у якій позивач просить суд:

- зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Львівській області провести розрахунок вислуги років та визначити розмір грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії ОСОБА_1 , звільненого наказом ГУМВС України у Львівській області від 31.10.2006 №372о/с за п. 65 «а» (за віком) частково змінити пункт наказу ГУМВС України у Львівській області, вважати звільненим за вислугою років на день звільнення у пільговому обчисленні 31 рік для призначення пенсії з урахуванням служби з 29 вересня 1986 року по 8 грудня 1988 року, в медвитверезнику для осіб підданих адміністративному арешту дає право на пільгове обчислення вислуги років на пенсію один місяць служби за сорок днів, з 8 грудня 1988 року по 31 жовтня 2006 року дає право на пільгове обчислення вислуги років на пенсію один місяць служби за півтора місяця;

- Зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Львівській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 , звільненого наказом ГУМВС України у Львівській області від 31.10.2006 №372о/с за п. 65 «а» (за віком), із зазначенням перерахунку строків вислуги років служби у пільговому обчисленні 90 % грошового забезпечення, для призначення пенсії.

- Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 31.10.2006, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою суду від 16.02.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк на подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

04.03.2021 позивач подав до суду заяву у якій зазначив, що представник відповідача Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області стверджує, що позивач 23.11.2006 був ознайомлений з довідкою-розрахунком вислуги років на пенсію, так як даний розрахунок підписано позивачем. Позивач зазначив, що дана обставина не відповідає дійсності, оскільки у довідці-розрахунку вислуги років наявна графа «проінформований», тобто позивач отримав інформацію, що саме з наказу МВС №1442 від 27.11.2003 йому була нарахована вислуга років, а саме 27 років 2 місяці 2 дні. Зазначає, що відповідачі не надали належних доказів, про те, що позивача було належним чином проінформовано, що наказ МВС № 1442 від 27.11.2003 нечинний та не має юридичної сили. Позивач не надавав згоди на застосування для обрахунку вислуги років нечинного наказу. Вказує, що з 31.10.2006 по даний час відповідачі не надали позивачеві належної довідки-розрахунку вислуги років та не повідомили, що наказ МВС України 1442 від 27.11.2003, розпорядженням КМУ від 15.02. 2012 №103-р скасовано як такий, що не набрав чинності. Натомість відповідач Ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Львівській області зазначає, що слід звернути увагу, що п.2 Наказу МВС України №1442 від 27.11.2003 установлено, що у пільговому порядку вислуга років обчислюється від дня призначення працівника на відповідні посади. Отже, вищезгаданий наказ відповідачі застосовують по даний час та в даному провадженні посилаються на нього. Відповідачі своїми протиправними діями порушують конституційні права позивача.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).

Відтак, строк звернення до суду, що стосується проходження публічної служби, звільнення з публічної служби, в тому числі щодо внесення змін у наказ про звільнення становить один місяць.

Позовну заяву позивачем подано до суду лише 10.11.2020, тобто більше ніж через 14 років.

З долучених до матеріалів справи доказів встановлено, що Наказом Управління МВС України у Львівській області від 31.10.2006 №372 о/с старшого прапорщика міліції ОСОБА_1 , командира відділення оперативної роти батальйону міліції особливого призначення «Беркут» при УМВСУ звільнено з органів внутрішніх справ у відставку за п. 65»а» за віком з 31.10.2006. Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні та для виплати вихідної допомоги становить 20 років 01 місяців 02 днів, у пільговому вирахуванні 27 років 02 місяців 02 днів.

23.11.2006 позивача під розпис ознайомлено з розрахунком вислуги років на пенсію, в якому було зазначено, що вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_1 становить 27 років 02 місяці 02 днів. При цьому, позивач в даному розрахунку зазначив, що «з розрахунком вислуги років на пенсію ознайомлений» та поставив свій особистий підпис.

Тобто, з даного запису вбачається, що 23.11.2006 позивач ознайомився із даними у розрахунку вислуги років, не ставив під сумнів їх правильність та визнав, що його вислуга років для призначення пенсії становить 27 років 02 місяці 02 днів.

Відтак ознайомившись з розрахунком вислуги років на пенсію від 23.11.2006 та поставивши свій підпис 23.11.2006 позивач не міг не бачити, що у вказаному розрахунку зазначено що вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_1 становить 27 років 02 місяці 02 днів.

Окрім того, ознайомившись із наказом про звільнення від 31.10.2006 позивач не міг не бачити, що у вказаному наказі зазначено що вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_1 становить 27 років 02 місяці 02 днів.

Окрім того, судом з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 звертався із заявою до Міністерства внутрішніх справ України щодо зарахування на пільгових умовах відповідних періодів служби в підрозділах міліції особливого призначення. Листом Міністерства внутрішніх справ України від 27.07.2012 повідомлено ОСОБА_4 про те, що немає підстав для зарахування ОСОБА_3 на пільгових умовах часу проходження служби на посадах рядового і начальницького складу в загоні міліції особливого призначення УВС Львівського облвиконкому з 8 грудня 1988 року по 19 листопада 1990 року та з 4 грудня 1990 року по 1 вересня 1992 року. Вказане свідчить про те, що станом на день звернення до Міністерства внутрішніх справ України із вказаною заявою позивачеві було відомо про те, що вислуга років для призначення пенсії ОСОБА_1 становить 27 років 02 місяці 02 днів.

Позивач вказує, що, що довідка-розрахунок вислуги років була складена 23.11.2006 на підставі нечинного Наказу МВС України №1442 від 27.11.2003. На момент звільнення та по даний час відповідачі не повідомили позивача про нечинність Наказу №1442 від 27.11.2003. Позивач вказує, що дізнався про нечинність такого 28.05.2020 та звернувся до відповідачів із заявою, отримавши відповідь на яку, звернувся із цим позовом до суду. Водночас, судом з матеріалів справи встановлено, що листом Міністерства юстиції України від 10.10.2011 вих. №Б-36245-10.1 ОСОБА_1 повідомлено про те, що наказ МВС України №1442 від 27.11.2003 у Міністерстві юстиції не зареєстровано.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Порівняльний аналіз термінів “дізнався” та “повинен дізнатися”, що містяться в статті 122 КАС України (в редакції, станом на дату подання адміністративного позову), дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав.

З огляду на це, позивач повинен також ґрунтовно мотивувати, що він не міг дізнатися про порушення свого права, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року по справі № 826/123/17 (провадження № К/9901/52573/18, https://reyestr.court.gov.ua/Review/80760943) де Верховний Суд вказав, що "встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім того, колегія суддів вважає недоречними доводи позивача про те, що йому не було відомо про правові підстави оскаржуваних рішень, тому що порушення прав позивача, на які він вказує в позові, ним обґрунтовано саме наявністю оскаржуваних рішень. Саме рішення впливають на правовідносин, а не їх обґрунтування".

Отже позивач дізнався і не міг не дізнатися про порушення своїх прав саме при ознайомленні з розрахунком вислуги років від 23.11.2006 у день його складення та поставляння свого підпису 23.11.2006.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 24.02.2021 справа №800/30/17 (9901/328/18) провадження №11-401заі20 зазначила що “законодавче обмеження строків звернення до суду насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Вжиття конструкції “повинна була дізнатися” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами”.

З урахуванням наведеного позивач мав звернутися до суду згідно ч.5 ст122 у місячний строк, проте позов поданий до суду лише 10.11.2020.

Однак жодних доказів поважності причин неможливості звернутися до суду в період з 23.11.2006 до 10.11.2020 позивачем не надано.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа “Олександр Шевченко проти України”, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Такий висновок міститься у Постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року у справі № 1.380.2019.000255 адміністративне провадження № К/9901/6387/20

На дотримання строків звернення до адміністративного суду як однієї з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин неодноразово наголошувалось Верховним Судом, зокрема і в ухвалі Верховного Суду від 31.08.2020 у справі №9901/157/20.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

З урахуванням наведених обставин та того, що позов поданий до суду більше ніж через 9 місяців після звільнення, суд вважає неповажними наведені причини пропуску позивачем строку звернення до суду протягом місяця у відносинах публічної служби, оскільки відсутні об`єктивні причини, тобто обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами, неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Положеннями ч. 13 ст. 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).

Відповідно до ч.3-4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 171, 240, 248, 256 КАС України КАС України суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, – залишити без розгляду.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 місце реєстрації: АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 сплачений відповідно до платіжного доручення № МР-АВ 100396КТV6644531 від 20.11.2020 судовий збір в сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.03.2021.